Чи має громадський транспорт Києва зупинятися під час повітряних тривог: розглянемо "за" і "проти"
Фото: Ігор Кузнєцов/"ТиКиїв"
За чинним рішенням Ради оборони міста Києва, комунальний громадський транспорт міста досі зупиняється на час повітряної тривоги. Днями це питання винесли на круглий стіл представники столичної влади, бізнесу та громадськості. Отож, зупиняти не можна їхати — де поставити кому?
Відповідне рішення Ради оборони діє з 1 серпня 2022 року. Ввели його за рекомендаціями Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Як це працює сьогодні:
- Після отримання сигналу про повітряну тривогу трамваї довозять пасажирів до найближчої зупинки, а тролейбуси й автобуси — до найближчої зупинки або розширення проїжджої частини — "кишені".
- Після відбою тривоги водій чекає на пасажирів протягом 10 хвилин. Пасажири, які за цей час не встигли повернутися до транспортного засобу, можуть скористатися наступним. Сплачувати за проїзд повторно не треба.
29 січня 2025 року відбувся круглий стіл на тему "Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві". Організував його директор компанії "ПроМобільність" і викладач кафедри міського будівництва КНУБА Дмитро Беспалов. Яких думок трималися спікери?
Зняти заборону: хто "за"
Очільник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко заявив, що жоден із тих, хто голосував за рішення про зупинку громадського транспорту під час повітряної тривоги, не зміг пояснити його логіку чи ефективність. За його словами, якби зупинявся не лише комунальний, а й приватний транспорт, рішення могло б мати сенс. Однак у нинішньому вигляді воно створює незручності для киян.
Люди, які виходять з комунального транспорту, сідають у приватний, платять більше коштів. Для них усе закінчується просто тим, що вони вище платять тариф, — сказав Ткаченко.
Тимур Ткаченко звернув увагу і на евакуатори, які продовжують працювати під час повітряної тривоги, — назвав це "дивною історією". Як підсумував начальник КМВА, рішення про зупинку транспорту під час повітряних тривог необхідно переглянути найближчим часом. І знайти оптимальний для киян варіант.
На тій-таки дискусії виступив представник ГО "Пасажири Києва" Олександр Рак. Він наголосив на економічних збитках через зупинку громадського транспорту під час повітряних тривог. На його думку, є працівники, зокрема диспетчери метро, які працюють просто неба, а не в укриттях — цей ризик вони беруть на себе свідомо.
Якщо ж ми зупинимо весь транспорт, це паралізує роботу міста, а отже, і економіки. Відповідно до методології компанії "ПроМобільність", ми підрахували, що лише за рік дії цього рішення Київ недоотримав 2,5 мільярда гривень валового регіонального продукту! — сказав Олександр Рак.
Зняти заборону: хто "проти"
Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Микола Поворозник наголосив, що в пріоритеті залишається безпека громадян — як водіїв, так і пасажирів громадського транспорту.
Я зазвичай ставлю таке питання: де має бути людина під час оголошеної повітряної тривоги? У безпечному місці. Але це, на жаль, вільний вибір кожного, — сказав посадовець.
На додачу Поворозник нагадав, що були випадки, коли "транспорт страждав, наприклад, на вулиці Іллєнка". Імовірно, йдеться про російську ракетну атаку 18 січня 2025 року, внаслідок якої були пошкоджені контактні та інженерні мережі на вулиці Юрія Іллєнка. Відтоді низка тролейбусів курсує зі змінами руху.
Дайте мені відповідь на таке питання: хто має змусити водія автобуса чи трамвая, чи тролейбуса, чи машиніста метро їхати під час повітряної тривоги? — підкреслив Микола Поворозник.
А що з безпекою?
Голова фракції ПП "Слуга народу" Андрій Вітренко, який також очолює комісію з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, був запрошений від Київради. Він, зокрема, порушив питання безпеки громадян під час повітряної тривоги саме на зупинках громадського транспорту.
Скільки безпечних місць на зупинках громадського транспорту було облаштовано з 2022 року? Ми ж усі ходимо по вулицях, ми всі це бачимо. Наприклад, проспект Бажана, лівий берег, який голий. Всі автобуси під час повітряної тривоги зупиняються біля скляної зупинки, облаштованої на проспекті Бажана. І всі люди, зокрема водії, ходять повз автобус і [стоять] біля цієї зупинки. Чи перебувають вони в той самий час у безпеці? — зазначив депутат.
У перепалці з Вітренком директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор заявив: наказів про те, що людина під час повітряної тривоги має йти в укриття, видавати не будуть.
Було опитування водіїв про те, як вони ставляться до руху під час повітряної тривоги. 80% водіїв сказали: "Байдуже, можемо їхати, але ми жодної відповідальності нести не будемо", — відповів Кандибор.
Директор компанії "ПроМобільність", експерт із транспортного планування та викладач кафедри міського будівництва КНУБА Дмитро Беспалов підсумував круглий стіл так:
- фактів, які б доводили зв'язок між зупинкою комунального громадського транспорту під час повітряних тривог та підвищенням безпеки пасажирів, не наведено;
- у дискусії згадували закон або регламент, на якому базується Київ. Але якщо столиця діє згідно з ним, то виходить, що всі інші міста його порушують? Беспалову це видається нелогічним;
- потрібна спеціалізована робоча група для пошуку інтегрованого рішення.
