Маріїнський палац: 270 років історії
Фото: офіційний сайт Маріїнського палацу
Цього року виповнюється 270 років від дня побудови величної пам'ятки епохи бароко — Маріїнського палацу. Він був зведений у 1755 році, пережив кілька епох та безліч історичних подій і зараз є офіційною церемоніальною резиденцією Президента України.
За розкішними фасадами палацу ховається значно більше, ніж здається на перший погляд. Розповідаємо цікаві факти про одну з найкрасивіших і найвпізнаваніших будівель Києва!
Історія
Палац збудували на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Спорудженням керував російський зодчий Іван Мічурін, а допомагали йому архітектори Миколай Васильєв, Петро Нейолов, Федір Нейолов та інші.
Маріїнський палац звели впродовж 1750–1755 років за проєктом знаменитого італійського архітектора Франческо Бартоломео Растреллі для Олексія Розумовського, який був фаворитом (за іншою версією — чоловіком) імператриці Єлизавети Петрівни та братом останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
За легендою Єлизавета сама вибрала місце для палацу, коли відвідувала Київ у 1744 році. На той час це були просто дніпровські схили недалеко від Києво-Печерської лаври.
Архітектура
Фасад палацу заклали в пейзажному стилі в 1874 році — саме тоді, коли було засновано Маріїнський парк. З протилежного боку споруди в 1748 році, на місці старовинного виноградного саду Петра I, розбили Міський сад.
Палацовий комплекс має симетричну композицію, двоповерховий комплекс та одноповерхові бічні флігелі.
Флігелі з'єднані з основною будівлею напівкруглими коридорами. Перший поверх палацу був мурованим, а другий — дерев'яним.
Пластика фасадів проявляється у пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкріплюванні карнизів, ажурному парапеті та ліпленні на вікнах.
Будівлю пофарбували у стилі українського бароко: тут бірюзові стіни, світло-жовті колони та карнизи, балюстради, що підкреслюють вишуканість та урочистість Маріїнському палацу. Однак так було не завжди.
Реконструкція
У 1812 році пожежа знищила правий флігель. Але палац використовували як госпіталь для поранених військових під час російсько-наполеонівської війни.
У 1819 році велика пожежа знищила другий дерев'яний поверх, пошкоджень зазнав і перший, мурований.
Реконструкція тривала впродовж 1868–1870 років.
Тоді добудували цегляний поверх, фасади встелили новими пластичними деталями з нотками творчості Растреллі та додали інтер'єру класицизму з елементами бароко й ренесансу. Мало хто знає, але цей палац з 1834 до 1867 року був орендований "Акціонерним товариством мінеральних вод". Там облаштували зали з десятьма ваннами. Вони були наповнені цілющою лаврською водою.
Також палац встиг побути резиденцією царської родини під час революції 1917 року. В будівлі зупинялася Катерина II, полководець Михайло Кутузов, полководець Микола Раєвський та інші. А під час Першої світової війни в Маріїнському палаці перебувала імператриця Марія Федорівна, мати Миколи II. Там вона керувала відправленням санітарних потягів та лікуванням поранених солдат. Після революції 1917 року на локації був спочатку технікум, а потім музей.
Також варто зазначити, що під час Другої світової війни у будівлю влучила бомба, що зруйнувала центральну частину палацу.
Після відбудування у 1945–1949 роках архітектором Павлом Альошиним він став місцем для урочистостей і був уже відомий як Царський палац. А у 1950 році його почали називати Маріїнським, як і парк, в якому той розташований (на честь імператриці Марії Олександрівни). Цьому парку судилося пройти через безліч перейменувань: він встиг побути Регулярним садом, Царським, Палацовим, Олександрівським, Жертв Революції, Київським, Пролетарським, Радянським, — територія не знала спокою...
Реставрація у 1980-х
Ремонтні роботи тривали з 1979 до 1982 року в межах підготовки до офіційних заходів із відзначення 1500-річчя заснування Києва. Тоді у ньому чекали на візит генерального секретаря ЦК КПРС, керівника СРСР Леоніда Брежнєва...
Після ретельних досліджень реставрували палац в архітектурному стилі XIX століття, що відображено у формі фонтанів, зелених насадженнях, водограях, парадних залах, мармурових сходах та темно-червоному килимі. Велику Білу залу поєднали з високими арковими прорізами, де з обох боків — Зелена вітальня та Бенкетна зала.
Залу бароко відновили в характерних для інтер'єрів Растреллі формах.
Облямований вигадливими орнаментами штучний мармур, оздоблений золотом, у поєднанні зі світло-коричневими стінами, карнизи з ліпниною й облямування дверних прорізів, щедро оздоблений камін з величезним люстром — підкреслюють вишуканість, пишність та урочистість палацу.
Відновлення палацу у 2000-х
Відновлення палацу розпочали у 2007 році та планували завершити до 2011 року, однак роботи тривали й у 2017-му.
Після кількарічного ремонту та реставрації 16 січня 2018 року Маріїнський палац відкрили з нагоди офіційної дипломатичної зустрічі президента Петра Порошенка з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій.
5 квітня 2022 року президент України Володимир Зеленський проголосив, що відтепер у Білій залі палацу прийматимуть глав іноземних держав та нагороджуватимуть званням Герой України.
У Маріїнському палаці є гостьова книга, де почесні відвідувачі залишають свої пам'ятні написи.
Двері для екскурсій палац відкрив лише 4 вересня 2020-го. Проте наразі через воєнний стан в Україні вони недоступні.
Читай також: "Від пустиря до найдорожчого ринку міста: історія Бессарабки"
