Київський велотрек, розташований на вулиці Липинського у Шевченківському районі, – не просто спортивна споруда. За 110 років він став справжнім спортивним символом міста. Ця споруда з'явилася під час бурхливого індустріального розвитку міста у 1910-х і дивом не зникла під час будівельного буму 2000-х.
На сьогодні це один із найбільших і найстаріших велотреків Європи. Тут проходять спортивні змагання, відбуваються зйомки, демонструють кіно просто неба, до того ж це просто місце зустрічі багатьох киян. Але за нього їм довелося поборотися.
Історія велотреку
Завдяки ініціативі та фінансуванню киянина Івана Беленка в 1913 році був побудований велотрек. Раніше на цьому місці був Афанасіївський яр, який засипали наприкінці 19 століття.
Після побудови велотреку там також працював прокат і ремонт автомобілів, мотоциклів і велосипедів. А ще був театр "Полярна зірка" з оркестром і літній кінотеатр.
На спорт тоді грошей не шкодували, тож тут декілька разів проводилися серйозні реконструкції та капітальні ремонти. А в 1998 році один із найстаріших велотреків Європи був визнаний пам'яткою історії та архітектури.
Початок 2000-х
У 2001 році з'явилися плани звести біля велотреку хмарочос. У 2004-му тут відбулись останні спортивні змагання. Після чого влада закрила велотрек майже на 10 років. Забудовник хмарочоса зацікавився територією, але розпочати роботи заважав охоронний статус велотреку. У 2007 році його офіційно виключили з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що, звісно, розв'язало руки забудовникам. У 2009 р. в. о. голови КМДА Анатолій Голубченко заявив:
Я можу вас запевнити, ніякого іншого будівництва, крім велотреку, там не буде. Тільки велотрек і спортивна велосипедна школа. Жодної висотки.
Проблема в тому, що за місяць до цього Київський велотрек уже почали зносити, аргументуючи це тим, що на його місці зведуть дворівневий паркінг, а над ним нібито мав з'явитися новий велотрек.
Боротьба за велотрек
З 2010 року активісти та просто небайдужі містяни боролися за важливий для міста спортивний осередок. Вони намагалися відстояти споруду й привернути до неї увагу суспільства, вийти на діалог із владою. Але спроби були марними.
Все змінилося після Революції Гідності. Для початку треба було повернути майже зруйнованому велотреку статус пам’ятки та історії архітектури столиці.
Активісти вирішили провести "суботник" на підтримку велотреку. Але його тодішній директор Віктор Федюшин був проти такого розвитку подій та бойкотував заклик, що й створило резонанс. Тож було вирішено провести другий "суботник", який своєю присутністю підтримав київський міський голова Віталій Кличко.
Декілька місяців знадобилося для того, аби прибрати все сміття, що залишилося на велотреку після забудовників, – майже 2 тисячі тонн. Небайдужі кияни й активісти продовжували акції, спрямовані на захист велотреку.
Зрештою, після підтримки мера Кличка його майбутнє вирішувалось у суді. Він повернув споруді статус пам'ятки архітектури, а його територію знову передали у власність міста.
Оновлений велотрек урочисто відкрили у 2017 році. Зараз він продовжує популяризувати спортивну, зокрема велосипедну культуру у столиці.
