У Києві масово спилюють ясени через небезпечного шкідника: чи є шанс врятувати дерева
Фото: facebook.com/vladimir.vetrogradskiy
Київські комунальники продовжують масово спилювати дерева через маленького шкідника, який встиг наробити у місті чимало лиха. Тепер під зріз пішли старі ясени на Подолі. Арбористи ж кажуть, що знищені дерева можна було врятувати.
Про знищення дерев на Подолі працівниками "Київзеленбуду"днями повідомили у спільноті "Подоляночка". Під зріз пішли старі ясени на Межигірській, Ярославській та інших вулицях історичної місцевості. В актах на видалення, які комунальники показали місцевим жителям, опинились майже півсотні ясенів, кленів, акацій та лип майже по всьому старому Подолу.
Комунальники пояснюють таке масове знищення дерев боротьбою із небезпечним шкідником — златкою ясеневою вузькотілою смарагдовою. На початку 2024 року через цього жучка вже вирубали кілька десятків уражених дерев у Солом'янському ландшафтному парку, а їхню деревину спалили, щоб знищити усіх личинок. Влітку минулого року через ураження дерев златкою також запроваджували карантин в Оболонському, Дарницькому, Подільському та Голосіївському районах.
За словами зеленбудівців, шкідника практично неможливо вивести хімічними речовинами або іншими способами. Тому єдиним надійним методом боротьби з ним є вирубка уражених рослин.
Що це за шкідник?
Вузькотіла златка смарагдова походить із північно-східної Азії. Ця комаха живе під корою ясенів та деяких інших видів дерев і харчується їхнім камбієм (тканина між лубом і деревиною). У своєму природному ареалі златка не завдає значної шкоди, але у Європі та Північній Америці є дуже руйнівною для ясенів. Вона призвела до загибелі 8,7 млн ясенів по всій Північній Америці. Дерева, які вона заселяє, як правило, засихають за один-два роки.
В Україні цього шкідника вперше виявили у 2019 році на території Луганської області, звідки він почав розповсюджуватися на все більшу територію. У 2021-2022 роках златка дісталась Києва — уражені нею дерева почали вирубати, щоб запобігти розповсюдженню шкідника. А у 2023-му році вперше запровадили карантин.
Відомий арборист Володимир Ветроградський у 2022 році писав, що златка уразила дерева у скверах на Контрактовій площі та біля Золотих воріт. Тоді він закликав комунальників вжити заходів, поки шкідник не розповсюдився та інші зелені насадження.
Ветроградський вважає, що уражені златкою дерева можна було б врятувати, а не вирубувати. Однак препарати проти шкідника не сертифіковані в Україні, через це комунальні служби не мають права їх використовувати, "навіть якщо дуже хочеться".
Кілька років тому арбористам вдалось врятувати від златки уражений шкідником ясен на Подолі за допомогою стовбурових ін'єкцій. За словами Ветроградського, вартість таких ін'єкцій на одне дерево становить від 70 євро, але "є певні перешкоди у впровадженні їх на рівні міста".
Процедура лишається доступною більше для небайдужих містян. В умовах, коли ситуація дійшла червоної позначки, врятувати всі ясени в Києві, на жаль, не є можливим. Тут, аби зберегти найцінніші екземпляри, щоб не показувати потім ясени в природничому музеї як вимерлий експонат, — каже арборист.
Досвід інших країн
В інших країнах, наприклад, у США та Канаді, для боротьби зі златкою використовують комбінований підхід: від карантину та вирубування уражених дерев до створення "дерев-пасток" і завезення з Азії природних ворогів цього шкідника, який допоміг би контролювати його популяцію. Ефективність останнього методу можна буде оцінити лише за кілька років.
Вдаються також і до стовбурових ін'єкцій з використанням інсектицидів, про які каже Ветроградський. Такий варіант підходить здебільшого для міських районів, щоб врятувати особливо цінні екземпляри. Однак цей метод має свої обмеження через токсичність інсектицидів для людей, тварин, пташок та інших видів рослин.
Поки ж уся боротьба зі златкою зводиться до спроб хоч якось стримати розповсюдження цього шкідника.
Читай також: "У Києві вилікували 200-річну шовковицю Шевченка: це частина заповіту Романа Ратушного"
