8 ознак недобросовісного лікаря: радить ЛОР

Фото: Freepik

Навесні легко підхопити ангіну чи нежить, бо погода часто змінюється. Піти до лікаря — мудре рішення. Але не кожен медик готовий допомогти пацієнту по-чесному. 8 ознак типового сумнівного лікаря нам допомогла виявити отоларинголог Анастасія Мазанович.

Ознака № 1: "завалює" препаратами

Є лікарі, які виписують силу-силенну ліків після першого ж відвідування. У медицині існує навіть окремий термін, яким характеризують такі нераціональні призначення лікувальних засобів — поліпрагмазія. 

Якщо лікар робить призначення, то він має пояснити: для чого потрібен кожен препарат, який механізм його дії й чому його треба приймати. Якщо ти бачиш в рекомендаціях велику кількість препаратів, і більшість із них призначають "для профілактики" — це має викликати сумніви, — каже лікар-отоларинголог Анастасія Мазанович.

Якщо препаратів забагато, вони можуть по-різному взаємодіяти між собою: посилювати чи послаблювати дію одне одного, погіршувати побічні прояви й навіть справляти токсичний ефект на організм. Крім того, не всі українці фінансово спроможні придбати одразу всі препарати за один похід до аптеки. Звідси й походить звичка старшого покоління "половинити" медичні призначення, не кажучи вже, що левова частка виписаних ліків може взагалі не знадобитися. 

Ознака № 2: рекламує народні методи 

Не менш важливий критерій — це те, як лікар ставиться до всіляких народних засобів лікування. Якщо у твоїх призначеннях переважають подібні рекомендації, то це теж має знизити довіру до такого спеціаліста.

Користь від таких рекомендацій може бути, проте мінімальна. Наприклад, часник і цибуля містять фітонциди, які ефективні проти деяких бактерій, вірусів та грибків. Однак ці речовини мають лише адаптогенні властивості — серйозна інфекція їм не до снаги. Так само і з медом: хоч він має природну антисептичну дію, при поєднанні з гарячими рідинами втрачає всі корисні властивості. Алкогольна "терапія" — взагалі табу серед медиків, бо міцні напої зневоднюють організм, і так затримують токсини в тілі.

Ознака № 3: діагностує фейкові хвороби

У тебе знайшли порушення мікрофлори кишківника чи вегетосудинну дистонію? Не поспішай віддавати захмарні суми на лікування. 

Такі висновки, як вегетосудинна дистонія, або коли лікують дисбактеріоз чи паразитарну інфекцію там, де їх немає, тобто вони не підтверджені лабораторно, — це такі "діагнози заради діагнозу", аби написати щось, — пояснює лікар Анастасія Мазанович.

За оцінкою Міністерства охорони здоров'я України, так звана вегетосудинна дистонія (ВСД) має радянські витоки: цей "діагноз" могли встановити пацієнту через низку скарг за умови, що попередні обстеження не виявили жодних запальних процесів в організмі.

Перелічені симптоми можуть свідчити про конкретні захворювання, які визначають після дообстежень і консультацій у різних лікарів — ендокринолога, невролога, кардіолога, гастроентеролога та навіть психіатра. Сама по собі дисфункція вегетативної нервової системи не може бути первинним діагнозом, позаяк відсутня в Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11). Якщо фахівець пише "ВСД" у твоїй медичній карті, то найімовірніше, це спеціаліст старого гарту, який не розуміється на сучасних методах лікування.

Ще одна вигадана "болячка" — авітаміноз або сезонна нестача вітамінів. Пік його "визначення" — кінець зими та початок весни, а до симптомів відносять утому, млявість і низьку працездатність. Однак "закидатися" вітамінами не варто: вони не позбавлять наявних інфекцій, а у великих дозах ще й зашкодять організму. Наприклад, перенасичення вітаміном С може гальмувати засвоєння міді. Тому компетентний лікар не поспішатиме з призначенням "вітамінок", а порадить пройти дообстеження та додати в раціон овочі, фрукти, молочні продукти та м'ясо.

Доказова медицина не знає й про "дисбактеріоз", який особливо полюбляють знаходити, коли пацієнти скаржаться на болі в животі, здуття, закрепи або діарею. У кожному людському організмі живуть різноманітні мікроорганізми: бактерії, віруси, грибки, — і всі вони виконують чимало корисних функцій. Їхня кількість залежить від віку людини, способу її життя, перебігу захворювання та інших факторів. Отож діагнозу "дисбактеріоз" не існує, а його "симптоми" насправді можуть свідчити про інші захворювання.

Ознака № 4: відмовляє від вакцинації

І серед медиків є такі, що ігнорують потребу в щепленнях, або й узагалі наполегливо відмовляють від такої процедури, керуючись конспірологічними теоріями та іншими сумнівними причинами. На практиці ж вакцинація — чи не найдієвіший метод боротьби з інфекційними хворобами, а масові щеплення свого часу допомогли зупинити епідемії віспи, поліомієліту, дифтерії та інших важких захворювань.

Експертність лікаря найпростіше перевірити за його ставленням до вакцин і щеплення загалом. Будь-який адекватний лікар ніколи не буде відмовляти пацієнта від вакцинації, окрім випадків з конкретними протипоказаннями, — зазначає отоларинголог Анастасія Мазанович.

Існує навіть календар профілактичних щеплень для дітей і дорослих, затверджений Наказом МОЗ України "Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні" від 11 серпня 2014 року. Тому якщо тобі "пощастило" натрапити на антиваксера в медичному кабінеті, то можна сміливо відстоювати своє законне право на вакцинацію.

Ознака № 5: призначає "фуфломіцини"

Призначення лікарських засобів, які не мають доведеної ефективності, — ще один із маркерів не надто компетентного лікаря. У народі такі псевдопрепарати жартома прозвали "фуфломіцинами" за їхню недієвість та завищену ціну. Найвідоміші — так звані імуностимулятори. Вони буцімто активізують клітинний імунітет. Утім, їхня ефективність не дуже доведена — в Європі та США такі засоби продають винятково як біодобавки.

Я раджу обачно ставитися до імуностимуляторів, навіть коли їх рекомендують лікарі. Імунітет — це дуже делікатна система, і навіть безневинні засоби рослинного походження можуть спровокувати збій в імунній системі. Інколи це загрожує дуже серйозними наслідками, — каже Анастасія Мазанович.

Серед інших сумнівних препаратів — гепатопротектори. Їхня мета — нібито забезпечувати стабільну роботу печінки. От тільки ані в Європі, ані у Штатах про такі дива медицини не чули: для тамтешніх лікарів гепатопротектори — це ті ж самі БАДи, ефективність яких не підтверджена дослідженнями. Ба більше, за невдалого збігу обставин є ризик отримати ще й інтоксикацію, якщо внутрішні органи не приймуть незрозумілі пігулки.

Віднедавна стало модно призначати й так звані ноотропи — харчові добавки, що складаються з вітамінів, антиоксидантів, ліпідів та рослинних речовин. За допомогою цих засобів нібито можна поліпшити кровообіг у мозку, знизити неврологічний дефіцит і прискорити розумову діяльність. Утім, і в цьому випадку сприятливий вплив ноотропів на когнітивні функції мозку не встановило жодне дослідження. Деякі засоби ще й містять амфетамін та інші психостимулятори — а це може викликати побічні прояви, як-от психози чи навіть суїцидальні думки. 

Людині, яка не має тяжкого імунодефіциту, ніякі стимулятори не потрібні. Будь-який нормальний лікар порадить зміцнювати імунітет такими методами, як здоровий сон, раціональне харчування, баланс роботи й відпочинку, питний режим та фізична активність — тобто без лікарських засобів, — каже Анастасія Мазанович.

Ознака № 6: робить сумнівні призначення

Якщо медик наполегливо радить придбати конкретний препарат, а іноді ще й у конкретній аптеці за персональним рецептом — це може свідчити про його заангажованість та зацікавленість у продажу певних пігулок. В особливих випадках диво-засіб не може запропонувати жодна аптека міста, його доводиться шукати за допомогою спеціалізованих сайтів і додатків.

Іноді лікар знає, що, приміром, томографію гарної якості та опису роблять у певному центрі. Але нормальний спеціаліст дасть пораду лише в тому разі, якщо сам пацієнт запитує, де буде краще провести діагностику. Якщо медик наполягає на придбанні певних послуг або ліків у певних аптеках  — це має насторожити, — каже Анастасія Мазанович.

Ознака № 7: "ганяє" лабораторіями

Одразу зазначимо: сам факт скерування на аналізи після першого відвідування не має викликати підозр. Ба більше, грамотна та індивідуальна рекомендація, навпаки, свідчить про кваліфікованість лікаря, який не готовий призначати наосліп антибіотики пацієнту, якого бачить уперше.

Якщо лікар радить провести певні обстеження, наприклад, знімок пазух або посів з ЛОР-органів, і від цього залежить, чи призначить він антибактеріальні препарати і які саме, — це добрий знак. Ви матимете помірковані рекомендації, засновані на конкретних результатах, — каже Анастасія Мазанович.

Утім, не слід забувати, що призначення кожного методу діагностування має слугувати певній меті. Якщо лікар неспроможний пояснити, для чого взагалі потрібне додаткове обстеження — це привід обміркувати: чи варто витрачати кошти на дорогі аналізи. Особливо якщо окремі скерування не мають нічого спільного з офіційною медициною.

Дивно про це говорити, але існують різні недоказові методи діагностування, на кшталт аналізу крові без забору — за допомогою ультрафіолету, УЗД, діагностики за кольором райдужки тощо. Звучить дико, але таке реально трапляється. Подібні призначення однозначно не заслуговують на довіру пацієнта, — каже Анастасія Мазанович.

Ознака № 8: радить гомеопатію

У тебе гостра ангіна, а лікар виписує "чарівні крапельки": окремо для горла, кишківника ще й серця про всяк випадок? Це — чи не найголовніша ознака, що тобі намагаються продати гомеопатію, а отже, від такого "фахівця" слід тікати якомога далі. 

Гомеопатія не має доведеної ефективності, тому її не має бути в лікарських призначеннях. Навіть для якогось ефемерного зміцнення імунітету, про всяк випадок чи тому, що це не зашкодить. Адекватний доказовий лікар не призначить подібних препаратів, — каже Анастасія Мазанович.

Що таке гомеопатія? Це — напрям альтернативної медицини, що діє за принципом "подібне лікуємо подібним".  Для "терапії" в малих дозах використовують речовини, які провокують симптоми хвороби, та розводять їх у рідині до низької концентрації. Гомеопати заявляють, що таке лікування враховує всі індивідуальні особливості хворого, проте за словами експертів, після багаторазового розведення препарат не може зберегти жодних лікувальних властивостей.

Іншими словами, гомеопатія — фейкове диво. Якщо тобі колись вона допомогла — це чудово. Зрештою, "ефект плацебо" ніхто не скасовував. Проте доказова медицина у цьому питанні невблаганна: зокрема, у 2015 році Національна рада здоров'я та медичних досліджень Австралії, провівши понад 1800 досліджень, не виявила жодної хвороби, з якою могла б упоратися гомеопатія. Рік по тому Федеральна торгова комісія США зобов'язала виробників гомеопатичних засобів зазначати на упаковках, що не існує жодних підтверджень їхньої ефективності.

Навіть коли пацієнт каже: "А я завжди вживав, і мені допомагало", то завдання спеціаліста пояснити — з яких причин відбувся ефект покращення, чому не варто витрачати на гомеопатію кошти, і чим вона може зашкодити, — каже Анастасія Мазанович.

Отже, якщо наведені ознаки підозрілим чином збігаються — час бити на сполох. Також під час звернення до медичного закладу можна поцікавитися документами, які засвідчують профільну освіту твого лікаря: дипломом, де чітко зазначений рік закінчення вишу, сертифікатами та іншими підтвердженнями. А краще — ходити лише до перевірених часом спеціалістів з гарними відгуками та рекомендаціями.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter