Алкоголізм та стосунки: історії подружжів, у яких обидва партнери лікувались від залежності

Фото: Pexels

За даними ВООЗ, близько 380 мільйонів людей у світі страждають на алкоголізм. Можна припустити, що певний відсоток алкоголіків утворюють пари, будуючи спільне життя на тлі залежності. 

Редакція "ТиКиїв" розповідає історії двох подружжів із товариства Анонімних Алкоголіків, яким вдалося взяти алкозалежність під контроль і створити по-справжньому міцні стосунки. Також ми поспілкувалися з психологом-адиктологом і керівником центру "Я Є HELP"  Ярославом Євсєєнком та дізналися, чому алкоголіки утворюють пари, а також які ризики несе спільна деструктивна звичка.   

Чому алкозалежні люди йдуть у стосунки?

Як усе починається? Адиктолог Ярослав Євсєєнко каже, що фактори бувають різними, і один із головних — сімейні звички, що закарбувалися в дитячій свідомості та стали нормою в дорослому житті. 

Якщо в сім'ї було заведено накривати стіл на свята, зустрічати випивкою кумів та друзів, для дитини це стає нормою, яку вона далі несе в життя. Коли двоє таких людей утворюють стосунки, вони привносять у них звичну модель сім'ї. Чи стають вони потім алкоголіками — залежить від схильності обох. Дуже часто одна людина стає залежною, а друга — співзалежною, починаючи пити ніби на зло партнеру. 

Чому ж кинути пити буває так складно, навіть коли алкоголізм руйнує життя цілої родини? Ярослав Євсєєнко виділяє три головні психологічні причини алкозалежності:

• "Я вживаю для винагороди"

Людина п'є, щоб винагородити себе за певні дії чи досягнення. Наприклад, вживає алкоголь, коли приходить додому після важкого робочого дня або випиває під час довгоочікуваного свята.  

• "Я вживаю, щоб бути кимось"

Людина із заниженою самооцінкою не сприймає себе такою, якою є в реальності — їй важко приймати свої справжні риси у тверезому стані. Дитячі або підліткові травми породжують невпевненість у собі, тому в дорослому житті людина використовує алкоголь, щоб долати бар'єри у спілкуванні.  

• "Я вживаю, щоб мені стало легше"

Якщо людина перебуває у кризових життєвих обставинах, переживає стрес, страждає від депресії чи тривоги, вживання алкоголю стає способом втамувати внутрішній біль. Стан сп'яніння створює тимчасову ілюзію відсутності проблем.

Якщо пару утворюють люди із вже сформованою залежністю, їх зближує спільне прийняття деструктивної звички, мовляв, "мені зручно з такою людиною". І якщо партнери не усвідомлять необхідність змін, їхнє спільне життя приречене на руйнацію. 

Пара 1. "Ми зустрілись, коли випивка була вже на першому місці"

Євгенія та Олександр разом уже шістнадцять років, і майже шість із них — підтримують тверезість. За словами подружжя, випивання було їхньою спільною звичкою, яка багато років не сприймалася як проблема. Лише згодом пара почала помічати, що алкоголь руйнує їхнє життя. 

"Ми зустрілися вже сформованими алкоголіками, і вживання було для нас на першому місці. Нам було цікаво разом, але без алкоголю життя здавалося сірим і нудним. Ми розвивали нашу звичку й не бачили в цьому ніякої проблеми. Навіть навпаки: це було весело, динамічно та романтично", — згадує пара.

Утім, часи змінювалися, Євгенія та Олександр ставали старшими, і згодом спільне вживання перестало приносити очікувану радість.

Постійне невдоволення одне одним, роздратування, бажання чогось кращого, але небажання самому робити щось краще. Я у всьому звинувачувала Сашка: мені здавалося, що він не збудував того життя, на яке я заслуговую, — зізнається Євгенія. — Зранку посваримося, вдень мовчимо, ввечері починаємо пиячити, а вночі влаштовуємо такий скандал, що всі сусіди чують. На той момент мені здавалося, що в нас нормальне життя, що всі так живуть.

Олександр додає, що алкоголь не лише позбавляв моральних орієнтирів, а й руйнував нервову систему обох партнерів: "З'явилося роздратування та звинувачення одне одного, адже себе звинувачувати не станеш, як і алкоголь, що, здавалося, дарував радість життя". 

Пара 2. "Ми познайомились у спільноті АА"

Стосунки, що виникли у розпал залежності, часто завершуються, коли пара відмовляється від вживання алкоголю. Тверезість призводить до усвідомлення, що партнер позбавлений тих рис, які буцімто приваблювали при знайомстві.  

Ірина, яка познайомилася з чоловіком у спільноті Анонімних Алкоголіків, згадує про невдалий досвід попередніх стосунків:

"Коли ми зійшлися з чоловіком, він сказав: "У тебе є досвід серйозних стосунків, тож будеш вести й наші". Я ж йому відповіла, що нічого хорошого там не було, і не могло бути, бо все відбувалося крізь призму алкоголю та спотвореного сприйняття. Тож вчитимемось будувати нормальні, здорові стосунки разом". 

Коли спільна проблема зближує

Чимало людей ставляться до концепції Анонімних Алкоголіків із часткою скепсису. Відсутність медичного втручання та підтримки професійних адиктологів, акцент на ключовій ролі "вищої сили" (для багатьох — в її релігійній формі) викликають недовіру в агностиків і прибічників наукового підходу. Утім, складно заперечувати, що групова терапія в АА допомогла тисячам алкозалежних. 

Ярослав Євсєєнко пояснює феномен Анонімних Алкоголіків потужною підтримкою, яка дуже важлива для тих, хто наважився на відмову від пияцтва. 

"Це група людей, у якій можна отримати розуміння. Коли ти лишаєшся із проблемою сам на сам, або тільки з партнером, виникає дуже багато підводних каменів. В Анонімних Алкоголіках є спільнота, яка підтримує, спонсори, які допомагають пройти дванадцять кроків, — пояснює експерт. — Існують різні види лікування залежності, і вибір тут дуже індивідуальний. Комусь допомагають АА, а дехто перебуває вже на такій стадії, що потрібен закритий стаціонар".

Ірина долучилася до Анонімних Алкоголіків, коли її майбутній чоловік уже три роки дотримувався тверезості. Саме його підтримка — на той момент лише як друга — і допомогла жінці не зірватися.

Наші історії різні, але ми обидва потрапили в АА, бо не бачили інших варіантів — то була повна й абсолютна безвихідь. Його до спільноти привела сестра, я пішла за знайомою, з якою колись разом вживали. Ми обидва розуміємо, що якби не цей крок, то життя б не було, — згадує Ірина. 

Спільна проблема стала для майбутньої пари головною темою спілкування та посприяла зближенню. Трирічна дружба поступово переросла у стосунки, і сьогодні Ірина та її чоловік живуть у статусі подружжя та планують обвінчатися. 

Пара вчиться бути разом і чути одне одного — навіть у найважчі моменти.

"Труднощі долаємо досі... Чоловік був на фронті майже два роки, а зараз він у резерві, оскільки моя хронічна хвороба — розсіяний склероз — почала прогресувати. Нас завжди рятують молитви та розмови", — каже Ірина. 

Та чи завжди зближення двох алкозалежних у ремісії має терапевтичний ефект? Ми запитали в Ярослава Євсєєнка, чи не несуть такі стосунки ризику рецидивів. Спеціаліст вважає, що все залежить від індивідуальних рис особистості й того, яким був шлях одужання в обох партнерів.

На межі

Що ж відбувається з парою, коли їхні стосунки розвиваються паралельно із прогресуванням залежності? Адиктолог розповідає, що за таких обставин пара часто взаємодіє за трикутником Картмана, приміряючи на себе ролі жертви, переслідувача та рятівника.  

"Співзалежна людина перебуває у стані переслідувача, намагаючись контролювати партнера. А для залежного рятівником стає алкоголь, до якого він "тікає" від переслідувача.  Може бути й навпаки: співзалежний виконує роль рятівника, залежний перебуває у стані жертви, а алкоголь стає переслідувачем. Ця модель може змінюватися декілька разів на день", — пояснює експерт.

Схожу систему стосунків описують Євгенія та Олександр:

"Я почала вживати у 13 років і завжди думала, що це нормально. Тому коли мені почало здаватися, що Саша перегинає палицю, я жодного разу не замислилася, що мене це також стосується. Хоча ми завжди вживали разом, я думала, що просто п'ю за компанію. Якось я сказала Саші, що більше не можу жити з ним через те, що він вживає. Ні, я не хотіла, щоб ми кидали пити, просто вимагала, щоб це відбувалося в якихось рамках. Я не уявляла свого життя без алкоголю. 

Коли Саша долучився до Анонімних Алкоголіків і прийшов зі свого першого зібрання, я зрозуміла, що в нашому житті з'явилося щось нове. Але мені все одно хотілося випити. З одного боку, треба було підтримувати чоловіка, з іншого — дуже страшно було лишитися без випивки. Тоді я і зрозуміла, що в мене та сама залежність". 

"Я до останнього намагався не звертати уваги на цю проблему. Алкоголь перетворився на мого Бога, і я вже не міг без нього, — додає Олександр. — Коли Женя почала висувати ультиматуми, мені здалося, що вона перебільшує: "Навіщо погіршувати ситуацію, якщо нам добре вживати разом?". Я неодноразово йшов із дому, жив на орендованих квартирах, у друзів, у мами. Коли остання крапля переповнила чашу страждань, проблему довелося визнати". 

Синдром скасування на спільній території

Спільне рішення відмовитися від алкоголю гідне поваги, але як партнерам взаємодіяти між собою, якщо синдром скасування проявляється одночасно в них обох?

"Коли це відбувається у двох людей одночасно, виникає ризик конфліктів і зривів. Є ймовірність, що партнери зможуть самостійно підтримувати одне одного попри непорозуміння, але у моїй десятирічній практиці таких випадків одужання не спостерігалося. Має бути дуже високий рівень усвідомлення, щоб прожити синдром скасування разом без сторонньої підтримки. Утім, краще пропрацьовувати проблему під наглядом спеціалістів, хоча б в амбулаторній програмі", — вважає експерт.     

Адиктолог розповідає, що у реабілітаційних програмах звичною практикою є розділення партнерів під час лікування. У такий спосіб спеціалісти запобігають негативним наслідкам спільної постабстиненції. 

"Був випадок, коли пара проходила реабілітацію в одному центрі, але згодом ми їх розділили, тому що вони заважали одне одному. Було повне неприйняття, нерозуміння, відсутність довіри, взаємні обвинувачення. У таких випадках потрібна дуже глибинна і тривала психотерапія". 

"Прагнення зберегти стосунки було дуже сильним"

За словами Ярослава Євсєєнка, деякі пари знову починають пити, щоб підтримувати ілюзію кохання та надалі ігнорувати недоліки, помічені одне в одному в моменти тверезості.

Утім, не завжди спільна відмова від алкоголю призводить до рецидиву чи руйнування стосунків. Євгенія та її чоловік зберігають тверезість майже шість років, підтримуючи здоровий клімат у родинному житті:

Прагнення зберегти стосунки з Женею були дуже сильні. Бажання вживати також було потужним, але любов виявилася сильнішою. Якби я був сам, то навряд чи наважився б кинути. Продовжував би вживати, і ніхто не вказав би на проблему, — ділиться Олександр.

Пара згадує, що спільна боротьба укріплювала стосунки, розвивала їх як подружжя.

"Філософія Анонімних Алкоголіків нас дуже сильно вразила, ми цілими днями обговорювали АА, — каже Олександр. — Коли ми разом почали проходити кроки програми, це було відкриттям. Навіть зараз, на шостий рік тверезості, ми інколи розмовляємо про кроки, Бога, духовний досвід — нам досі це цікаво". 

"Я почала працювати над собою, і бачила, як працює Сашко. Це неймовірно нас зблизило. Я розуміла, що люблю цього чоловіка, а алкоголь хотів це все зруйнувати. Тверезість дала можливість вибудувати стосунки по-новому. Для мене це була просто революція: дивитися на іншу людину як на особистість, слухати її, ділитися своїми почуттями. Боротьба із залежністю — це не зовсім те, що пропонує АА. У спільноті можна знайти щось, що замінить алкоголь", — ділиться Євгенія.

Адиктолог Ярослав Євсєєнко зазначає, що першим кроком для пар, які вирішили стали на шлях одужання, має бути "капітуляція" — повне прийняття ситуації та усвідомлення свого безсилля перед залежністю. Далі необхідно звертатися по допомогу: "До адиктологів, реабілітаційних центрів чи організацій, як-от Анонімні Алкоголіки. Треба ретельно проаналізувати варіанти та зрозуміти, куди краще звертатися. Якщо це окремий спеціаліст, дізнатися, чи він справді працює із залежностями, чи просто заробляє гроші. Також можна звернутися до нашого центру, щоб лікуватися в амбулаторній програмі або записатися на реабілітацію". 

Усвідомлення проблеми — перший крок до її розв'язання. Якщо спільне вживання алкоголю руйнує твої стосунки, не зволікай — звертайся по кваліфіковану допомогу або долучайся до груп підтримки.  

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter