"Одне око від мами, друге — від тата": дівчина з гетерохромією — про свою унікальну зовнішність

12 липня у світі відзначали День гетерохромії — рідкісного фізіологічного явища, за якого райдужки очей в однієї людини мають різне забарвлення. Серед усього населення планети менш ніж 1% має цю унікальну особливість зовнішності.
Редакція "ТиКиїв" поспілкувалася з Олександрою Драмбаєвою, у якої гетерохромія почала проявлятися ще в ранньому дитинстві. Сьогодні дівчина захоплює своєю естетичною родзинкою, якою нагородила сама природа: одне око в Олександри — блакитне, інше — каре. Про дитячі комплекси, творчі фотосесії та прийняття своєї унікальності — в нашому інтерв'ю.
Що таке гетерохромія?
Гетерохромія — це рідкісне явище, коли очі людини мають різний колір або райдужка поєднує кілька відтінків. Вона може бути вродженою чи набутою, має ефектний вигляд імайже завжди безпечна для здоров’я.
Причини гетерохромії
Причиною гетерохромії є нестача або нерівномірний розподіл меланіну в райдужці ока. Незначне відхилення проявляється доволі естетично: зони навколо зіниць набувають різнокольорового забарвлення, або ж очі стають абсолютно різних кольорів.
Вроджена гетерохромія рідко супроводжується тривожними симптомами — вона не впливає на зір чи загальне здоров'я. Однак набута зміна кольору очей здебільшого пов'язана із захворюваннями або травмами.
Гетерохромія трапляється не лише в людей, а й у тварин. Часто володарями різноколірних очей стають популярні улюбленці інтернет-спільноти — несамовито галасливі хаскі та гіпнотично привабливі ванські кішки.
"Я часто забуваю про свою особливість"
Коли ти вперше усвідомила, що твої очі — не такі, як у всіх?
Чесно, не пам'ятаю, коли в мене стався момент усвідомлення. Але чула спогад від мами. Коли мені ще не було рочку, вона стояла наді мною разом із бабусею і помітила, що мої очі виглядають незвично. Я народилася з однаковими райдужками, але поступово забарвлення однієї з них стало іншим. Мама придивилася і сказала: "Подивися, в неї змінюється колір очей!". А бабуся відповіла: "Та не може такого бути!". Як бачимо, таки може.

Як ти ставилася до гетерохромії в дитинстві? Як цю особливість сприймали твої однолітки?
У садочку дітям було не до того — всім просто хотілося знайомитися та дружити. А от на початку школи однолітки вже почали помічати мою особливість. Комусь подобалося, декому — ні, але це ніколи не впливало на дружбу. Утім, пам'ятаю момент, коли хлопчик із мого класу сказав: "У тебе такі очі некрасиві, ти така потворна. Мені не подобається, коли люди мають такий вигляд". Звісно, мене це зачепило. Але це був єдиний такий випадок — загалом я не страждала від булінгу.
Ще згадується випускний у четвертому класі. Нам робили віньєтки, де на першій сторінці мало бути фото учня, а далі — загальні знімки з класом. Пам'ятаю, як я, така маленька, додумалася підійти до фотографа та попросити, щоб він "зафотошопив" мені очі — зробив обидва блакитними (друге в мене коричневе). У той період мені здавалося, що мати різні очі — це неправильно. Хотілося бути такою, як всі.

Коли зрозуміла, що гетерохромія — це сила, а не недолік?
Років у 15-16 я усвідомила, що різнокольорові очі — моя сильна сторона, моя родзинка. Мені робили багато компліментів, я полюбила фотографуватися, демонструвати свою особливість. Пам'ятаю, тоді було модно носити лінзи, що імітують гетерохромію. А моя зовнішність була такою від природи.
Чи знаєш ти причину своєї гетерохромії?
Я читала багато статей на цю тему, намагаючись зрозуміти, чому це відбулося. Свою причину я так і не з'ясувала, але можу запевнити, що це ніяк не впливає на зір. Мама завжди в дитинстві казала: "Одне око від мами, друге — від тата". За кольорами так воно й виходить.

Ти працюєш у beauty-сфері. Чи вплинула твоя особливість зовнішності на вибір професії?
Не можу сказати, що моя зовнішність якось вплинула на кар'єру. Але через гетерохромію на роботі трапляються приємні моменти. Я бровістка та майстриня перманенту, тому працюю близько до обличчя клієнток. Багато хто помічає мої очі та робить компліменти, це дуже приємно. Також тішуся, коли зустрічаю клієнток з гетерохромією — було пару таких дівчат.
Чи допомагає гетерохромія в роботі фотомоделлю?
У фотосесіях це справді допомагає. У 17-18 років я почала робити перші спроби участі у творчих зйомках. Багато фотографів із мого міста кликали мене на фотосесію — їм було цікаво познімати щось незвичне, а я добре підходила під цей концепт. Згодом я почала заробляти як фотомодель. Думаю, той період дуже на мене повпливав, бо я і до сьогодні люблю камеру.
Як люди реагують, коли вперше помічають твої очі?
Раніше багато хто дивувався: "Як це?", "Я такого ще не бачив!", "А вони справжні?", "Ні, я не вірю. Це, напевно, лінзи". Більшість людей і справді не знала, що очі можуть бути різного кольору, тому часто доводилося якось підтверджувати, що це в мене від природи.
Я часто забуваю про свою особливість. Для мене, моїх друзів і родичів гетерохромія — давно не новина. Тому, коли знайомлюся з новою людиною, то сама буває дивуюся: "Точно, в мене ж різні очі!". І, до речі, у свої 24 роки, я все ще плутаю, з якого боку в мене коричневе око, а з якого — блакитне.
