Kim Kimchi Korean BBQ: про відкриття корейського закладу у Києві та волонтерство у війну
Фото: Kim Kimchi Korean BBQ
Через війну багато закладів з азійською кухнею зазнали труднощів через проблеми з постачанням харчових продуктів з закордону. Тому деякі ресторани змушені були поставити свою діяльність на паузу, або взагалі закритися.
Однак як живе один із популярних корейських ресторанів столиці, ми дізналися у власника Kim Kimchi Korean BBQ Федора Молчанова. В статті ти дізнаєшся про причину відкриття другого закладу в центрі, відновлення ресторану в Retroville після російської ракети, про волонтерство та вподобання українців.
Як виникла ідея відкрити корейський ресторан Kim Kimchi в Києві? Чому саме корейський?
На той час це була пуста ніша в Україні. Я взяв цей формат з Канади, тому що він мені дуже сподобався, і я їв там щодня протягом місяця. Також я додав частину свого креативу, щоб не копіювати концепт.
Що було найважчим в бізнесі від ідеї до відкриття першого закладу?
З ідеєю труднощів не було, тут все пішло "як по маслу". А от при відкритті було складно знайти справжнього шефа з Південної Кореї, адже першого навіть довелося звільнити. Також було важко зібрати сильний колектив.
Як вплинула війна на ресторан та що ви відчували, коли побачили в новинах, що в Retroville влучила ракета?
Ми витратили багато власних грошей на реставрацію. Моє серце було розбито, коли я дізнався про вибух. Померло декілька людей, в тому числі молода дівчина-репортерка. У нас у Kim Kimchi були поминки. Це було жахливо, адже якщо ресторан можна відбудувати, то людей повернути неможливо.
У перші місяці війни ми зі своїми кухарями та волонтерами щодня готували та фасували їжу для ЗСУ, дітлахів, стареньких, ТрО, поліції та тих, хто на той момент цього потребував.
Наш маленький Kim Kimchi за три місяці видав майже 25 тисяч порцій обідів. Також через те, що наша родина є власниками одного з київських ринків, я зібрав колаборацію із приблизно 20 ресторанів. Ми видавали їм продукти з базару, а вони готували з них обіди у своїх в закладах. Разом з ними вийшло видати майже 1 500 порцій. Також платили волонтерам і кухарям, а для гостей були закриті.
Я дуже пишаюся і дякую хлопцям та дівчатам, котрі волонтерили під час війни. Після трьох місяців волонтерства ми відкрилися для гостей і продовжили цю діяльність, але вже по іншому. Ми почали збирати кошти на допомогу ЗСУ і тваринкам, тому багато чого передали їм. Виторги під час активної фази війни біля Києва впали та гостей стало значно менше, а Kim Kimchi в "Ретровілі" довелося тимчасово зачинити через блекаут.
Сьогодні в Kim Kimchi на Великій Васильківській щодня багато гостей та хороша каса! Роби добро – і воно завжди повертатиметься.
Kim Kimchi наразі один із найпопулярніших азійських ресторанів у столиці, тому знайти у вихідний вільний столик в закладі – проблема. Чи не через це відкрили нове місце на Великій Васильківській?
Ні, це через те, що моя мрія та мрія мого бренд-шефа Парка – зробити Кім світовою франшизою!
Фото: Kim Kimchi Korean BBQ
Однак крім Вашого попиту на ринку через війну процес закупки харчових товарів з Кореї став набагато повільнішим. Як Ви виходите з цього положення та коли встигаєте створювати нові меню?
Ми відкрили Кім у квітні, коли війна вже йшла майже 2 місяці. Наша команда зрозуміла, що для концепту важливо все планувати більше чим раніше. Тому розв'язали питання закупки продуктів обговоренням з нашими постачальниками. Наразі ми намагаємось замовити збільшену партію товару. Таким чином це взаємовигідно і для нас, і для постачальника.
Меню планували за сезон, а зараз – на рік вперед.
Чи важко здивувати українців корейською кухнею та водночас закохати у неї?
Смаки українців розвиваються, тож здивувати їх важко. Але закохати багатьох вийшло. Коли ми тільки відкрили перший заклад, сталася хвиля хайпу Кореї як країни: k-pop групи, дорами (корейські серіали), корейська кухня. Також кожен із колективу вклав частинку свого серця в бренд, тож людям наш концепт припав до душі.
Трохи понад року тому в столиці зʼявився Seoul Soul BBQ. Чи вважаєте ви цей заклад своїм конкурентом?
Не вважаю, тому що я спілкувався із власником. Вони вирішили відкрити цей заклад після того, як побували у нас. Також зараз вони зачинені й планують відкритися наступного року, але це не факт.
Також наша кухня набагато смачніша, але це на мій суб'єктивний погляд. І до речі, нашому першому "Кімчику" ми відсвяткували 2 роки.
Вже довгий час у вашому закладі є функція безліміту, коли платиш 750 гривень і їси скільки хочеш. Розкажіть про тематичні вечори, які розробляєте для гостей. Що плануєте на майбутнє?
Безліміт – це корейська класика та один із чинників, чому я закохався в концепт корейського барбекю.
Що стосується тематичних вечорів, то ми у вихідні іноді запрошуємо діджеїв, щоб створити атмосферу нічного Сеула. Також на свята використовуємо різні види інтертейменту. Наприклад, корейські танцівниці, декорації, дракон, що біжить по залу, ігри з дорам тощо.
Для іменинників у нас є колесо фортуни з 14-ма цінними подарунками. А ще ми з шефом розважаємо гостей, просто підходячи до них у залі, щоб познайомитися, поспілкуватися, пригостити чи випити соджу.
Зараз ваша команда – це величезна сімʼя, де кожен поділяє корейські цінності та традиції. Як потрапити до вас та чи важливо для цього володіти корейською?
До нашої команди може потрапити хто завгодно, навіть без досвіду. Головне – бажання працювати та любити проєкт.
Моя політика в ресторанному бізнесі – виховувати власні кадри з можливістю підвищення кваліфікації й позиції. Тобто офіціант може стати адміністратором, а адміністратор – управителем.
Ненавиджу текучку, люблю, коли ресторан – це одна велика родина, тож корейську знати не обов'язково, але, звичайно, вивчати її цікаво.
