Картини з осіннім вайбом: 7 атмосферних робіт із колекції та виставок Київської національної картинної галереї
Картина Євгенія Щукіна "Образ". Фото: Національний музей "Київська картинна галерея"
Як осінні вайби проявляються в живописі? Та які картини хочеться розглядати осінніми днями? У цьому матеріалі ти зможеш побачити сім яскравих прикладів від Національного музею "Київська картинна галерея".
Спеціально для "ТиКиїв" команда Київської національної картинної галереї підготувала добірку атмосферних робіт із листопадовим настроєм. Це перлини убезпеченої нині колекції музею та твори, які саме зараз можна побачити у виставкових залах.
Сергій Шишко, "На горі" (1955)
Майстер реалістичного живопису Сергій Шишко створив цікаву композицію, де на перший план вивів типовий карпатський побут. Дальній план із гірським масивом надає роботі епічності. Гори оповиті серпанком, а світлі фігури овець ніби перегукуються з хмарами на небі. Гармонійно знюансовані кольори відтворюють класичний карпатський краєвид. Пізня тиха осінь сповнена тут затишку й тепла.
Михайло Вайнштейн, "Осінній вечір" (1976)
Цей панорамний краєвид — наче вікно у величну осінь, гучну та яскраву. Михайло Вайнштейн зосередився на барвистому вирішенні. На першому плані — дерева, між'яр'я та вода. Але більша частина полотна відведена зображенню неба — холодні й теплі відтінки тут працюють на контрасті.
Маріам Асламазян, "Гарбузи на бірюзовому тлі" (1980)
Осінній натюрморт присвячений гарбузам різних розмірів і барв. Ці фактурні овочі часто потрапляють на полотна живописців, привертаючи їхню увагу химерністю форм, різноманіттям текстур і кольорами. А особливо заворожує у творі Маріам Асламазян гармонійне поєднання яскравої городини з не менш яскравим тлом.
Любов Рапопорт, "Підстанція" (1990)
У роботі Любов Рапопорт використані модерністські засоби — незвичний ракурс знизу, що додає будівлі монументальності, змінені збентежені форми, які передають емоційний неспокій, і щільне небо. Тоді як драматичні пориви вітру, горизонтально виписані хмари та гнучкі гілки дерев підкреслюють особистісне сприйняття авторкою світу.
Микола Прокопенко, "Тепла осінь" (2007)
Микола Прокопенко вдається до декоративного плаского зображення. Робота нагадує колаж, де поєднуються геометричні елементи з більш природними формами. У кожній кольоровій плямі — свій світ. У композиції переважають насичені теплі кольори, типові для осіннього періоду.
Анатолій Криволап, "Осінній вечір" (2017)
Бурхливі барви Анатолія Криволапа — помаранчева, охриста, рожева — відтворюють емоції, народжені від спостереження за динамікою вечірнього світла. Широкі площини насиченого кольору створюють монументальну, майже сакральну тектонічну структуру полотна, яке зображує безтурботний і лагідний захід сонця.
Євгеній Щукін, "Образ" (2023)
У живописі Євгенія Щукіна присутність теми сучасної війни відчувається у зміні значень звичних символів. Звертаючись до біблійних сюжетів, художник осмислює любов, страждання, віру, людський вибір і безперервний плин життя. У цьому творі символічний терновий вінець із квітами чорнобривців є уособленням страждання цілого народу. Пам’ять про тих, кого вже немає, втрата дому та усвідомлення крихкості життя набувають тут особливої гостроти.
Читай також: 8 виставок листопада в Києві: книжкові ілюстрації, фотографії, літери, викрадена спадщина та інші експозиції