Ольга Шинкаренко: "Я винайшла новий жанр у мистецтві — амоніузм"

Скульптура, ліплення та живопис… Мисткиня Ольга Шинкаренко пішла далі: вона винайшла новий жанр у мистецтві — амоніузм. Художниця працює з амонітами (вимерлі морські головоногі молюски, які існували 400-65 мільйонів років тому) та перетворює їх на унікальні артоб'єкти. Ми поговорили з Ольгою про її колекцію амонітів, творчий метод, а також про те, що в амоніузму вже з'явилися послідовники…

Ольго, як ти винайшла новий художній жанр амоніузм, заснований на амонітах?
Я працюю із колекційними амонітами вже 15 років. З вересня 2024 року я представила свою першу колекцію картин, написаних повністю з натури! Це справді магічні мушлі, завдяки своїй спіралі, не схожі ні на що! Це не просто мушлі: спіралі амоніту можна побачити в природі, в математиці (теорема Фібоначчі) та навіть у стихіях (торнадо), і, до речі, навіть ми, люди, побудовані за системою амоніту! Так, я винайшла новий жанр — амоніузм і запатентувала його.
Амóніузм — жанр мистецтва, натхненний та заснований на роботі з мушлями та натуральними каменями. Він охоплює живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, малюнок, ліплення та скульптуру амонітів, наутилусів та інших мушель, натуральних каменів, самородків тощо.
Амоніти навіть у палеонтології описані не до кінця, їхніх різновидів набагато більше, ніж ми маємо офіційної інформації про них… Хоча шанувальників амонітів дуже багато по всьому світу! Однозначно вони заслуговують на вивчення та увагу.
Розкажи про твій перший досвід знайомства з амонітами.
У 2010 році я створила свій бренд одягу та прикрас. З найпершого дня у мене було багато вишивки як на одязі, так і в аксесуарах (пояси, корсети, сумки), а також у прикрасах… Я шукала нові форми, оздоблення, матеріали й знайшла багато ексклюзивних каменів, в тому числі амоніти. І закохалася в них! Зараз я пишу амоніти з натури й не можу написатися… Амоніти — це магія, і кожен дуже цінний для мене.

Твоя перша картина має назву "Амоніт-нульовий". Чи є у неї якась особлива історія?
Саме з неї все і почалося. Амоніти здавна вважалися найсильнішими оберегами, вони символізували достаток, злагоду і багато іншого. У 2016 році я написала цю картину на продаж, а згодом, так вийшло, повісила її над своїм робочим столом... і тут почалися дива. Варто було тільки подивитися на картину — і мрії здійснювалися! Це почала помічати не тільки я, а й моя сім'я. Завдяки цій картині я зрозуміла, наскільки серйозні ці камені. Хоча до цього я скептично ставилася до магічних властивостей, які їм приписували. І тоді народилася ідея розвивати цю тему й ділитися цією силою та енергією в картинах.
А де ти береш матеріал для творчості?
У мене багато матеріалу, більшу частину мені привозять на замовлення з усього світу, збираю буквально по крихтах. Іноді роки йдуть на пошуки.
Яким чином ти збираєш свою колекцію амонітів? Чи є особливі критерії вибору зразків?
Я навчилася в палеонтологів розбиратися в амонітах і вже добре знаюся на них. Які можна брати, які не можна…. Тут є багато критеріїв та нюансів. Але, звичайно, я полюю за проєкційними, за цінними. Є багато таких, що не мають особливої цінності, а є — справжні музейні експонати. Ось такі я і шукаю. Шукаю не роками, а десятиліттями!

Перед якими труднощами постаєш при роботі зі скам'янілостями, яким може бути сотні мільйонів років?
Найбільша проблема, що їх важко знайти й більше їх точно не стане. Також з ними складно працювати, але це можна виправити шляхом проб і помилок — я знайшла спеціальні техніки.
Які техніки та матеріали ти використовуєш у своїх роботах, окрім олійного живопису?
Я працюю в авторській техніці як з прикрасами, так і в живописі. Переважно експериментую та пробую щось нове, працюю з усіма матеріалами, які тільки моя фантазія може собі уявити. Зараз я пішла далі у своїх картинах, додавши скульптуру до основи. Це дуже цікаво та ефектно виходить!

Що тобі найважливіше передати глядачеві через твори в жанрі амоніузму?
Енергетику! Нереальну, незрозумілу енергію цих картин. Кожен амоніт має свій візерунок, як код. Я порівнюю це з відбитками пальців людини, які не мають двійника у всьому світі, так і амоніти — кожен має свій індивідуальний візерунок, код природи. Я всі картини пишу з натури, повторюю кожен вигин та кожну деталь до дрібниць. Цю магію природи треба бачити, вам варто прийти на мої виставки та відчути цю енергію!

Розкажи про найрідкісніший або найцінніший амоніт у твоїй колекції.
У мене багато цінних амонітів, багато рідкісних та ексклюзивних. У мене є найголовніший постачальник, завдяки якому мені дістаються найкрасивіші амоніти у світі. Йому завжди цікаво, що я з ними зроблю, і тому шедеври дістаються саме мені (Сміється). Звичайно, без нього у мене не було б стільки краси. Він цар і бог амонітів. Він не тільки їх ріже, а й гранує… Завдяки його таланту мої прикраси з амонітів перетворюються на мистецтво!

Чи є вже послідовники амоніузму серед інших художників, і як ти ставишся до розвитку цього напряму?
Я давала собі три роки на розвиток цієї теми. Але вже після першої моєї виставки один художник, який приходив на відкриття, намалював амоніт у графіці… Мене це засмутило. Тому що я ще не всі ідеї втілила у життя. Не все встигла показати в цьому жанрі. І мені треба поспішати… На жаль, не завжди вистачає ресурсів та часу. Це дуже об'ємне та серйозне завдання. Це не просто новий жанр, а частина мого життя, мого здоров'я, моєї кар'єри.

Амоніузм — новий жанр не тільки в живописі, а й у прикладному мистецтві, бо я також створюю прикраси з амонітів. Проте прикраси з амонітами майстри намагаються повторити давно. Коли я зробила сумочки з амонітами, через деякий час мені надіслали дуже схожі сумочки з амонітами, які з'явилися в іншого майстра. Цього майстра я знайшла у всіх соцмережах, підписаного на мене. За 15 років моєї роботи жанр вже живе в прикрасах, а скоро житиме і в картинах!
Чим, на твою думку, амоніти продовжують зачаровувати людей?
Магією спіралі. Всі ці роки я працюю з багатьма ексклюзивними, рідкісними каменями. Але амоніти найсильніші. Сакральність мушлі закладена самою природою. Коли я почала писати першу картину з натури, то на мене чекав сюрприз: я й не могла подумати, як важко їх відтворити. У них досить складна ергономіка, і дуже багато часу йде на те, щоб їх правильно закомпонувати, обчислити та прорахувати! Не все так просто в них, як здається на перший погляд.

Що б ти порадила молодим художникам, які шукають власний унікальний шлях у мистецтві?
Будувати свою історію на експериментах та ексклюзиві. Варто шукати свої фішки, свою тематику, шукати, що ти любиш найбільше, і з цього робити свій бренд. Найстрашніше для мене — бути на когось схожою. Найкраще для мене — бути не такою, як усі! Так мій унікальний стиль переріс у щось більше — в жанр у мистецтві.