Запрягайте, копи, коней: як працює кінна поліція Києва
З приходом весни до патрулювання столиці повертаються не тільки мото- та велопатрулі. На варту містом галопує кінний патруль. Ми дізналися, у чому зараз полягає робота підрозділу вершників Національної поліції України.
Як працює кінна поліція?
Практика використання кінної поліції у світі з'явилася ще на початку XX сторіччя і, попри прогрес та появу автівок, досі існує. Офіцери столичного підрозділу кавалерійської роти "базуються" на конюшні, але верхи працюють лише з квітня до кінця жовтня. В інші пори року поліціянти повертаються до звичайного автопатруля. Коней використовують для патрулювання масових заходів та зелених зон (парків). Зазвичай вони потрапляють до поліції Києва з кінних заводів, але є й винятки. Після розформування кінної поліції у Харкові через початок повномасштабної війни до столиці передали чотирьох меринів.
Влітку у "копів на конях" дуже багато тренувань, тому що коні постійно мають рухатися для підтримки форми. Кінний патруль чергує в парках та інших зелених зонах, де неможливо проїхати на авто.
Столичний кінний патруль працює:
- у Голосіївському парку;
- у Гідропарку;
- на Трухановому острові;
- на Русанівський набережній;
- у парках "Нивки" та "Муромець".
До повномасштабного вторгнення кінний патруль забезпечував безпеку масових зборів та футбольних матчів. Зараз патрулювання вершників триває щоденно протягом шести годин в теплу погоду, потім поліціянт з гривастим напарником відправляються на відпочинок. Зазвичай коні дуже швидко наздоганяють правопорушника — у того просто немає шансів. До того ж, за словами поліцейських, зловмисники, як правило, навіть не чинять спротиву при затриманні — настільки їх вражає вершник на коні, котрий невблаганно нависає над злодюжкою.
Як коні потрапляють на службу?
На службу до кінного підрозділу беруть виключно коней чоловічої статі — меринів. Такий вибір пов'язаний з тим, що ці жеребці спокійніші за інших, бо в них не грають гормони. Після приєднання до патруля кожен кінь постійно перебуває в русі. Також у них є щоденні інтенсивні фізичні навантаження для підтримки форми (15-20 хвилин крокової роботи, 5-10 хв — рисі і так по черзі). Після цього йде робота зі змінами напрямку, рухи колом, вісімкою, перехід в алюр та галоп. Загалом заняття тривають від 1 до 4 годин на день.
За державними нормами кожен кінь має харчуватися 7 кг сіна і 4 кг вівса на добу. Але фактично активні службові коні їдять більше — від 10 кг.
Службові коні не мають боятися гучних звуків та вогню. Над цим працюють з моменту їх потрапляння на службу, аби потім не було сюрпризів. Також коней вчать легко штовхати натовп, для цього на тренуваннях використовують спеціальні бочки. Здебільшого кінний патруль зараз перешкоджає незаконному розпалюванню вогнищ у зелених зонах та розповсюдженню наркотичних речовин.
А ще коні рятують людей. За словами патрульних, декілька років тому у Голосіївському районі сталася ситуація, коли потрібно було перевезти травмованого чоловіка з парку до дороги. Кінний патруль наклав потерпілому шину, посадив його в сідло та оперативно довіз до швидкої.
У кінних патрулів є переваги над залізними братами:
- додаткові висота і видимість, що дозволяють офіцерам спостерігати за ширшою територією;
- окрім переваг над великогабаритними автомобілями, плюсом є тиха поведінка коней порівняно з галасом сирен на техніці;
- всі інспектори кінної патрульної поліції проходять підготовку щонайменше з трьома інструкторами.
Серед недоліків:
- кінний патруль не може працювати увесь рік через кліматичні умови;
- при використанні коней для контролю натовпу існує ризик того, що деякі люди можуть потрапити під копита, а це може призвести до травм або смерті;
- використання тварин для службових обов'язків, їх ймовірність травмування через дії людей порушує моральні принципи в деяких країнах.
Коні не винні
Звісно, є й ті, хто скаржиться на наслідки справляння конями природних потреб. Відходів від життєдіяльності жеребців багато. Щоб з цим впоратися, деякі кавалерії Європи використовували спеціальні мішки, які прив'язували під коня. Але згодом від цього відмовились, бо тварина стає нерухливою, їй натирає живіт. Тому наші патрульні намагаються водити коней вглиб парків, аби вони там зробили всі свої справи, а в місті відповідно кожен поліціант прибирає за своїм підопічним.
Тож, крім того, що вершники правопорядку виглядають в сідлах ефектно та романтично, це ще й важка праця з тренуваннями, постійним прибиранням та адаптацією коней до роботи в межах міста.