Пандемія психічних розладів: як погіршилось ментальне здоров'я світу за останні 10 років
Картина: Edward Hopper
Пандемія COVID-19 стала суворим нагадуванням про нашу вразливість і непередбачуваність світу, змусивши нас гостро усвідомити власну смертність. Однак на тлі цього усвідомлення ми часто не помічаємо іншої невидимої епідемії — ріст психічних розладів у всьому світі. Жовтень — місяць психічного здоров'я, і ми розбираємо причини росту ментальних розладів у останнє десятиріччя, як з ними боротись та чим це може закінчитись.
Психічні розлади є актуальною проблемою, яка вимагає постійного і відкритого обговорення, особливо зараз в умовах повномасштабного вторгнення та регулярного прокидання під звуки сирен та вибухів. Ми повинні оцінювати наш справжній емоційний стан і протистояти постійній спокусі смартфонів та інших відволікаючих чинників, які не тільки не вирішують проблем, але й загострюють їх, послаблюючи стресостійкість.
Війна може мати серйозні та тривалі наслідки для психічного здоров'я як на індивідуальному, так і на суспільному рівні. Травма і постійний стрес призводять до негативних станів, які часто тривають ще довго після припинення бойових дій і прямо чи опосередковано впливають на тривалість та якість життя.
Можливі результати психічних розладів
Психічні розлади призводять до передчасної смерті через самогубства, також через зловживання психоактивними речовинами та насильство. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), глобальний рівень самогубств становить 10,5 випадків смерті на 100 000 населення. Це означає, що понад 700 000 людей позбавляють себе життя щороку.
Психічне здоров'я — це не тільки про відсутність розладу та суб'єктивне задоволення своїм станом, але й про можливість функціонувати, робити свій внесок в життя громади та реалізовувати свій потенціал. Психічні розлади забирають в нас можливість жити повне життя, працювати, навчатися та брати участь у громадській діяльності. Людина з депресією відчуває труднощі з концентрацією та виконанням завдань на роботі чи під час навчання, не відчуває мотивації, а стійкий пригнічений стан руйнує соціальні зв'язки та поглиблює вже наявну проблему. Це може призвести до втрати продуктивності та доходу, що, своєю чергою, може мати значний вплив на якість життя, стосунки, які ми будуємо, та те, яке піклування отримують наші діти.
Розлади психічного здоров'я також можуть опосередковано впливати на тривалість життя. Наприклад, люди з розладами частіше відчувають інші проблеми зі здоров’ям, такі як серцево-судинні захворювання та діабет. Це пояснюється розвитком нездорової поведінки, наприклад куріння, надмірного вживання алкоголю та неправильного харчування. Депресія та тривожні розлади молодшають. Половина всіх нових випадків депресії та тривоги зараз трапляється у людей віком до 20 років (Hasin et al., 2005).
Депресія, тривога та психози зазвичай починаються в молодості і можуть мати значний вплив на всі аспекти життя людини. Це може призвести до нижчої тривалості життя, соціальної та економічної невигідності, більшого ризику самоушкодження та самогубства.
Причини психологічних розладів
Як це часто буває, наука немає однозначної відповіді. Так, якщо у ваших близьких родичів є певний розлад, ви у групі ризику. І хоча генетичні фактори, безсумнівно, відіграють певну роль, але встановити прямий причинно-наслідковий зв'язок для будь-якого з вказаних розладів поки не вдалося.
Хоча генетичні фактори відіграють певну роль у розвитку психічних розладів, стрімке поширення проблем психічного здоров'я не можна пояснювати винятково генетикою. Екологічні та соціальні фактори також роблять значний внесок через так звану взаємодію генів та оточення.
1. Соціальна ізоляція
Урок, який фахівці психічного здоров'я винесли зі спроб подолання пандемії COVID, — соціальна ізоляція — це шлях до більших проблем та страждань. Адже самотність є одним зі значущих факторів ризику розвитку психічних розладів, а значимі соціальні зв'язки потужним захисним фактором. Про це свідчать дослідження, в тому числі найдовше оксфордське дослідження щастя.
Такі стресові фактори, як війна, економічна нестабільність, соціальна ізоляція та тиск сучасного життя, різко зросли за останні роки, збільшуючи ризик виникнення проблем із психічним здоров'ям. Крім того, зменшилася стигматизація психічного здоров'я, що призвело до збільшення кількості людей, які звертаються по допомогу і отримують діагнози. Поєднання цих факторів, поряд із генетичною схильністю, сприяє швидкому поширенню проблем психічного здоров'я в сучасному суспільстві та їх видимості.
2. Технологічний прогрес
Зокрема, повсюдне використання смартфонів і соціальних мереж, змінило спосіб взаємодії людей та їхнє сприйняття світу. Постійний вплив цифрових екранів і тиск онлайн-перевірок може загострити тривогу і депресію. Ці зміни у способі життя та моделях спілкування додали нові рівні складності до факторів, що впливають на поширеність проблем психічного здоров'я, що робить цю проблему багатогранним викликом, який необхідно ефективно вирішувати.
3. Стрімка убранізація та діджиталізація
Ми не були створені жити в бетонних коробках на самоті та бачити рослини тільки з екранів смартфонів. Природа створила нас жити в громадах, багато рухатись та за звуками розпізнавати небезпеку. В той час як зараз рівень соціальної депривації та надмірне перевантаження мозку різноманітними стимулами від шуму будь-якого міста до нескіченного блимання екранів та візуальних стимулів, які вимагають прийняття рішень (цікаво — нецікаво, безпечно — загрозливо), зводить з розуму наш мозок в прямому сенсі цього слова.
Дослідження, проведене в Німеччині, стверджує, що жителі міст страждають від психічних розладів (за винятком зловживання психоактивними речовинами та психотичних розладів) значно частіше, ніж така сама за демографічними показниками популяція, що живе в сільській місцевості та значно і лінійно зростає з рівнем урбанізації (Dekker et al., 2008). Ми не створені жити в такому темпі та в такому ритмі.
4. Травми і конфлікти
Травма суттєво впливає на розвиток психічних захворювань, особливо спричинених війною. Кожна п'ята (22%) людина, яка пережила війну чи інший конфлікт протягом останніх 10 років, матиме депресію, тривогу, посттравматичний стресовий розлад, біполярний розлад або шизофренію (WHO). Це значно вище, ніж поширеність цих психічних розладів серед населення в цілому. Наприклад, поширеність депресії протягом життя оцінюється приблизно в 5% у загальній популяції
Війна є одним із найбільш травматичних досвідів для цивільного населення (Murthy & Lakshminarayana, 2006).
Дослідження в Афганістані (Cardozo et al.,2004) зазначає, що 62% респондентів пережили принаймні 4 травматичні події за останнє десятиліття. 67,7% — повідомляють про симптоми депресії, 72,2% — тривоги, 42% — ПТСР.
Дослідження біженців з Боснії в Хорватії (Mollica et al., 1999) свідчить, що у 39,2% людей — депресія, 26,3% — ПТСР. Серед біженців, які повідомили про симптоми депресії та ПТСР, була більша ймовірність отримання недієздатності порівняно з тими, хто не мав таких симптомів.
Тривалий або повторюваний вплив стресу може призвести до змін у структурі та функціях мозку. Ці зміни можуть підвищити вразливість людини до розладів настрою, тривожних розладів і проблем зі зловживанням психоактивними речовинами.
Емоційний та психологічний вплив травми може призвести до неадекватних коупінг стратегій. Деякі люди можуть вдаватися до зловживання психоактивними речовинами або самоушкодження як засобу тимчасового поліпшення емоційного дистресу — розлади вживання психоактивних речовин, розлади харчової поведінки або пограничні розлади особистості.
Психологічний стан українців у 2022-2023 роках
Перша хвиля досліджень стану українців, що відбулась з липня 2022 року до листопада 2022 і включила 706 респондентів, показала, що 48,8% мають виражені тривожні розлади (13,3% тяжкі розлади тривоги), 42,3% мають симптоми депресії (16,4% тяжкої депресії) та 70% мають симптоми значного травматичного стресу (Kurapov, A. et al., 2023). Якщо порівнювати ці дані з показниками здорової популяції до війни — всі показники розладів виросли майже вдвічі.
*Вплив травматичного досвіду вимірювався за шкалою Life Event Checklist DSM-5. Найбільш поширені травматичні переживання, які відбулися з українцями: стали свідками смерті — 1,6%, пережили збройний напад — 8,8%, пережили сексуальне насильство — 11,6%, були свідками тяжких людських страждань — 19%, пережили ДТП — 20,3%, зазнали фізичного насильства — 25,6%, пережили воєнні дії — 41,1%.
Якщо порівнювати вплив російсько-української війни на українців та інші народи (Hapon, N et al., 2023), ми також маємо невтішні данні.
Примітним є соціо-демографічні дані цього дослідження. Серед українців 73% — не мали історії попередніх психічних розладів та 76,4% — не зазнавали серйозних нещасних випадків, подій, що загрожули життю до повномасштабного вторгення рф.
Нині, порівняно з іншими популяціями, українці мають значно вищі показники, ніж, наприклад, поляки *таблиця нижче*. Наразі ми розуміємо, що 46,5% і 46,3% українців були індентифіковані як такі, що мають високі показники депресії та тривоги відповідно. А найгірше, що понад половина тих, хто відчуває складнощі в щоденному функціонуванні та психічні проблеми — не звернуться за допомогою до фахівців через сором та страх, а також через низьку обізнанність у сфері психічного здоров'я. Ми маємо пам'ятати, що крім русифікації та низки колектиних травм, радянська система подарувала нам знання про каральну психіатрію та стигму до психічних захворювань. У той час як західна психологія та психіатрія розвивалась, щоб покращити добробут громади, дати поштовх до реалізації потенціалу окремої особистості, радянська психіатрія була направлена на те, щоб залікувати тих, хто відстоював свободи, гідність та честь. Зараз знання, що психологія для психів дуже шкодить нам та забирає наші кращі роки життя.
Війна впливає на нас зараз. І буде впливати далі. Щодня ми отримуємо великі і малі травми і це впливає на наше щоденне функціонування та здатність жити те життя, яке ми могли б жити.
Що чекає на Україну після Перемоги?
Насправді ми не знаємо. З однієї сторони, ми ведемо визвольну війну і ми не будемо мати той ефект, який мали після Афганської війни. З часу повномасштабного вторгнення 65% людей, що звертаються за психологічною допомогою, мають дві і більше травм, пов'язаних з прямою загрозою їхньому життю або їхнім близьким. Відсоток втрат вражає і змушує фахівців ментального здоров'я працювати більше і завзятіше.
Великий міф, що після війни всі воїни матимуть ПТСР, а цивільне населення потоне в депресивних та тривожних розладах. Діагноз ПТСР був описаний після в'єтнамської війни, яка мала зовсім інший характер та наслідки для американського суспільства. Але так само це не значить, що визвольна війна не матиме наслідків для українського суспільства.
Такі тяжкі потрясіння для нації та героїчна боротьба може стати чинником того самого посттравматичного зросту і віднайдення нових сенсів та шляхів жити це життя та бути громадянами нашої прекрасної України.
Вже зараз рівень турботи про себе зростає в геометричній прогресії — ми відмовляємось жити "духовними скрепами" та устоями і прагнемо впроваджувати у життя найкращі світові практики.
Що робити?
Сучасний світ повниться факторами ризику для психічного здоров'я — життя в місті, постійні стреси, діджиталізація, самотність, загроза життю війнами та пандеміями. Реагуємо ми відповідно розвитком розладів, роль яких полягає в тому, щоб повідомити нас, що щось іде не так, спрацьовує система тривожного сповіщення.
Не варто забувати, що світ пропонує захисні фактори — доступ до якісної медицини, кращі умови життя. Потрібно балансувати та користуватись прогресом на користь собі — використовувати смартфони, як спосіб дізнатися про можливості соціалізуватись, користуватись додатками для медитацій та майндфулнесу.
Прості речі рятують і покращують життя — 3 години на природі покращують самопочуття, групові співи та танці активують тілесну регуляцію та збільшують ваш контейнер проживання стресу. Спілкування з приємними людьми додає сил. Протилежність травматичному стресу — це гра, близькість та соціальна взаємодія.
Психічні розлади — це не вирок, це радше спектр від дискомфорту до відсутності функціональності в житті — як і в медицини можна працювати на випередження. Здоровий усвідомлений спосіб життя, знання про особливості функціонування психіки та стресу можуть спрацювати як щеплення проти певних розладів. А у випадку розвитку розладу потрібно не соромитись просити про допомогу в близьких, членів громади та фахівців психічного здоров'я. Держава і громадські організації створюють для цього всі умови.
Гуртуйтесь і бережіть своє здоров'я.
Авторка тексту: Катерина Тімакіна
