Доїхати з Куренівського парку до берегів річки Котурка можна легендарним найдовшим трамвайним маршрутом у Києві, лінію якого відкрили у 1900 році. 20-кілометровий маршрут №12 працює тепер як №12К попри те, що колії зазнали пошкодження внаслідок бомбардувань росією. Його варто додати у свій путівник!
Поява маршруту
Трамвай під номером 12, який багато років доставляв пасажирів від станції м. "Контрактова площа" до станції "Пуща-Водиця". (Зараз трамвай 12К — від Куренівського парку.)
Коли у 1898 році почалося освоєння поселення Пуща-Водиця (під Києвом), постало питання його з'єднання зі столицею. 1900 року в Пущу проклали трамвайну колію, що поєднала селище з Олександрівською площею (нині Контрактова площа). Протягом чотирьох наступних років на цьому маршруті курсував паровий трамвай.
У травні 1904 року маршрут реконструювали: власник трамваїв — "Товариство Київської міської залізниці" — електрифікувало Пуща-Водицьку лінію. Компанія встановила стовпи та проклала електричний дріт, побудувала дизель-моторну станцію, яка виробляла електроенергію для живлення лінії, додала моторні вагони. Кошти на реконструкцію виділив тодішній акціонер ТКМЗ — мільйонер Лазар Ізраїльович Бродський, йому належало 70% акцій компанії.
Згодом Бродський помер, а проєкт продовжили розвивати бельгійці. У 1905 році бельгійська компанія АТ "Київські трамваї" (АТ Les Tramways de Kieff) викупила весь пакет акцій у спадкоємців Бродського. Вони реконструювали та облаштували додаткові роз'їзди та частково поклали другу колію. Це був прибутковий бізнес.
Поїздка тривала 1 годину. Для порівняння: паровий трамвай долав маршрут за 1,5 години. Проїзд в один бік коштував 24 копійки, а в обидва — 43 копійки.
Діяли два трамвайні маршрути, які поєднували селища Пущу-Водицю, Горенку, Пріорку, Кинь-Ґрусть у Київській області з Подолом (№ 19) та Старим Києвом (№ 20). Найбільший пасажиропотік спостерігався на трамвайному маршруті №19, тож саме він забезпечував основний дохід.
Після військових дій у Києві часів Жовтневої революції маршрут № 20 було закрито, як і № 19, який замінили маршрутом № 12.
Важливість маршруту № 12 відзначала й київська місцева влада. Вона планувала прокласти трамвайну лінію до Бучі та Гостомеля (Київська область), а надалі продовжити напрямок вгору Дніпром до Вишгороду, Нових та Старих Петрівців (Київська область).
Але все змінилося з початком Другої світової війни. Ворожі обстріли зруйнували трамвайні лінії. Лише у 1944 році маршрут відновили. Ним почали курсувати трамваї з трьох вагонів. Але через необхідність розвивати велику швидкість на лісовій колії довгі трамваї замінили одновагонними.
У 1949 році колії перенесли з Вишгородської вулиці на Старозабарську, а в середині 1960-х — на Автозаводську вулицю (Подільський район).
Протягом 1950-1980-х років існував подовжений маршрут № 25 (крім Подолу трамвай курсував до Залізничного вокзалу, а поъздка тривала 166 хвилин).
Що змінилося?
Сьогодні першою зупинкою 12К трамвайного маршруту є Пуща-Водиця, а останньою — Куренівський Парк. Загальна тривалість подорожі цим маршрутом складає приблизно 51 хвилину. Також до Пущі-Водиці курсує травай №17 "Оболонь — Пуща-Водиця — Оболонь" (тривалість маршруту— 2,5 години).
А з травня відновив роботу екскурсійний трамвай-кафе (для ефекту історичності місто залишило старі трамваї чеськогодля виробництва ČKD Tatra, відомі в колишньому СРСР під торговою маркою "Т-3М"). Тож під час екскурсії ти немов потрапиш у минуле.
Наразі є такі маршрути:
- Контрактова площа — Оболонь — Контрактова площа — 2 години;
- Контрактова площа — Пуща-Водиця — Контрактова площа — 3 години;
- Оболонь — Пуща-Водиця — Оболонь — 2,5 години;
- Контрактова площа — м.Героїв Дніпра — Контрактова площа — 2,5 години;
- Подільске депо — Пуща-Водиця, 5-а Ліния — Подольске депо — 2,5 години;
На екскурсії можна дізнатися:
- історію київського трамвая;
- де розташовані Змієві печери;
- історію київських печер та легенди про київських богатирів, переможців Змія Горинича;
- де розташований Смородиновий узвіз чи дорога Хрущова;
- навіщо і коли прорубали Подільський узвіз;
- у якому храмі зберігаються видатні витвори мистецтва — картини Михайла Врубеля;
- де розташований Київський музей хліба;
- хто такі пріори;
- де розташовується дача Кульженка;
- що й навіщо кинули в Кинь-Сум;
- як любили відпочивати кияни влітку.
Вартість такої подорожі — від 240 грн.
На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році рух трамваїв призупинили через пошкодження колій внаслідок ворожих обстрілів, але колії відновили й трамваї поїхали.
Чому ще варто відвідати Пущу-Водицю? Ліс у Пущі — улюблене місце багатьох киян для прогулянок. Можна взяти з собою хліба та горіхів, аби нагодувати качок та білок. А ще — відвідати мальовничий парк. У 2021 році його реконструювали. Тепер там є новий дитячий майданчик і футбольне поле, встановили багато дерев'яних лавок та облагородили місток через озеро Горащиха. А який тут мальовничий краєвид!
Цікаві факти:
- у часи Першої світової та Другої світової війн Пуща-Водицький трамвай перевозив бійців прямо на лінію фронту та забирав з передової поранених у міські шпиталі;
- у найхолодніші зими, коли Києву бракувало палива для обігріву, з Пущі-Водиці до столиці за допомогою трамваю доправляли необхідні запаси дров;
- у мирний час на лісовій лінії використовували відкриті причіпні вагони-платформи з лавами.
Читай також: Евакуювали автомобіль: як його повернути?
