День памʼяті жертв голодоморів
Фото: Politeka.net
Акт геноциду 1932-1933 років ніколи не забудеться українським народом. Кількість людей, що загинули тоді від голоду у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, становила 3,941 млн. Понад 6,122 млн були ненародженими.
Масове вбивство людей замовчувалося впродовж десятиліть радянською владою, говорити про це теж було заборонено.
Четверта субота листопада в Україні визнана Днем памʼяті жертв голодоморів, тому щорічно в Україні та за її межами проводяться різні меморіальні заходи. Також відбувається всеукраїнська акція "Запали свічку".
Термін "Голодомор" означає морити голодом, виморювати, який вперше був згаданим в чеському часописі Večernı́k P.L., що розмістив інформацію "Hladomor v SSSR". Тоді як світова преса використовувала щось нейтральне між "голод", "Hunger" або "Głod".
Гаслом є слова: "Памʼятаємо. Єднаймося. Переможемо".
Визнання Голодомору геноцидом
15 травня 2003 року Верховна Рада України офіційно звернулася до народу з визнанням Голодомору актом геноциду, однак постанову не було ухвалено.
Ми мусимо донести до світу, що штучні голодомори радянської епохи були нашим українським Голокостом. Це був свідомий геноцид українського народу, який наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість, – заявив тоді в. о. міністра освіти та науки України Дмитро Табачник.
Однак закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" ухвалили тільки через три роки – 28 листопада 2006 року.
Тож 23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив свої співчуття. А 28 квітня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про вшанування памʼяті загиблих в результаті голоду 1932-1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу.
Географія голоду
Територією була не тільки частина радянської України, але й Поволжя і Кубань. Голод перейняли й у Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і Казахстані. В росії ж найбільшою втратою від голоду було 6% сільського населення. Тобто серед загиблих – 81% українців, 4,5% росіян, 1,4% євреїв та 1,1% поляків.
Голодомор у мистецтві
Голодомор яскраво-трагічно відображено в художніх творах українських письменників діаспори. Наприклад, Олександр Корж (твір "Степова доля"), Улас Самчук (роман "Марія"), Василь Барка (роман "Жовтий князь"). До речі йому теж прийшлося пережити Голодомор, він відтворює картину фізичного знищення сімʼї Катранників на Слобожанщині.
Ті часи були важкими, про них не можна було говорити вголос. Тому Андрій Малишко писав вірші:
..Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.
Кінематограф
На тему Голодомору було знято не один фільм та телепрограму: "Незнаний голод" (Канада, 1983), "Жнива розпачу" (Канада, 1984), "Українська ніч" (2002), "Великий голод" (2005), "Радянська історія" (Латвія, 2008), "Голод - 33" (Україна, 1991), "Поводир" (Україна, 2014), "Ціна правди" (Польща, Велика Британія, Україна, 2019), "І будуть люди" (Україна, 2020) тощо.
