Різдвяний Київ крізь століття: унікальна виставка в Музеї історії міста

Фото: kyivcity.gov.ua

У передсвятковий час Музей історії міста Києва підготував особливий подарунок для своїх відвідувачів — виставковий проєкт "Різдвяне місто. Київ ХІХ-ХХ століття". Експозиція відтворює атмосферу зимових свят минулих епох та запрошує здійснити захопливу подорож найцікавішими куточками святкового Києва тих часів.

"Нинішнє Різдво для українців має особливе значення, адже ми зустрічаємо його втретє в умовах повномасштабної війни", — зазначає генеральна директорка музею Діана Попова.

За її словами, попри всі випробування — тривогу за близьких на фронті, переживання за безпеку дітей під час ворожих обстрілів та біль втрат — надзвичайно важливо зберігати віру в різдвяне диво та неминучу перемогу світла над темрявою.

З електрикою чи при свічках, але дух Різдва неодмінно завітає до Музею, — підкреслює пані Попова.

Виставка складається з п'яти тематичних просторів, кожен з яких відтворює важливі елементи підготовки киян до зимових свят.

Відвідувачі зможуть зазирнути на міську ковзанку, завітати до затишної кав'ярні-кондитерської, відвідати кравецьку майстерню, поринути в атмосферу театрального життя та побачити, який вигляд мали святково прикрашені київські помешкання тих часів...

Особливу цінність експозиції надають автентичні експонати, що зберегли дух епохи. Серед них — легендарна швейна машинка "Зінгер", яка була справжньою сімейною реліквією в багатьох родинах, старовинний касовий апарат столітньої давнини та вишукані французькі журнали мод.

Відвідувачі також зможуть побачити предмети з особистої колекції видатної української акторки Марії Заньковецької (1854-1934 рр.) та елементи жіночого будуара тієї епохи.

Центральне місце в експозиції посідають традиційні різдвяні атрибути — ялинка та святковий декор.

Особливого шарму виставці додають унікальні архівні фотографії зимового Києва з музейної колекції, які допомагають відчути неповторну атмосферу міста тих часів. 

На початку XIX століття відзначення Різдва для киян практично не відрізнялось від давно усталених традицій у селах. Адже значна частина тодішніх мешканців міста, як і тепер, була не місцева. Зокрема, трохи пізніше, після скасування кріпацтва, до Києва масово подались люди з сільської місцевості. Почалася стрімка індустріалізація. 

У Святий вечір, який відзначали 24 грудня (за старим стилем), господиня готувала пізню вечерю. Бідна кутя — саме таку назву мала вечеря, яка передбачала 12 пісних страв на столі. У ті часи не могло й бути мови про непісні блюда, бо люди дуже строго дотримувались передріздвяного посту. Поки з кухні доносились найапетитніші аромати, діти виглядали на небі першу зірку, а господар заносив до хати попередньо підготовлений дідух. Коли все було готове, усі члени родини, добряче зголоднівши, сідали до столу. Вечеря починалась із традиційної молитви, а закінчувалась колядками. Наступного ранку всі віряни збирались на святкову вранішню службу до церкви. Закінчувався різдвяний піст і починалося справжнє святкування великого свята.

Вже у другій половині XIX ст. до автентичного укладу святкування Різдва додали корективи: до традиційних різдвяних атрибутів приєдналась ялинка. Щоправда, дозволити собі зелену "красуню" тоді могли лише заможні родини. Зрубані ялинки приносили додому саме на Святвечір. Ставили її для того, щоб вона звеселяла малечу. Цікаво, що прикрашали дерево тільки їстівними прикрасами — яблуками, горішками… Тоді ж з’явилась традиція класти під ялинку подарунки. 

Святкові традиції Києва зазнавали змін з плином часу. Кутя на Святвечір ставала більш вишуканою — господині додавали до неї мак, горіхи, курагу та шоколад. Цікаво, що до традиційного узвару додавали вино або навіть пиво. На межі XIX-XX століть кияни почали прикрашати ялинки не лише солодощами, а й саморобними іграшками, які виготовляли разом під час грудневих вечорів з картону, кольорового паперу та вати. Згодом у київських крамницях з'явились дорогі скляні іграшки, які привозили з німецького міста Лауш — першого центру виробництва скляних ялинкових прикрас, заснованого 1848 року.

Дослідники того періоду київського життя і побуту переконують, що саме на Різдво вулиці були переповнені дітьми разом з батьками, які поспішали до рідних і близьких у гості. Також містом ходили колядники з вертепами. Осередком цього дійства завжди був давній Поділ. Оскільки саме студенти Києво-Могилянської академії влаштовували яскраві перформанси на тему народження Христа. І у такий спосіб заслужено отримували провіант. 

Ближче до кінця XIX — на початку XX століть гучні святкування Різдва зі смаколиками, танцями та подарунками влаштовували також школи, гімназії та інститути шляхетних дівчат. А з приходом радянської влади, давні традиції відзначення Різдва намагались всіма способами знищити...

Виставка працюватиме до 26 січня 2025 року. Протягом цього часу відвідувачі зможуть не лише самостійно ознайомитися з експозицією, але й взяти участь у пізнавальних екскурсіях від провідних наукових співробітників музею. Крім того, організатори підготували серію тематичних майстер-класів як для дорослих, так і для маленьких гостей.

Ця виставка — чудова нагода не лише доторкнутися до історії Києва, але й відчути справжній дух Різдва, який протягом століть єднав киян та дарував їм віру в диво навіть у найскладніші часи.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter