Хто і як рятує культурну спадщину у Києві
Своєрідною візитівкою Києва є монумент "Батьківщина-мати", що увінчує головну будівлю Меморіального комплексу. Його автор – скульптор Василь Бородай. Фото: Pexels
У серпні 2023 року Департамент охорони культурної спадщини (ДОКС) Київської міської держадміністрації очолила адвокатка й активістка Марина Соловйова, відома своєю пам'яткоохоронною боротьбою за Пейзажну алею й Гостинний двір. Команда "ТиКиїв" зв'язалася з Департаментом, щоб дізнатися, що та як в Києві охороняють під час повномасштабної війни.
Чим займається департамент?
Департамент охорони культурної спадщини створює умови для збереження самобутності Києва, формування виваженої політики у сфері охорони, збереження, реставрації, використання та популяризації об'єктів культурної спадщини.
Коротко кажучи, забезпечує та реалізує державну політику, національні пріоритети і світові стандарти у сфері охорони культурної спадщини Києва з метою її збереження, використання та захисту в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь. А ще Департамент:
- забезпечує виявлення, наукове вивчення, класифікацію, захист, збереження, належне утримання й відповідне використання об'єктів культурної спадщини;
- організовує дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію та ремонт об'єктів культурної спадщини.
Облік, моніторинг, інспекція та ремонтно-реставраційні роботи — теж напрямки його діяльності. Тут готують облікову документацію на об'єкти культурної спадщини для занесення до державного реєстру нерухомих пам'яток України, моніторять стан збереження об'єктів культурної та археологічної спадщини, а також ведуть спостереження за станом зберігання та використання пам'яток, їхніх територій, зон охорони, історичних ареалів населених місць.
Що зробили за останні роки?
У Департаменті нам повідомили, що зараз у Києві налічується 3 731 пам'ятки культурної спадщини, у тому числі 348 — національного значення; 2 105 — місцевого значення; 1 278 — щойно виявлені об'єкти. Ми запитали у Марини Михайлівни Соловйової, чим її команда опікується під час війни.
Попри ворожі обстріли, Київ продовжує працювати над збереженням пам'яток столиці. Так, за 2023 рік фахівці Департаменту обстежили 346 об'єктів культурної спадщини. За результатами огляду власникам вручили 95 приписів щодо усунення виявлених порушень. Розробили та уклали охоронні договори на 170 об'єктів культурної спадщини Києва, — розповідає Марина Соловйова.
За її словами, суттєва робота проводиться щодо археологічної спадщини Києва: у 2023 році у співпраці з комунальним закладом "Центр консервації предметів археології" ДОКС подав на державний облік 27 пам'яток археології. Серед них у Департаменті виділяють:
- Городище з посадом Троєщина-Вигурівщина Х-XII століття;
- Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря кінця XVII-XVIII ст. (вул. Григорія Сковороди, 2);
- Культурний шар Києво-Печерського монастиря Х-ХХ ст. (вул. Лаврська, 9);
- Могильник 10 ст. на горі Юрковиці (північний схил г. Юрковиця);
- Палац Х ст. (Андріївський узвіз, 38).
Загалом у 2023 році в столиці нарахували 77 щойно виявлених об'єктів археології:
- 25 пам'яток національного значення (для однієї з них зроблено облікову документацію);
- 41 пам'ятку місцевого значення (для 40 пам'яток зроблено облікову документацію, для трьох — паспорти);
- 11 щойно виявлених об'єктів культурної археологічної спадщини (зроблено облікову документацію для 10 із них).
Особливу увагу тут приділяють творам монументального мистецтва 1950-80-х років. Це мозаїки, керамічні панно, вітражі, живопис, які яскраво відображають характерний для модернізму синтез мистецтв. Утім ці твори перебувають зараз у незадовільному стані через невідповідне використання, відсутність ремонтних робіт, занедбаність самих будівель чи хаотичне утеплення стін.
ДОКС працює над включенням їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток, у чому особливо допомагає Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ).
Завдяки співпраці Департаменту, КНМЦ та громадськості до Реєстру занесли відоме панно на ресторані "Вітряк" (проспект Глушкова, 1). Статус виявлених об'єктів культурної спадщини вже наданий двом творам видатного художника-монументаліста Федора Тетянича. Йдеться про мозаїчне панно (оригінальна авторська техніка) "Квітучі сади" або "Україна молода" на фасаді невиразної з архітектурного боку будівлі на Дарницькому бульварі, 23, та панно "Наука" на стіні корпусу №18 факультету інформатики та обчислювальної техніки КПІ, — розповідає Марина Соловйова.
Керівниця Департаменту додає, що панно "Україна молода" також занесено до Державного реєстру як пам'ятка місцевого значення.
До переліку виявлених об'єктів Департамент включив також ансамбль мозаїчних панно на торцях житлових будинків на Берестейському проспекті, 17-27.
Серія панно створена у 1967-1979 роках четвіркою найвідоміших авторів, які стояли біля витоків монументального мистецтва України у другій половині ХХ ст., — Валерієм Ламахом, Ернестом Котковим, Іваном Литовченком й Володимиром Прядкою.
У 2019 році для виконання положення закону про декомунізацію КМДА розпорядилася скласти переліки будівель комунальної власності, на яких зображено тоталітарну символіку. До списку помилково занесли мозаїки на житлових будинках №17 і 19. Народний художник України Володимир Прядка, співавтор мозаїк, звернувся до київської влади на їхній захист. У листі монументаліст зазначив, що мозаїки на Берестейському проспекті здійснені як один проєкт "Історія Києва" та присвячені трипільській і давньоруській культурі. А заборонені серп і молот дійсно там зображені, але на торці будинку №25. Зрештою всі мозаїки вирішили залишити та охороняти як культурну спадщину.
До слова, у Києва є досвід із відновлення та реконструкції мозаїк та панно. Зокрема на Центральному автовокзалі друге життя отримали мозаїки Ади Рибачук та Володимира Мельниченка. На них зображені київські пейзажі, столичні автотраси, автомобілі й автобуси.
Особливе значення
Наразі спеціалісти Департаменту проводять огляди пошкоджених в результаті ракетних обстрілів об'єктів культурної спадщини, надають висновки та рекомендації стосовно проведення необхідних робіт їх для збереження. У списку, який Департаменту надала Київрада, 119 таких будівель.
Тут також наголошують, що особливе значення для Києва мають такі знакові споруди, як Гостинний двір та будинок Сікорського, й докладають зусиль, щоб ці столичні пам'ятки були передані з державної власності до комунальної.
У цих двох випадках держава не є ефективним власником у той час, як Київ має бажання, розуміння та гроші, щоб урятувати ці пам'ятки хоча б шляхом проведення консервації. Однак для реалізації цих планів потрібне рішення уряду. Саме зараз ми підготували звернення до Прем'єр-міністра України, пана Дениса Шмигаля, до т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва та генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелі Куковальської з проханням про передачу Гостинного двору Києву, — розповіли нам у ДОКС.
У 2023 році створили робочу групу з вивчення питань усунення з публічного простору Києва пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією і культурою рф та СРСР. Департамент здійснював організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності цієї групи. В ДОКС опрацювали 649 пропозицій по цій тематиці. В переліку зараз 297 таких об'єктів, з них: 96 — пам'ятники, 201 — меморіальні дошки, елементи оздоблення.
Наразі демонтовані: пам'ятники поету О. С. Пушкіну, генералу армії М. Ф. Ватутіну, В. П. Чкалову, Зої Космодем'янській, військовому діячеві М. Ф. Щорсу, пам'ятні бюсти О. С. Пушкіну та екіпажу бронепоїзда "Таращанець", обеліск "Місто-герой Київ".
Також ДОКС працює над захистом будівель, старших за 100 років, і наданням їм додаткового захисту. Зокрема, нині, за ініціативою громадськості, в КМДА опрацьовують мораторій на знесення таких будівель. Але не все так просто: це питання має пройти комісії та отримати рекомендації громади, перш ніж його поставлять на голосування в Київраді.
Як зберегти будинок, який має історичну цінність?
Передовсім слід перевірити, чи будинок внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України — місцевого чи національного значення. Можна надіслати запит до ДОКС для отримання точної інформації з приводу конкретної будівлі.
Якщо ви бачите, що на історичному об'єкті ведуться будівельні роботи, варто уточнити у людей, які їх проводять, чи мають вони науково-проєктну документацію та документи на проведення діяльності, яку вони здійснюють. Якщо вам відмовили у наданні таких документів або ви розумієте, що діяльність незаконна, — потрібно звернутися до поліції та ДОКС, — кажуть у Департаменті охорони культурної спадщини.
Після звернення до ДОКС, інспектор виїжджає на зазначену локацію та перевіряє законність діяльності. У випадку беззаконня інспектор надає припис щодо припинення такої діяльності, а якщо припис не виконується, то накладаються фінансові санкції. Розміри штрафів залишаються дуже невеликими. Для фізичної особи — 1700 гривень, а для юридичної варіюється від 17 000 до 170 000 гривень. Саме тому ДОКС готує пропозиції змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" для суттєвого збільшення вартості штрафу.
Відповідно до статті 24 Закону "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, чи користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Також відповідальність за порушення пам'яткоохоронного законодавства України передбачена статтею 92 Кодексу про адміністративні правопорушення України та статтею 298 Кримінального кодексу України. У випадку, якщо власник і надалі ухиляється від виконання зобов'язань, Департамент звертається до правоохоронних органів щодо внесення відповідних відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Чи можна зробити щось, щоб захистити історичні пам'ятки від російських обстрілів?
ДОКС підписав меморандум про співпрацю з громадською організацією "Україна Інкогніта", яка допоможе оцифрувати об'єкти культурної спадщини Києва. Так з'являться тривимірні моделі цих об'єктів, що дозволить, за найгіршого сценарію, відтворити втрачене, а також може і сприяти нарощуванню туристичної привабливості столиці України.
Голова Департаменту розповіла, що саме завдяки численним цифровим даним вже майже добігли кінця роботи з відновлення Собору Паризької Богоматері, який знищила пожежа навесні 2019 року. А в Україні оцифрування пам'яток набуває дедалі більшого поширення з початку повномасштабної війни.
Також Департамент активно співпрацює з архівними установами, що дозволило підготувати 178 комплектів документації на об'єкти культурної спадщини для їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
40 об'єктів вже занесено до переліку об'єктів культурної спадщини Києва, їм надано статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Усі пам'ятки сьогодні мають цінність відповідно до ЗУ "Про охорону культурної спадщини".
Отже, основна діяльність Департаменту, починаючи з 2022 року, направлена на захист об'єктів монументального мистецтва (пам'ятників).
