Цікаві факти про Київський фунікулер
Фото: Unsplash
От уже декілька місяців кияни та гості міста знову мають змогу насолодитися коротенькою подорожжю Київським фунікулером. Після тривалої перерви у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням фунікулер був на консервації, адже має статус пам'ятки архітектури, історії, науки та техніки. Художню цінність становить також оздоблення вестибюлів вітражами українських художників Валентина Задорожного та Миколи Шкарапути.
В сьогоднішньому матеріалі — більше цікавих фактів про столичний фунікулер.
Історія виникнення
З найдавніших часів у Києві існувала проблема — дістатися Подолу з Верхнього міста. Це було особливо важко взимку, коли нормальних доріг ще не було, а ожеледиця ускладнювала просування дерев'яними сходами. Згодом кияни обрали шлях Андріївським узвозом, а з появою електричного трамвая шлях пролягав від Хрещатика до Подолу.
Ідею збудувати механічний підйом з канатною тягою подав інженер Артур Абрагамсон. Саме під його наглядом була споруджена київська трамвайна мережа. Хоча київський трамвай був першим на території колишньої російської імперії та третім у Східній Європі, фунікулер в Києві став другим після Одеського.
Перший фунікулер в Одесі спроєктував інженер Микола П'ятницький, він же став інженером київського фунікулера разом з Олександром Баришниковим. Будування такої системи тривало впродовж 1902-1905 років.
Відкриття та перші поїздки
Урочисте відкриття Київського фунікулера відбулося 7 травня 1905 року. Тоді він мав назву "Михайлівський електричний канатний підйом", адже розташований поруч із Михайлівським Золотоверхим монастирем. Першими пасажирами нового виду транспорту Києва стали будівельники та механіки, саме ті, які зводили Київський фунікулер. Вже наступного після відкриття дня подорож на фунікулері стала доступною всім киянам. Перші вагони відрізнялися від сучасних: вони були напіввідкритими та могли розмістити по 70 пасажирів кожен.
Спочатку лінія фунікулера знизу була коротшою на 38 метрів, ніж зараз. Проблема в тому, що там, де зараз розташована нижня станція, раніше стояли приватні будиночки. Кажуть, що влада намагалася викупити цю територію у власників, проте ті вимагали завелику суму, яку влада міста начебто не могла собі дозволити. Однак влада знайшла інше рішення — прокласти лінію трамвая від Контрактової площі до фунікулера, а від вищої станції фунікулера теж був прокладений маршрут трамвая. Тож фунікулер тоді навіть мав свій номер, як у трамваїв. Траса була вибрана ідеально як з погляду розташування, так і з точки зору інженерії. Вся конструкція була досить прогресивним інженерним рішенням на той час.
Через 13 років після початку роботи на київському фунікулері сталася аварія: верхній вагон зірвався вниз та зіткнувся з нижнім. Між іншим, це єдина аварія фунікулера за весь час його існування. Подія стала остаточним поштовхом до перегляду стану всієї системи, реконструкції, а також продовження лінії до нижньої станції.
Фунікулер в житті киян
Під час війни фунікулер продовжував свою роботу, це було пов'язано з тим, що він потребував мало енергії.
Щороку кількість пасажирів збільшувалася. Тож у 1956 році була проведена глобальна реконструкція. Фунікулер осучаснився: нові металеві вагони, м'які крісла в салонах та автоматичні двері. Ще через сім років фунікулер зазнав ще однієї реконструкції — встановлено сучасне обладнані в машинному залі, що розв'язувало проблему безпеки, станції змінили вигляд.
У 70-х роках було висунуто ідею замінити фунікулер іншими типами підіймачів. Проте головний архітектор міста Ігор Іванов заборонив таку діяльність, аргументуючи це історичним значенням фунікулера.
Після наступної реконструкції вигляд фунікулера змінився кардинально. Будинок, в якому розташовувалася нижня станція, було зруйновано, а його жителів переселили. Також повністю переробили підіймач. Відтепер фунікулер мав гармонійно вписуватися в ансамбль Поштової пошти.
Майже за весь час свого існування фунікулер у Києві був найдешевшим видом транспорту. Наприклад, у 1961 році ціна за квиток була 2 копійки, і вона не змінювалася протягом 25 років.
Цікава ситуація була у 2013 році, коли у столиці випала місячна норма опадів — понад 1,5 метра снігу. Міська влада оголосила надзвичайний стан, потяги та літаки затримувались, а міський рух транспорту був паралізований. Тоді кияни вирішили використовувати фунікулер як підіймач. Зі сноубордами та лижами в руках вони підіймалися на Володимирську гірку та Андріївський спуск заради досить крутого спуску для зимових розваг.
У 2019 році було оголошено про нову глобальну реконструкцію фунікулера, проте наразі такої перспективи не передбачається.
