Як Київ покращують для комфорту людей з інвалідністю

Фото: Getty Images

У 2009 році Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію ООН про права людей з інвалідністю, взявши на себе зобов'язання здійснити ряд змін щодо безбар'єрності. Але й досі люди з інвалідністю в українських містах стикаються з відсутністю пандусів, тактильних доріжок, з'їздів, які не дають змоги пересуватися вулицями людям на візках... В спецтемі "Київ інклюзивний" ми дослідимо, що роблять в Києві для того, щоб він став безбар'єрним.

Робота міської влади

За словами заступниці голови КМДА з питань самоврядних повноважень Марини Хонди, безбар'єрність — це рівні права та рівні можливості для всіх людей. А метою міста є — створення середовища, де кожному жителю буде комфортно.

Громадські простори та місто загалом мають бути однаково доступними для всіх, зокрема і для маломобільних груп населення. Але йдеться не лише про фізичну доступність простору, а й про те, щоб усі мали однакову можливість користуватися сервісами та послугами столиці, — розповідає Марина Хонда.

Під керівництвом Марини Хонди вже запроваджено великий навчальний проєкт для службовців, фахівців та фахівчинь міських структур, який допоможе співробітникам, які на місцях ухвалюють рішення і впроваджують політику безбар'єрності, усвідомити суть і масштаби роботи, яку потрібно виконати.

Які програми для людей з інвалідністю КМДА планує запустити у 2024-2025 роках? 

Зараз реалізовується міська цільова програма "Турбота. Назустріч киянам" на 2022-2024 роки, також формується програма на 2025-2027 роки. Ми працюємо над заходами, спрямованими на підтримку людей з інвалідністю та створення безбар'єрного середовища у столиці, — ділиться Марина Хонда.

Зараз у КМДА в пріоритеті створення умов вільного доступу людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об'єктів житлово-комунального та громадського призначення. 

У найближчі два роки КМДА працюватиме над доступністю фізичного простору, зокрема транспортної та житлово-комунальної інфраструктури, а також опікуватиметься підтримкою ветеранів. Вже втілюємо програми з  пониження бордюрного каменю, встановлення тактильної плитки, облаштування світлофорних об'єктів з відповідним звуковим супроводом та дублюючих наземних переходів з урахуванням принципів безбар'єрності, забезпечення доступності для маломобільних груп населення станцій метрополітену тощо. Також велика увага приділятиметься облаштуванню вхідних груп до житлових будинків, — розповідає Марина Хонда.

А ще місто готує до запуску новий сервіс "Електронний кабінет Захисника", який дозволить ветеранам отримувати послуги за принципом "єдиного вікна". За допомогою смартфону можна буде швидко замовити й оформити близько 45 муніципальних послуг та понад 140 державних. Від соціальних і медичних до освітніх і допомоги в працевлаштуванні.

Ще міська влада розробила план створення безбар'єрного туристичного середовища в столиці. Його нещодавно представили під час засідання координаційної ради з туризму та іміджевої політики. 

Що планують зробити для людей на кріслах колісних?

На цей рік заплановано:

• створити програмний продукт "Мапа доступності міста Києва" — шар інформаційно-аналітичної системи, який міститиме інформацію про фізичну доступність міських об'єктів;
• закупити громадський транспорт, пристосований до перевезень маломобільних груп населення;
• включити вимоги доступності до технічної специфікації під час закупівлі транспортних засобів, що унеможливлює придбання транспорту, який не пристосований до перевезень маломобільних груп населення.

Також у 2024 році в Києві проведуть реконструкцію зелених зон із забезпеченням усіх вимог безбар'єрності.

Фахівці та консультанти Superhumans будуть залучатися на всіх етапах реконструкцій парків і скверів, починаючи з їх проєктування. Першочергово реконструюють об'єкти, які знаходяться в безпосередній близькості до медичних закладів.

У цьому році реконструюють 6 зелених зон:

• сквер на розі вулиць Володимира Винниченка та Павлівської у Шевченківському районі. Біля Республіканської клінічної лікарні МОЗ України;
• сквер у Чеховському провулку у Шевченківському районі. Біля Інституту травматології та ортопедії НАМН України;
• сквер по вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 5, у Дніпровському районі. Біля Амбулаторії №3;
• парк культури та відпочинку "Пуща-Водиця" в Оболонському районі. Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни;
• парк біля будинку культури ДВРЗ у Дніпровському районі. Біля Київської міської клінічної лікарні №11;
• сквер на вулиці Федора Максименка, 19, в Оболонському районі. Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни.

У КМДА розповіли, що з 7 грудня 2023 року також затвердили комплексну цільову програму підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури Києва на 2021-2025 роки. В програму входить "облаштування житлових будинків пандусами для маломобільних груп населення". 

За цією програмою 2 471 житловий будинок облаштують 6 626 пандусами коштом бюджету Києва, що дозволить протягом 2024–2025 років задовольнити запит на інклюзивність столичного житлового сектора для потреб маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю внаслідок війни, — пояснили нам у КМДА.

Реалії столиці

За словами ветерана ЗСУ Олександра Будько (позивний "Терен"), який втратив обидві ноги на фронті, у Києві вже є покращення, але також є багато місць, де проїзд або спуск для людини на колісному кріслі може стати цілим випробуванням. Десь високі бордюри, або з одного боку немає бордюру і можна з'їхати, але з іншого — не буде можливості заїхати. У своєму YouTube-шоу "Відвал ніг або All інклюзив" Олександр розповів, що серед українських міст, де він був, найбільш доступним для людей з інвалідністю виглядає Дніпро.

Якщо в інших містах 5–7% доступності, то в Дніпрі десь 20%, є прям цілі доступні вулиці. Це відбувається завдяки активістам на чолі з Русланом Шириновим. Також це єдине місто, де є спеціально обладнані наземні укриття, — розповів журналістам "Терен".

Олександр каже, що, на жаль, поки що більшість ініціатив, спрямованих на безбар'єрність, — від активістів. Рішень від Міністерства ветеранів немає. Хоча міністерство має багато департаментів, але того, що займався би безбар'єрним простором, наразі не створили.

А ми й надалі слідкуватимемо за тим, що здійснює міська влада для забезпечення комфорту людей з інвалідністю. У наступному матеріалі розповімо, що робить КМДА для комфортного життя людей з порушенням зору та слуху в Києві. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter