Костел Святого Миколая: історія та доля єдиної неоготичної споруди Києва

Костел Святого Миколая: історія та доля єдиної неоготичної споруди Києва Фото: litawards

Будівництво Костелу святого Миколая почалося у 1899 році, це відомий проект Владислава Городецького та єдина неоготична будівля Києва. Тут розташований органний інструмент і з 1990 року костел був концертним залом. У останнє десятиліття костел став популярним інстаграм-містом, а у 2021 році тут сталась пожежа, і українці за добу зібрали 18 мільйонів гривень на ремонт. У радянські часи костел прибрали до рук більшовики, а за незалежної України його так і не повернули католицькій громаді. 

Нарешті, 7 листопада 2023 року влада пообіцяла передати костел Святого Миколая передадуть у користування парафії РКЦ після внесення необхідних змін до законодавства та створення Національного будинку музики. Розповідаємо історію одного з чудес України. 

 

Фото: litawards
Фото: litawards

 

Ще у XII столітті в Києві існував польський квартал, а після Люблінської унії посилилася хвиля переселення поляків, зокрема і в столиці, тому місцева римсько-католицька громада була досить великою.

Як будували пам'ятку Києва, яка пов'язана з польською і французькою громадами 

Костел святого Миколая — п'ятий католицький храм у Києві. Перший костел Діви Марії існував тут ще за часів Русі (XII–XIII століття), з 1610 року діяв костел святого Миколая на Подолі, в 1799–1817 роках — костел святого Миколая на Печерську, а 1842 року відкрили костел святого Олександра. На початку найкращим проєктом було визнано план інженера Станіслава Шпаковського, але через його помилку у генеральному плані експертна комісія віддала реалізацію Станіславу Валовському. Розробка і будівництво споруди проводилися під керівництвом відомого В. В. Городецького. Це було досить незвично, оскільки тоді в Києві частіше бувало так, що ескіз створював інженер із Санкт-Петербурга чи Москви, а після його доопрацьовували вже київські архітектори. 

Фото: Владислав Городецький (Архів)
Фото: Владислав Городецький (архів)

Блискучий талант стилізатора і тут не зрадив Городецькому. Найбільш суттєві зміни він вніс в архітектоніку головного західного фасаду, як завжди винятково тактовно ставлячись до роботи попередника, — саме так описав Городецького краєзнавець Дмитро Малаков.

Церква, збудована в стилізованих готичних формах з високими стрілчастими вежами та шпилями, відрізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури. Складні умови будівництва та архітектурного рішення спонукали архітекторів застосувати новаторські на той час інженерні технології. Також Городецький додав у проєкт Валовського вікно-"троянду", вежу над середохрестям, багатший декор фасаду. Це наблизило фасад київського костелу святого Миколая до Вотівкірхе (Votivkirche) — однієї з найкращих споруд Відня. Саме тоді будівельними роботами керував київський підрядник Лев Гінзбург. Зводили храм спільними зусиллями: меценат та голова комітету будови Леопольд Янковський тричі особисто вносив по 10 тисяч карбованців, також доклалися члени комітету — графи Браницький та Потоцький. Заможніші жертводавці давали по 1000, 10000, 25000 карбованців, а звичайні віряни — по 1, 5, 10, 20, 50 карбованців. Загалом до 1910 року у будівництво було вкладено 500 000 тисяч карбованців. 

Коли будуєш великі проєкти — будь готовим зіштовхнутися з великими труднощами. Так сталося і тут. Ґрунти, на яких зводився костел, були перезволожені. Отже, уперше в Європі під час закладання підмурків костелу застосували набивні бетонні палі, винайдені київським інженером Антоном Страусом. Широко використовували й бетон та залізобетон. Скульптури виконала майстерня знаного митця Еліа Сала. А посередині вхідного порталу розмістили статую Богородиці з Дитям Ісусом. На фронтоні — розп'яття, скульптури Діви Марії, Марії Магдалини та Івана Хрестителя. А увінчує фронтон Архистратиг Михаїл — покровитель Києва.

Після десяти років будівництва споруда мала форми видовженого григоріанського хреста, заввишки сягала 55 метрів і була розрахована на 2000 осіб. Урочисто її освятили 6 грудня 1909 року. Костел став духовним осередком не тільки поляків, а й католиків-французів. У 1897 році у столиці налічувалося 128 французів та 366 француженок, більшість з них гувернери та гувернантки, викладачі, медики та представники інших інтелектуальних професій. 

Фото: Архітектурна енциклопедія Гавриїла Барановського
Фото: Архітектурна енциклопедія Гавриїла Барановського
Фото: Архів
Фото: Архів

 

Подальша доля Костелу у часи СРСР та незалежної України

Відомо, що у квітні 1919 року вперше арештували Юзефа Яна Жміґродського (священник). Він повернувся до настоятельства наприкінці 1920 року. Духовенство було позбавлене юридичних прав. А щоб костел залишався відкритим для вірян, управління парафією переходило в руки самих вірян. У січні 1930 року Жміґродського знову заарештовано й ув'язнено на сім років. У липні 1935-го священник помер за ґратами. Після цього влада закрила костел, а парафія офіційно припинила існування. Ще пізніше у будівлі розмістилися склади. У 1943 році, під час війни, храм постраждав від артилерійського обстрілу та дуже сильно горів.

Після війни у 1946 році Костел частково відбудували та передали у розпорядження Київського обласного архіву, а також розмістили кілька підрозділів спецслужб. У 1970-х роках із веж прибрали антени, споруду почали пристосовувати під Республіканський будинок органної й камерної музики. Вже у 1980 році Миколаївський собор був відкритий. Орган київського Будинку органної та камерної музики був спеціально створений майстрами фірми "Rieger-Kloss" в місті Крнов у Чехословаччині. В органу 55 регістрів, розподілених по трьох мануальних та педальній клавіатурах, 3945 труб різних діаметрів та довжини від 13 міліметрів до 6 метрів, зроблених з металу і червоного та чорного порід дерева. Також інструмент має широку темброву палітру, на ньому з успіхом виконують твори різних стилів і напрямів — від старовинної музики до сучасних авторів. 

Фото: bunilin.livejournal.com
Фото: bunilin.livejournal.com
Фото: Архів
Фото: Архів
Фото: Архів
Фото: Архів

З 1992 року в храмі почали регулярно проводити богослужіння, що чергуються за домовленістю з концертною діяльністю Будинку органної музики. Однак сама будівля, внесена до списку споруд, які не підлягають поверненню релігійним об'єднанням, належить державі. 25 червня 2001 року костел відвідав Папа Римський Іоанн Павло II. У 2003-2006 роках настоятелем костелу був Радослав Змитрович, Місіонери Облати Непорочної Марії. У 2019 році Костел Святого Миколая отримав нове підсвічування.

 

Пожежа, яка вирішила подальшу долю Костелу

3 вересня 2021 року в органі костелу сталося коротке замикання, яке призвело до великої пожежі й знищення інструменту. Небайдужі підприємці та звичайні українці розпочали збір коштів на відновлення храму. За добу після пожежі українці пожертвували 18 мільйонів гривень на відновлення Костелу. 

Конструкції костелу нічого не загрожує, — тоді заявив екс-міністр МВД Монастирський журналістам зранку в суботу біля костелу.

Фото: MacPaw
Фото: MacPaw
Фото: ДСНС
Фото: ДСНС
Фото: ДСНС
Фото: ДСНС

Після пожежі члени релігійних організацій виступили за безоплатне повернення костелу святого Миколая в Києві у власність Римо-католицької церкви в Україні. Для врятування пам'ятки архітектури було укладено Меморандум про співпрацю між релігійною організацією "Релігійна громада парафія святого Миколая Київсько-житомирської дієцезії римсько-католицької церкви у Києві" та Міністерством культури та інформаційної політики України. Відповідно до пункту 4.3 "сторони домовились, що Міністерство культури та інформаційної політики України сприятиме передачі у встановленому законодавством порядку у постійне користування Релігійної громади приміщення Костелу після завершення протиаварійних робіт, не пізніше 1 червня 2022 року". Але договір не було виконано, а строк дії Меморандуму сплив ще 5 листопада 2023 року.

Тому 27 жовтня 2023 року була створена петиція про передачу Костелу релігійній громаді Римо-католицької церкви, яка набрала 25 тисяч підписів. Це питання незабаром має розглянути Кабмін. 

Факти, про які цікаво знати

  • вперше під час будівництва був використаний такий новий матеріал як залізобетон;
  • архітектор Городецький під час будівництва використовував деякі елементи собору Нотр-Дам, зокрема — грифони, змії та інші чудовиська;
  • у радянський період на даху костелу розташовувалося спеціальне обладнання, що заглушало радіостанції BBC і "Свобода". Пізніше антени зняли;
  • під час будівництва загинув один із робітників, а Владислав Городецький мало не потрапив до в'язниці, але був виправданий, бо загиблий не дотримувався правил безпеки.
Фото: litawards
Фото: litawards
Фото: retroua.com
Фото: retroua.com

 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації