Чому в київському метрополітені руйнуються старі станції та не відкриваються нові
Фото: kyivcity.gov.ua
З 8 грудня 2023 року частина станцій синьої гілки метро — від Либідської до Теремків — перестала функціонувати. Там розгерметизувався тунель, через що частину підземки підтопило. Слід одразу зазначити, що Віталій Кличко — перший київський міський голова, за каденції якого не відкрили жодної нової станції метро, проте закрили одразу шість. І їхня кількість може збільшитися вже незабаром.
На жаль, саме на цьому відрізку метрополітену, ще під час будування тунелю до "Теремків", загинуло декілька робітників через підземні води річки Либідь та відсутність геології столиці. Проблема полягала в тому, що тунель неможливо було пробити через великі ґрунти, забиті брудом та глиною. Через цю локальну міську катастрофу роботи було призупинено аж до 2005 року. Згодом пробивання тунелю поновили і знову зупинили, але про це трохи згодом.
Зараз у пресслужбі метрополітену катастрофічні наслідки для міста описали так: "через нерівномірні процеси розущільнення, віброповзучості навколо ґрунтового масиву та навантаження на тунельну оправу виник ризик втрати стійкості тунельних споруд". А вже 17 грудня 2023 року біля станції "Деміївська" виявили просідання ґрунту. Ще одна точка синьої гілки метро — перегін між станціями "Тараса Шевченка" — "Почайна". Ця ділянка тунелів потребує планового ремонту, який проведуть улітку 2024 року.
Як будувалися закриті станції від "Либідської" до "Теремків
Вперше на генеральних планах міста станція, ще на той час під назвою "Автовокзал", з'явилася у 1978 році. Але сам тунель почали активно будувати лише у середині 1980-х років. Будівництво було недовгим через великі ґрунти, бруд, річку Либідь та плавуни, які були під великим тиском. Саме через цей перелік складнощів роботи було зупинено.
У 2005 році будівництво поновили, було прокладено новий тунель, але у 2008-му проєкт згорнули через загибель робітників. На жаль, вони натрапили на один з плавунів. Згодом було прийнято рішення заморозити ґрунти й продовжити роботи.
Експерти зазначили, що перегонні тунелі станцій, будували у 2008–2010 роках у складних умовах: не в автоматичному, а майже у ручному режимі. Тоді розрили велику ділянку глибиною 8–10 метрів, яка пропускала воду. Це зона річки Либідь, що частково йде під поверхнею. Там є глина, яка не дає воді спускатися вниз. Підтоплення тунелю — це складник проблеми. Вода тисне на стінки тунелю, що деформуються, тріскаються і ще більше руйнуються, пропускаючи воду. А коли їде поїзд, процес пришвидшується. Проблема в тому, що міська інфраструктура просто не витримує шаленого навантаження на неї внаслідок хижацької забудови, починаючи з 1996 року. Раніше були тривожні дзвіночки, про які постійно попереджали, але міська влада чомусь ігнорувала ці сигнали.
Які сюрпризи можуть очікувати пасажирів метро у 2024
Історик та києвознавець Кирило Степанець на своєму Youtube-каналі розповів, що найімовірніше місту потрібно буде пробивати новий тунель, тому жителів Теремків чекають "важкі часи" цього року. У тунелі дуже сильно протікає плавун, тому на цьому маршруті категорично заборонено пускати потяги. Але 13 грудня між станціями "Теремки" та "Деміївська" було запущено "човниковий" рух поїздів по одному з тунелів, який не було пошкоджено.
Громадська організація "Пасажири Києва" на своїй сторінці заявила, що у столичної підземки багато проблемних місць. А саме:
- "Героїв Дніпра – Мінська" — просідання тунелів;
- "Почайна – Контрактова площа" — просідання тунелів, порушення габариту через неякісну конструкцію тунелів;
- "Васильківська – Виставковий Центр" — просідання тунелів;
- "Львівська Брама – Золоті Ворота" — збільшення притоку ґрунтових вод (через будівництво поряд);
- "Осокорки – Харківська" — низька якість тунелів під час будівництва;
- "Бориспільська – Червоний Хутір" — просідання тунелів;
- "Дніпро – Гідропарк" — аварійний стан мосту Метро.
А це сигналізує, що найближчим часом можуть закрити й ці станції метро. Лише синя гілка за годину перевозить до 30 тисяч пасажирів. Якщо це відбудеться, на столицю очікує повний транспортний колапс. Голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Вітренко (Слуга народу) в ефірі озвучив, що у Києві можуть частково закрити на ремонт і червону гілку, якщо експертиза підтвердить аварійний стан мосту Метро. В аварійному стані знаходяться два столичні позакласові мости — міст Патона та міст Метро. На них зафіксовано суцільну корозію основних елементів, тріщини опор, руйнування бетону.
Історія Київського метрополітену
Київському метрополітену вже 63 роки — його відкрили 1960-го, а саме будівництво розпочалося ще 1949-го.
За цей період метро стало основним транспортним логістичним коридором столиці і ніколи не мало проблем. Вперше воно зупинилося 18 лютого 2014 року, коли розпочалися розстріли протестувальників на Майдані. Тоді під приводом "замінування" метро простояло до 20 лютого. Друга зупинка була на кілька місяців в межах карантинних заходів щодо боротьби з пандемією. Також метро не функціонувало одразу після початку повномасштабної війни — станції тоді працювали виключно як укриття. У звичний режим роботи метрополітен повернувся 28 лютого. А ще київське метро зупинилося під час першого блекауту 16 грудня 2022 року. Тобто до 2023 року метрополітен ніколи не припиняв роботу через технічні проблеми.
У 1936 році було затверджено новий Генеральний план забудови Києва. Почалося будівництво урядового кварталу. Того ж року затвердили проєкт "Київського метрополітену" завдовжки близько 40 кілометрів. Але будівництво зупинили через Другу світову війну.
Як будували метро після Другої світової війни
Навесні 1945 року план було затверджено. 1949-го почали пробивати тунелі метро від сучасної станції "Дніпро". Тут і було перше депо. Перші станції метро у Києві були відкриті у 1960 році. Це були 5 станцій на червоній гілці, серед яких "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро". Але вони активно будувалися ще в 1950-х.
Цікаво, що станція "Арсенальна" також була серед перших відкритих у столиці. Її будівництво стало досить проблематичним через ґрунтові води. Але у результаті станція вийшла найглибшою у світі (105,5 метрів). Також там спорудили купол, який не зводили на місці, а встановили у готовому вигляді, поставивши поверх станції. Купол виявився дуже важким, тому знадобилося відповідне обладнання.
А вже через три роки, у 1963-му, першу лінію метрополітену розширили станціями "Політехнічний інститут" та Завод "Більшовик" ("Шулявська").
Відкриття перших станцій метро стало справжнім святом для мешканців міста, адже це був сучасний і дуже зручний спосіб дістатися будь-куди.
У вересні 1961 пасажирів зустріли вже не контролери, а турнікети. Клопіт у касирок зменшилося у 1962 році, коли у вестибюлях станцій встановили автомати для розміну 10, 15 та 20 копійок.
Що побудували за роки Незалежності
У перший рік незалежності України у Києві відкрили одразу дві станції метро — "Дружби народів" на Печерську та "Видубичі". Це сталося напередодні нового року, 30 грудня 1991 року. Через рік, знову ж таки під ялинку, відкрили ще дві станції метро: "Славутич" та "Осокорки". Коли на перших в історії Києва місцевих виборах, 26 червня 1994 року, переміг Леонід Косаківський, у столиці розробили програму розвитку метрополітену до 2010 року. За часів Косаківського відкрили ще 4 станції метро: "Харківську", "Позняки", "Печерську", "Лук'янівську". Також збудували станцію "Львівська брама", але вона й досі не працює.
Коли до влади прийшов Олександр Омельченко, у квітні 2000 року відкрили станцію "Дорогожичі". Через три роки запрацюали станції — "Житомирська" та "Академмістечко" на червоній гілці. У жовтні 2004 року відкрили "Сирець", а пізніше в тому ж році — "Бориспільську". У квітні 2006-го розпочала роботу "Вирлиця". Загалом за часів правління Омельченка було з'явилося найбільше станцій метро — 6 об'єктів.
Далі за кілька каденцій Черновецького у Києві запрацювала станція "Червоний хутір" (2008 рік). З 2010 по 2013 роки ексголова КМДА Олександр Попов відкрив ще шість: "Васильківську", "Деміївську", "Голосіївську", "Виставковий центр", "Іподром" та "Теремки".
Нинішній очільник міста Віталій Кличко за 10 років не відкрив жодної станції метро, хоч і обіцяє добудувати "Мостицьку" та "Проспект правди". Ще у 2017-му Київська міська державна адміністрація мала намір домовитися з китайською компанією China Road and Bridge Corporation (CRBC) про будівництво гілки Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену на житловий масив Вигурівщина-Троєщина. Китайська сторона пропонувала місцевій владі профінансувати 15% від загальної вартості проєкту, а китайський консорціум закриє решту — 85%. На жаль, сторони не змогли домовитися з політичних причин.
Хочеться завершити на позитивній ноті. У 2013 році британська газета Daily Telegraph внесла "Золоті ворота" до списку 22 найкрасивіших станцій метро на планеті.
Сьогодні Київський метрополітен — це три лінії завдовжки майже 70 кілометрів, 52 станції із трьома пересадочними вузлами. І щодня метро перевозить близько півтора мільйона пасажирів.
