Продовження "серіалу" про охорону культурної спадщини в Києві: штрафи та кримінальна відповідальність за неналежне утримання історичних будівель
Зруйнована садиба Зеленських, фото: Ігор Кузнєцов/"ТиКиїв"
У Верховній Раді України зареєстрували два важливі законопроєкти, спрямовані на посилення захисту об'єктів культурної спадщини. Ці документи передбачають значне збільшення штрафів та введення кримінальної відповідальності за неналежне утримання будівель, що мають історичне значення.
Ганна Старостенко Заступниця голови Київської міської державної адміністрації (КМДА)Заступниця голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Ганна Старостенко в ефірі телеканалу "КИЇВ24" пояснила необхідність таких змін. За її словами, чинний закон про охорону культурної спадщини не дає місцевій владі ефективних інструментів для захисту історичних об'єктів. Зокрема, він не передбачає можливості примусового викупу містом будівель, які неналежно утримуються приватними власниками.
Штрафи за неналежне утримання об'єктів культурної спадщини просто смішні. Для фізосіб — це 1700 гривень, для юросіб — 17000 гривень. Це копійки, які не примушують власників утримувати об'єкти культурної спадщини в належному стані, — наголосила Старостенко.
У разі ухвалення нових законів, штрафи за такі порушення можуть зрости вдесятеро, що має стати серйозним стимулом для власників дбати про історичні будівлі.
Необхідність посилення законодавства у сфері охорони культурної спадщини стала особливо очевидною після нещодавнього скандалу в Києві, пов'язаного зі знесенням історичної будівлі. 19 липня в столиці зруйнували 130-річний будинок на вулиці Кониського, 22, відомий як садиба Зеленських. Ця подія викликала значний суспільний резонанс та обурення громадськості.
КМДА назвала знесення будинку "цинічним і зухвалим самоуправством". Правоохоронні органи відреагували на інцидент початком кримінального провадження та вилученням будівельної техніки. Історія боротьби за збереження цього будинку тривала кілька років і включала численні спроби його знищення, які вдавалося зупиняти завдяки активній позиції громадськості.
Ситуація навколо садиби Зеленських демонструє складність проблеми захисту історичних будівель в умовах активної забудови міст. Забудовник ділянки ТОВ "Тургенєв Білд" намагався обґрунтувати знесення будинку, замовивши дослідження, згідно з яким садиба нібито не може вважатися пам'яткою через її зв'язок із російським професором філології. Однак такі аргументи викликають сумніви в експертів та громадськості.
Варто зазначити, що будівництво житлового комплексу "Тургеневъ" на місці знесеної садиби також викликає питання з позиції закону про деколонізацію. Інститут національної пам'яті України вже висловив свою позицію щодо невідповідності цього будівництва законодавству.
22 липня в ході напружених перемовин столична адміністрація зобов'язала забудовника та власників знесеної будівлі відновити її, про це підписали відповідний меморандум.
А запропоновані законопроєкти мають на меті створити більш ефективну систему захисту об'єктів культурної спадщини. Підвищення штрафів та запровадження кримінальної відповідальності за неналежне утримання історичних будівель повинні стати серйозним стримувальним фактором для потенційних порушників.
Однак експерти зазначають, що лише посилення покарань може бути недостатньо. Важливо також розробити механізми підтримки власників історичних будівель, які часто мають фінансові труднощі під час їхнього утримання та реставрації. Це можуть бути податкові пільги, гранти на реставрацію або створення спеціальних фондів для збереження культурної спадщини.
Крім того, необхідно посилити громадський контроль за станом історичних будівель та процесами їх реконструкції чи знесення. Активна позиція громадськості, як показує приклад садиби Зеленських, може бути ключовим фактором у збереженні історичних об'єктів. Окрім того, активісти часто звинувачують міську владу у змові із забудовниками, мовляв, можновладцям просто вигідно, щоб на місці старих будівель з'являлися нові ТРЦ та паркінги...
Щоб напрацювати необхідні пропозиції, в Києві вже створили робочу групу з розробки додаткових механізмів захисту об'єктів культурної спадщини.
Загалом, запропоновані законодавчі зміни — суттєвий крок у напрямку посилення захисту культурної спадщини України. Вони відображають розуміння важливості збереження історичних будівель як невіддільної частини національної ідентичності й культурного багатства країни. Однак їхня ефективність залежатиме від послідовності впровадження й готовності всіх зацікавлених сторін — влади, бізнесу та громадськості — працювати разом. А з цим у нас, як бачимо, часто виникають проблеми.
Читай також: За два роки впаде? Для порятунку Гостинного двору потрібно два мільярди гривень та п'ять років
