Затоплені підземні переходи та вулиці: чи стане Київ Венецією?
Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов
Кожен дощ у Києві заливає вулиці та підземні переходи, бо в столиці давні проблеми з роботою водостічних систем. Ми звернулися до Департаменту транспортної інфраструктури, щоб з'ясувати, хто відповідає за очищення водостоків.
Хто відповідальний?
У Департаменті транспортної інфраструктури нам розповіли, що всі підземні пішохідні переходи перебувають на балансовому утриманні комунальних підприємств районних шляхово-експлуатаційних управлінь.
Відповідальність за затоплення переходів розподіляється залежно від причин їхнього затоплення, — пояснюють у Департаменті транспортної інфраструктури.
Дощова каналізація, яка перебуває на балансі компанії "Київавтодор", постійно підтримується у належному стані. Вона приймає обсяг дощових вод, згідно зі своєю пропускною здатністю.
Дощова каналізація (поверхневий водовідвід) — це злагоджена інженерна система для розв'язання проблем накопичення талих і дощових вод на громадських, промислових і приватних територіях, спортивних і дачних ділянках, тротуарах й автомобільних дорогах.
За словами заступника Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Романа Лелюка, під час сильних дощів зливостоки очищають неодноразово, щоб забезпечити їхню максимальну пропускну здатність. Хоча профілактичні заходи проводять регулярно, та деякі ділянки (приблизно 70 адрес) все одно залишаються проблемними — там вода стікає повільно. Тому за кілька годин до початку сильних опадів на ці місця скеровують бригади гідрослужб, щоб контролювати ситуацію.
Проблеми з повільним сходженням води виникають через сильні зливи, сміття, листя та гілки, що забивають решітки зливостоків, а також переповнення річок, які не можуть прийняти всю дощову воду, — розповідає Лелюк
Відповідно до розпорядження КМДА від 30.12.2020 № 2093 "Про реконструкцію об'єктів Київської міської дощової каналізації комунальної власності територіальної громади міста Києва" замовником реконструкції об'єктів київської міської дощової каналізації комунальної власності територіальної громади Києва визначено дирекціюКМД.
Під час війни
У Департаменті нам повідомили, що після початку повномасштабної війни роботи з реконструкції зливних систем призупинили. Технічне обстеження, інвентаризацію та виготовлення технічних паспортів об'єктів Київської міської дощової каналізації відтоді не проводили. Але нас запевнили, що після визначення підрядника для цього проєкту і забезпечення необхідного фінансування обов'язково проведуть всі невідкладні заходи для захисту міських територій від затоплень.
А поки під час злив деякі київські вулиці схожі на венеційські: люди пересуваються містом по коліна у воді та потерпають від заторів на дорогах, громадський транспорт змінює розклад, а мешканці приватного сектору подекуди пересуваються надувними човнами.
Під час нещодавньої зливи, 15 червня, найбільше постраждали Дарницький, Святошинський та Оболонський райони.
А коли на дорозі біля станції метро "Олімпійська" стався витік води, який вибив частину асфальту, — каналізаційна система не впоралася з великим об'ємом рідини. Вочевидь, виїзди бригад гідрослужб на місце, не суттєво розв'язують проблему затоплень.
Головна ж її причина в тому, що водовідвідні мережі столиці не пристосовані до такої кількості опадів, адже проєктувалися вони 70–100 років тому.
А в КМДА нам пояснили, що ремонтні роботи кожне підприємство Київавтодору проводить окремо відповідно до своїх планів, згідно з правилами утримання вулиць, затвердженими наказом Мінрегіонбуду від 2012 року.
Ускладнює ситуацію й те, що в столиці нехтують розвитком зелених зон, натомість забудовують території паркінгами, житловими комплексами чи іншою інфраструктурою, на кшталт гіпермаркетів і торговельних центрів. Тож інколи причиною затоплень може бути банально неправильне облаштування громадських просторів та некомпетентний благоустрій території (дороги або хідники проєктують або нижче за рівень зеленої зони, або з неправильним ухилом).
Загалом у Києві сьогодні близько 860 км колекторів дощової каналізації, 31 737 дощоприймальних колодязів (решіток) та 14 716 оглядових колодязів. Усі об'єкти водовідвідної мережі перебувають на балансі підприємств, що входять до складу Київавтодору.
Сучасним рішенням для зменшення кількості води, яка потрапляє у дощову каналізацію, є ретенція. Простими словами — затримка води в екосистемі міста.
На основі ретенції виникла концепція, яку ще називають "місто-губка" — тобто населений пункт, який поглинає воду. Суть підходу в тому, щоб створити у місті такі умови, аби 80–90% опадів поглиналось екосистемою, а лише 10–20% — потрапляло в каналізацію. Перевага цього рішення в тому, що воно дозволяє впоратися з надмірними опадами, не розбудовуючи й не розширюючи мережу дощових каналізацій. Але в Києві впровадження таких альтернативних засобів водовідведення поки не передбачене.
