Невідомі Троєщина та Лісова: цікаві локації, про які ви не знали
Фото: kyivcity.gov.ua
"ТиКиїв" продовжує розповідати про цікаві пам'ятки столичних районів. Цього разу — про Деснянський. "Життя дало тріщину — їду на Троєщину" — мабуть, багато хто чув цю фразу. Серед киян заведено іронізувати над лівобережною частиною міста, особливо над Троєщиною чи Лісовим масивом. Мовляв, це взагалі не Київ, і нічого цікавого там немає. Ми ж посперечаємося з цим твердженням.
Найбільше озеро Києва
- ДЕ? Між Лісовим кладовищем, вулицями Крайня і Пухівська
У озера з поетичною назвою "Алмазне" не надто поетична історія появи. Виникло воно на околиці Києва у першій половині 1980-х років, коли тут видобували ґрунт для "подушки" під новий житловий масив Вигурівщина-Троєщина. Ще у 1984 році Алмазне озеро займало тільки третину від сучасної площі, а до 1990-го "розрослося" до тих розмірів, які має зараз. А це — 1,65 квадратного кілометра!
Така площа дозволяє назвати Алмазне найбільшим озером столиці. Та й глибина в нього немаленька — майже 20 метрів у найглибшій точці.
За понад 30 років на берегах озера з'явилася різноманітна рослинність, у якій заселились качки, мартини, лиски, чаплі та ще з десяток видів птахів. А у воді тепер мешкають близько двох десятків видів риби. У теплу пору року на березі озера можна влаштувати пікнік з видом на ліс (ну, або на Троєщину, якщо зайти з протилежного боку). Для відпочивальників навіть облаштували спеціальні бесідки з мангалами, які здають в оренду. Купатися тут не радять, але нікого це не зупиняє.
Київський Голлівуд
- ДЕ? Вул. Миколи Закревського, 22
Величезна кіностудія FILM.UA, на якій знімають фільми, серіали (здебільшого, так зване мило), телепрограми та інші проєкти, теж розташовується на Троєщині, неподалік Алмазного озера. З вулиці комплекс кіностудії нічим особливим не вирізняється — звичайна офісна будівля. Хіба що привертає увагу макет літака часів Другої світової війни у повний розмір.
Але за головним входом на студію, на площі понад 4 гектари, розкинулись знімальні павільйони, локації та й взагалі цілий комплекс повного циклу теле- і кіновиробництва. Також на території є великий натурний майданчик — кіноселище, де знімали "Захара Беркута", "Сторожову заставу", "Скажене весілля" та багато інших фільмів.
І все це можна побачити та помацати (ну, майже все), адже на кіностудії проводять екскурсії. Там розповідають про усі стадії виробництва українських фільмів та анімації, а також про процес озвучування голлівудських блокбастерів українською мовою.
І знову (майже) Голлівуд
- ДЕ? На перехресті проспектів Шухевича і Червоної Калини
Інсталяція з гордим написом "ТРОЄЩИНА" (так, саме великим літерами) з'явилася у 2018 році. Встановили її на в'їзді до Деснянського району, вочевидь, щоб люди одразу розуміли, куди вони потрапили.
Спочатку напис був білим і дуже нагадував відомий знак HOLLYWOOD на Голлівудських пагорбах у Лос-Анджелесі. Скоріш за все, у цьому і був задум, адже до встановлення інсталяції долучилися кіновиробники. Навіть шрифт підібрали дуже схожий на знамениті літери.
Проте після початку повномасштабної війни, у жовтні 2022 року, напис перефарбували, і він став синьо-жовтим, частково втративши свій зв'язок з Голлівудом. Вечорами інсталяція підсвічується прожекторами, і її добре видно здалеку.
Церква на Троєщині
- ДЕ? Вул. Митрополита Володимира Сабодана, 2-б
"Де ми хрещені? У церкві на Троєщині", — співає гурт "Жадан і собаки". Не можемо стверджувати, що у пісні йдеться саме про Свято-Троїцький храм, але він точно є головною церквою "на районі". Зводити храм почали на початку 1990-х за проєктом відомого українського архітектора Вадима Гречини. Храмовий комплекс з окремою дзвіницею, готелем, недільною школою-трапезною та іншими спорудами вирішили створити у дещо спрощеному стилі українського бароко.
Будували церкву на штучному пагорбі між селом Троєщина і житловим масивом Вигурівщина-Троєщина (так, це різні місцевості) коштом вірян, підприємців та священнослужителів. Влітку 1997 року церкву урочисто відкрили — освячував її сам настоятель УПЦ, Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан).
На початку 2000-х до церкви добудували підземний храм — в ньому за традицією проводять хрещення, а в невеликому окремому приміщенні випікають літургійний хліб — проскури. Також при храмі діє недільна школа та студія хорового співу.
Японський парк із сакурами
- ДЕ? Між станціями метро "Чернігівська" та "Лісова"
Далі прямуємо на Лісовий масив — у парк, де панує японська атмосфера та квітнуть сакури. Заснували його у 1972 році на знак дружби між Києвом та містом Кіото, на честь якого і назвали. У той час Лісовий масив якраз активно розбудовували, тож створити зелену зону для мешканців було гарною ідеєю. Оформити новий парк вирішили, відповідно, у стилі японського садового мистецтва, а посередині встановили п'ятиметрову кам'яну пагоду, яку Києву подарувало місто-побратим Кіото.
У 2011 році тут висадили алею сакур завдовжки майже кілометр, яка налічує 360 дерев. Кияни швидко оцінили японську традицію спостерігати цвітіння сакур, і тепер щороку, навесні, приходять у парк подивитися на ніжно-рожеві квіти, що розпустилися на деревах.
У 2015-2018 парк "Кіото" поступово реконструювали: переклали старі розбиті доріжки, оновили освітлення, привели до ладу старі локації та додали нові. Тепер тут є сад каменів, невеличке озеро з містком, водоспад, дзен-сад із сухими озерами, ворота торії, альтанка, що імітує пагоду тощо. Загалом це чудове місце, де можна відпочити від міської метушні (попри те, що розташовується поряд із шумною трасою) та, як-то кажуть, пізнати дзен.
Дніпровські вежі
- ДЕ? Між вул. Оноре де Бальзака та просп. Шухевича
Одну з наймасштабніших недобудов Києва, стометрові незавершені хмарочоси на в'їзді на Троєщину, добре видно навіть зі схилів правого берега Дніпра. Будувати шість 35-поверхових "Дніпровських веж" почали у 2000 році. Вони мали стати візитівкою Києва — найвищими житловими будинками у місті, з яких би відкривався краєвид на Дніпро, правобережну частину міста та майже увесь лівий берег.
Перші два роки будівництво велося вкрай активно, а на майданчику працювали близько 1200 людей. Але за деякий час гроші закінчились, і у 2003 році будівництво припинили. У наступні роки проєкт намагались кілька разів реанімувати, проте марно. За понад двадцять років недобудовані хмарочоси похилилися (станом на 2010 рік нахил двох з них становив 10 см), та й вплив часу і погоди зіграв свою роль. Шансів, що вежі все ж добудують, з кожним роком все менше, а зносити їх — дорого та небезпечно.
Тож замість того, щоб стати візитівкою столиці, "Дніпровські вежі" стали пам'ятником усім київським недобудовам, що височить над Києвом і повільно руйнується.
Архів національної пам'яті
- ДЕ? Вул. Пухівська, 7
На одній території з Банкнотно-монетним двором НБУ стоїть доволі похмура на вид масивна будівля, у якій, у буквальному сенсі, зберігається історія. Це — Галузевий державний архів Інституту національної пам'яті або ж, скорочено, Архів національної пам'яті. Установу створили кілька років тому для збереження архівних документів силових органів радянського періоду.
Тут зберігатимуться справи на репресованих, дані про особовий складу КДБ та радянської міліції, оперативні справи на громадян та іноземців тощо. Загалом — 4 млн документів. Планується, що усе це буде у вільному доступі, вивчати документи зможуть усі охочі. Роботи з архівації документів ведуть вже кілька років.
Будівлю, у якій зараз розміщений архів, здали в експлуатацію у 1990 році як адміністративно-виробничий корпус заводу "Арсенал". Проте вона ніколи не використовувалась за призначенням і стояла порожньою близько 30 років, і зараз має не надто привітний вигляд. Тепер, коли будівлю передали архіву, її планують реконструювати, відділити від "банкнотки" і зробити відкритою для відвідувачів. В оновленому архіві буде open space, бібліотека, читальна зала та інші публічні приміщення.
Читайте також: "Невідома Дарниця: цікаві локації, про які ви не знали".
