115 років тому народився головний архітектор Києва. Що він побудував?
Фото: Pixabay
115 років тому, а саме 11 червня 1909 року народився український зодчий Борис Приймак. Він був головним архітектором Києва з 1955 по 1973 роки, а до того допоміг відновити Хрещатик. Що ще збудував у столиці Борис Іванович?
Борис Іванович Приймак народився 11 червня 1909 року в місті Новочеркаську, тодішньому центрі Області Війська Донського (нині Ростовська область рф). Профільну освіту майбутній архітектор здобув в Україні. 1930 року він закінчив факультет архітектури Харківський художній інститут. У 1936–1940 роках навчався в аспірантурі Академії архітектури СРСР.
Під час Другої світової війни Приймака мобілізували до Червоної армії, зодчий проходив службу в Москві. А після завершення війни він повернувся до Києва, де дослужився до посади головного архітектора столиці. А ще Борис Іванович планував забудову Кривого Рогу, Маріуполя та Запоріжжя. 1970 року він отримав звання "Народного архітектора СРСР".
Готель "Україна"
- СТИЛЬ? Сталінський ампір.
- ДЕ? Алея Героїв Небесної Сотні, 4, Київ.
Ми вже згадували про готель "Україна". Цю споруду будували найкращі зодчі України, зокрема й Борис Приймак. Початок будівництва припав на 1954 рік — на післявоєнну відбудову. До речі, саме Приймак був співавтором проєкту "нового Хрещатика", який переміг на конкурсі 1949 року від уряду УРСР. А далі архітектор особисто доєднався до поновлення головної вулиці Києва. Й за п'ять років постав новий Хрещатик у стилістиці пізнього сталінського ампіру.
Читай також: Історія та подальша доля готелю "Україна"
Київський Головпоштамт
- СТИЛЬ? Неокласицизм, сталінська архітектура.
- ДЕ? вул. Хрещатик, 22, Київ.
Головний поштамт Києва звели на місці Палацу зв'язку, що його підірвали радянські диверсанти в 1941 році. Розчистивши ділянку від руїн, нову будівлю спорудили в 1952–1958 роках за спільним проєктом Вадима Ладного, Бориса Приймака та Григорія Слуцького.
Головпоштамт став знаковою будівлею для громадян незалежної України. Восени 2004 року учасники Помаранчевої революції залишили на колонах і стінах графіті. Протестувальники писали ім'я свого кандидата Віктора Ющенка, назви рідних міст і гасла Помаранчевої революції відповідним кольором. Частину графіті зрештою зберегли на пам'ять про ті події.
Узимку 2014 року біля Головпоштамту з'явилися скриньки "Пошти Майдану". Під час Революції гідності мешканці наметового містечка могли листуватися між собою.
Станція метро "Шулявська"
У 1960–1970-ті роки Борис Приймак брав участь в проєктуванні та оформленні деяких станцій київського метрополутену. Його перша робота — сьома станція метро з тодішньою назвою "Завод "Більшовик". У ті часи СРСР керував Микита Хрущов, який оголосив політику боротьби з "архітектурними надмірностями". Утім, хоч на станції відсутній коштовний мармур, Приймак відстояв використання барвистої керамічної плитки на пілонах, а також литі карнизи та затвердив мозаїчне панно "Індустріальна праця" подружжя художників Івана та Марії Литовченко.
З 2 лютого 1993 року станція має назву "Шулявська". Вона закладена на Берестейському проспекті поблизу Першого київського машинобудівного заводу. Неподалік розташовані Київська студія художніх фільмів ім. О. Довженка, а також Київський національний економічний університет.
Станція метро "Берестейська"
У 1970-х роках Борис Приймак був архітектором станцій мілкого закладення. Одна з них — станція "Берестейська": її відкрили 5 листопада 1971 року під назвою "Жовтнева". Стеля залу спирається на два ряди колон. Зал сполучений із підземним вестибюлем сходами на спуск та двострічковим ескалатором на підйом. Торець платформи облицьовано червоно-коричневим мармуром. До початку 1990-х років він був прикрашений кованим барельєфом із цитатою Леніна.
Станція метро "Нивки"
Це — ще одна станція мілкого закладення, відкрита 5 листопада 1971 року. Борис Приймак спорудив її зі збірних залізобетонних елементів з острівною платформою. Колійні стіни й колони облицьовані кахлем. По боках зал станції сполучений сходами з підземними вестибюлями, які виходять у підземні переходи, а ті — на вулицю Щербаківського та Берестейський проспект. На колійній стіні станції є мозаїка — рослинний орнамент в зелених тонах, створена художниками-керамістами Ніною Федоровою та Ганною Шарай. Це всі "надмірності", які тут вдалося дозволити.
Станція метро "Контрактова площа"
Цю станцію звели на однойменній площі Подолу, поблизу Верхнього й Нижнього валів та вулиці Хорива. Історія цієї частини столиці знайшла своє відображення в архітектурно-художньому оформленні станції. У будівництві Борис Іванович використав надтонкі металеві колони, облицьовані мармуром. Декоративні композиції з тваринно-рослинними мотивами в стилістиці стародавнього Києва, створені художниками Іриною Левитською та Юрієм Кисличенко, тут можна побачити на південному барельєфі зі сторони касового залу, а також на станційних дверцятах колійної стіни.
Відкрили станцію 17 грудня 1976 року під назвою "Червона площа". Українську назву їй повернули 19 жовтня 1990 року. Нині станція "Контрактова площа" — важлива частина транспортного сполучення в Києві. Зокрема, неподалік є автостанція "Поділ", звідки вирушають автобуси в передмістя.
Міст Патона
Борис Приймак доєднався й до створення столичного моста через Дніпро. Це перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Провідну участь у будівництві брав академік Євген Патон. Та саме Борис Іванович спільно з архітекторами Буділовським, Ладним, Фокічевою — автори оформлення моста.
В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера (конструкцією парадного в'їзду з колонами), з лівого — двома колонами по 20 метрів заввишки. Сама 26-пролітна споруда має балкову конструкцію — будівельники використали суцільні балки двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м з опорами на кесонній основі. Для покращення безпеки руху на мосту Патона облаштували напівжорстку декоративну огорожу — вперше в СРСР.
Читай також: 9 геніальних речей, які винайшли у Києві
