Столичні хмарочоси: чи безпечно бути на висоті?

фото: my-kiev

За останнє десятиріччя Київ стрімко перетворився на мегаполіс з хмарочосами на рівні Гонконгу, Лондона та Ванкувера. Це дозволило заохотити міжнародні корпорації та бізнеси відкрити свої офіси у столиці. Також це дало змогу кожному охочому мати власне житло з неймовірною панорамою, але постали інші питання: чи безпечно жити й працювати у хмарочосах, чи є у місті необхідна техніка для порятунку людей з тридцятого та вищих поверхів? Редакція "ТиКиїв" вирішила дослідити цю тему.  

Найвищі хмарочоси столиці

На сьогодні найвища будівля у Києві та Україні — комплекс на Кловському узвозі. Його висота становить 168 метрів, це 47 поверхів. Друге місце за висотою посідає бізнес-центр Gulliver, висота якого 160 метрів при 35 поверхах. Трійку найвищих хмарочосів столиці замикає бізнес-центр "Парус", який надає особливого колориту вулиці Басейній. Його висота досягає 149,6 метра, це 33 поверхи. Є багато й інших, але розглянемо питання, чи безпечно в них перебувати у разі надзвичайної ситуації. 

Чи безпечно жити та працювати у багатоповерхівках? 

Протипожежна безпека в столиці в останню п'ятирічку залишається проблемним питанням. Головні причини — недофінансування рятувальних служб та брак необхідної техніки. Оскільки мурашники в Києві будують з надшвидкістю, ДСНС просто не встигає за всіма проблемами.  

Нагадаємо, що у 2020-му набули чинності нові державні будівельні норми (ДБН), які регулюють вимоги до висоток. Стара максимально дозволена висота новобудов становила — 100 метрів або до 35 поверхів. За новими нормами — у 1,5 раза більше — 150 метрів або до 50 поверхів. У 2019 році Головним управлінням ДСНС Києва було проведено перевірки у 2562 житлових будинках столиці (комунальної власності). У них виявили майже 42 тисячі порушень, з яких понад 18 тис. — це невиконані приписи минулих років. Але суми штрафів були невеликими — від 50 до 170 грн. Тому цим особливо не переймалися. 

З того часу, в Києві з'явились десятки будинків заввишки 90 метрів, у столиці вже функціонують щонайменше 7 будинків висотою понад 74 метри.

Це велика проблема, оскільки у 2020-му році в столиці стався трагічний випадок, коли людина, рятуючись від пожежі, вилізла на кондиціонер на 23-му поверсі. Через відсутність належного тиску у внутрішній мережі водопостачання будинку вогнеборцям довелось прокладати рукавні лінії до місця пожежі, що зайняло багато часу. На жаль, тоді врятувати вдалося не всіх. 

Чи безпечно у хмарочосах сьогодні? 

З початку повномасштабної війни столиці активно допомагали європейські партнери, тому можна сказати, що ситуація покращилася, оскільки у 2022-му році Київ отримав 54 пожежні автомобілі та 47 сучасних "швидких". У 2023 році столичні рятувальники обзавелися трьома сучасними пожежними автоцистернами Renault з колісною формулою 4х4. Техніку надало німецьке місто-побратим Лейпциг, а виробили її польські партнери. Отже, покращення є, проте несуттєве, оскільки "висотна спроможність" пожежної спецтехніки в Києві не перевищує 55 метрів.

Це найсучасніша техніка, яка є останньою інновацією в галузі пожежогасіння і порятунку людей. Особливо цінно, що таку допомогу ми отримуємо від наших друзів під час війни. Завдяки цим авто наші рятувальники будуть ще якісніше надавати допомогу населенню, — прокоментував тоді керівник ДСНС у Києві Сергій Кривошликов.

Зі слів начальника управління реагування на надзвичайні ситуації у Києві Андрія Колодія, у міста є лише декілька супервисотних одиниць техніки: автоколінчатий підіймач та автодрабина висотою до 112 метрів відомої фінської фірми Bronto SkayLift. Компанії Bronto належить рекорд висоти серед телескопічних підйомників. Її телескопічний підіймач Bronto Skylift F112HLA здатний підняти пожежників на висоту до 112 метрів. Рекордом є і те, що платформа може перебувати на висоті 90 метрів при вильоті стріли убік на 25 метрів. Причому час установки висотного доступу у цього підіймача не перевищує 30-40 секунд. Вартість такої техніки може перевищувати 2 млн євро.

Оскільки медичні вертольоти у ДСНС вже є в наявності, у 2018 році міська влада розглянула план щодо купівлі спеціальних рятувальних гелікоптерів, які можна застосовувати при гасінні висотних пожеж. Тому був підписаний контракт з французькою компанією Airbus Helicopters SAS. Загалом за планом Україна має отримати 55 гелікоптерів виробництва Франції. 

Ми бачимо, як реалізується проєкт між Францією та Україною по забезпеченню авіацією підрозділів ДСНС України. Я дуже радий, що у нашому підрозділі ДСНС з'явився вже другий гелікоптер Н225. Він буде виконувати завдання з пошуку та порятунку, аеромедичної допомоги, гасіння пожеж та інші завдання за призначенням, — розповів ексголова ДСНС Микола Чечоткін.

Станом на кінець 2021 року у системі МВС працювали 17 французьких гелікоптерів:

• 2 типи Н125 для Держприкордонслужби;
• 5 типу Н145 для Нацполіції;
• 6 типу Н225 для ДСНС;
• 4 типи Н225 для Нацгвардії.

Скільки гелікоптерів функціонує сьогодні — наразі невідомо. Але ми за те, щоб їх було більше задля безпеки міста, яке пишається десятками хмарочосів. 

Ми запросили подробиці в ДСНС, тож продовження теми to be continued. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter