Від пустиря до найдорожчого ринку міста: історія Бессарабки
Фото: КМДА, Олексій Самсонов/kyivcity.gov.ua
Колись Бессарабка була сміттєзвалищем на околиці Києва. Нині ж тут — чи не найвідоміший торговельний центр столиці. Що відомо про критий ринок на Бессарабській площі та чим славилася місцевість до його появи?
На місці сучасного Бессарабського ринку колись було кладовище. А на початку XIX сторіччя — пустка, куди скидалися відходи. Водночас саме на цьому місці виник стихійний базар: торговці приїздили переважно із півдня України та Бессарабії (Молдова). Серед ходових товарів — вино і фрукти.
Чому крамарі вподобали Бессарабку?
До Бессарабської площі осередком ярмарків був Хрещатик. Поки на головній вулиці міста не було жодної будівлі, територія видавалася ідеальною для торгівлі. Та зрештою на Хрещатику в 1803 році з'явилася перша кам'яниця — Палац Головинського. Ярмарки ж перенесли на Бессарабку, а в 1840-х цю площу включили в межі міста та почали активно забудовувати.
Бессарабка обростала все новими ятками та павільйонами, поки вся територія не перетворилася на торговельну площу. Втім, через засилля безхатьків гуляти тут увечері було не надто безпечно. А стихійний ринок мозолив очі киянам на тлі сусідніх новомодних будівель. Лишень уявімо: на Хрещатику кінця XIX сторіччя — вишукані прибуткові будинки, комфортабельні готелі, розкішні ресторани й кав'ярні. А поруч — смердючий занедбаний ринок, який ще й був осердям криміналу.
Територія Бессарабки потребувала перебудови з відповідним фінансуванням. А надати його зміг чи не найбагатший місцевий підприємець Лазар Бродський.
Читай також: Яким був Лазар Бродський
Лазар Ізраїльович був столичним цукрозаводчиком. Саме він у своєму заповіті 1904 року залишив 500 тисяч рублів на побудову критого ринку на Бессарабці. Але зауважив: якщо міська влада візьме ці гроші, то мусить ще й забезпечити щорічне фінансування єврейській лікарні, бактеріологічному інституту та єврейському училищу. Зціпивши зуби, чотири роки по тому урядовці прийняли умови "цукрового короля". А в 1910-му розпочалося планування критого ринку.
Спершу збиралися побудувати не тільки ринок, а й бібліотеку та квітковий ринок, проте цю ідею не погодили. Архітектором проєкту став поляк Генріх-Юліан Гай.
План Гая потребував шалених 725 тисяч рублів, тому проєкт ринку довелося здешевити до 537 тисяч. Як? Шляхом зменшення декору. Втім, функціонально будівлю оснащували за останнім словом техніки. Цивільний інженер Михайло Бобрусов навіть їздив до Західної Європи для огляду тамтешніх критих ринків. Він же і вдосконалив проєкт, запропонувавши використати підвал для облаштування підсобних приміщень.
Дискусії щодо назви ринку точаться й понині. Одні дослідники стверджують, що назва з'явилася суто завдяки торговцям з Півдня, зокрема з Бессарабії. Інші ж запевняють, що назва походить від слова "басараб" — саме так кияни називали бродячих чужинців, які оселялися тут в халупах поблизу Крутого узвозу.
Новенький критий ринок освятили 3 липня 1912 року. На церемонії очільник будівельної комісії передав нікельовані ключі від воріт ринку міському голові Іполиту Дьякову, а той вручив їх завідувачеві базарного відділення. Після фінального огляду споруди ринок оголосили відкритим.
Саме на Бессарабському ринку були встановлені перші в Києві та треті в імперії холодильники: вони, до речі, пропрацювали аж до XXI століття! А власне будівлю вже радянська влада визнала пам'яткою національного значення.
Побудований у стилі раціонального модерну, Бессарабський ринок і сьогодні приваблює своїм виглядом містян і туристів. Його фасади прикрашені рельєфами на пасторальні теми: "Молочниця", "Селянин з биками", "Риби". Арки входів вінчають голови биків.
Дивує і внутрішнє оздоблення ринку. Наприклад, тут можна побачити полив'яні плитки, які, втім, збереглися лише частково. Ними оздоблені стіни та підлога.
На думку багатьох містян, Бессарабський ринок є найдорожчим у Києві. Звідси й фразеологізми "дорого, як на Бессарабці" або "ми ж не на Бессарабці" (себто "торг недоречний").
За часів незалежної України Бессарабський ринок був певний час завішений рекламою, і такий візуальний шум не давав змоги розгледіти архітектуру простору. Але згодом ситуація покращилася.
А щоб зберегти й показати історико-культурну спадщину цієї легендарної локації, адміністрація вирішила створити музей на базі ринку. Поки він ще в проєкті, але кажуть, що всі охочі містяни зможуть приєднатися до цього процесу.
