Четвертий київський показ опери Chornobyldorf може стати останнім

Четвертий київський показ опери Chornobyldorf може стати останнім Кадр з опери Chornobyldorf. Фото: Валерія Ландар, фейсбук operaapertaopera

Вісім показів української експериментальної опери Chornobyldorf відбулося за кордоном. Ще вісім попереду. В Україні виставу композиторів, драматургів і режисерів Романа Григоріва та Іллі Разумейка демонстрували тричі. Четвертий київський показ 28 листопада може стати останнім. 

Що треба знати про Chornobyldorf — у матеріалі.

Читай також: Цікаві театральні вистави, на які варто потрапити у листопаді

Опера Chornobyldorf
Фото: фейсбук operaapertaopera

Хто створив оперу 

Автори Chornobyldorf — Роман Григорів з Івано-Франківська та Ілля Разумейко із Запоріжжя. Вони познайомилися 2007 року в Києві під час навчання в Національній музичній академії. Згодом сформували творчий дует. Зокрема, 2010-го заснували міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko в Івано-Франківську.

У 2015-2019 роках працювали з формацією Nova Opera. Написали музику для восьми вистав. Серед них є біблійна трилогія режисера Владислава Троїцького IYOV — BABYLON — ARK. За оперу-реквієм IYOV отримали Шевченківську премію 2020-го.

2020 року Григорів і Разумейко заснували лабораторію сучасної опери Opera Aperta, де вони є композиторами, музикантами, драматургами, акторами та режисерами. Метою проєкту називають створення в Києві мультидисциплінарного майданчика для сучасної та барокової опери, танцювального театру та експериментальних сценічних жанрів.

В Opera Aperta дует зробив три постановки — Chornobyldorf, Opera Lingua та Genesis. Нині працюють над четвертою — Gaia, яка вийде наступного року. 

Крім того, вони — автори саундтреків, зокрема до фільмів "Історія зимового саду", "Екс", "Мати апостолів". Також пишуть камерні, вокальні й симфонічні твори.

Що таке Chornobyldorf

Це дев'ята вистава Романа Григоріва та Іллі Разумейка. І водночас перша й так звана маніфестаційна робота Opera Aperta. Самі творці визначають її як археологічну оперу.

Назва поєднує Чорнобиль та австрійський Цвентендорф. В обох містах у 1970-х побудували атомні електростанції. У другому вона так і не відкрилася через протести населення й результати референдуму. Саме поїздка Разумейка у Цвентендорф, який він називає антитезою Чорнобилю, надихнула на створення опери.

Chornobyldorf задумувався як багаторівневий культурологічний проєкт, який поєднує живу оперу, віртуальну реальність, антропологічний музей та так званий Інститут дослідження Чорнобильдорфської культури.

У процесі підготовки творча група здійснила експедиції в постіндустріальні зони — у Чорнобильську зону відчуження, на узбережжя Каховського водосховища навпроти Запорізької атомної електростанції та у Криворізький залізорудний басейн. Там вони збирали артефакти та знімали відеоновели, які стали частиною постановки. 

Музична мова Chornobyldorf базується на поєднанні фольклорного матеріалу Дніпро-Дунайського басейну від Полісся до Адріатичного узбережжя Боснії з мікротональною музикою та деконструйованими цитатами класично-романтичної епохи.

В опері звучать нетипові та препаровані традиційні інструменти. Це мікротональна бандура та цимбали, альпійська цитра, гуслі, кантеле, морінхур, алгоритмічне фортепіано.

Окрім власних, використали тексти Юрія Іздрика, Публія Овідія Назона та Івана Котляревського, а також фольклор.

Про що вистава

Дія розгортається в далекому майбутньому після кінця цивілізації. Люди втратили пам'ять про минуле Землі внаслідок техногенних, епідемічних і кліматичних катастроф. Будують поселення біля руїн атомної станції. Через міфи й перформанси-ритуали прагнуть відновити світ. Інструкції знаходять у трактаті "Чорнобильдорфський кодекс", за сюжетом. 

Нащадки людства, які вижили після серії катастроф, опиняються у постсуспільстві. Це світ після смерті капіталізму, опери та філософії. Мандруючи поміж руїнами атомних станцій, закинутих церков, театрів і галерей, вони намагаються відтворити втрачену цивілізацію. Універсальні символи та знаки, знову проінтерпретовані невірно, поступово розчиняються у білому шумі природи, — йдеться в описі.

Покази постановки

Прем'єрні покази відбулися у столичному Мистецькому арсеналі 31 жовтня та 1 листопада 2020-го. У 2022-2023 роках оперу представили на фестивалях у Нідерландах, Австрії, Литві, Великій Британії та Німеччині. 

Третій український показ пройшов у Національній опереті 18 квітня 2023-го. Там же 28 листопада буде й четвертий. А 2024 року постановку привезуть у США. Вісім показів відбудуться протягом 11-21 січня у театрі La Mama в Нью-Йорку в межах Prototype Festival.

На всеукраїнському театральному фестивалі-премії "Гра" 2021-го Chornobyldorf здобув рекордні п'ять нагород. Оперу відзначили за найкращу пошуково-експериментальну виставу, режисерську роботу, сценографію, хореографію та музичне рішення.

Того ж року Chornobyldorf увійшов до шести найкращих опер і музично-театральних вистав світу за версією міжнародного конкурсу Music Theatre Now.

Chornobyldorf дає архаїчне та водночас сучасне художнє бачення того, яким може бути життя після апокаліпсису. Це видовище поєднує в собі безліч ритуалів, зображень, рухів і звуків, які здаються знайомими й водночас такими, які ви ніколи не переживали. Гравітаційна сила постановки затягує глядача у свій світ і запрошує до індивідуальних рефлексій про стан нашого суспільства, — зазначено у висновку журі конкурсу. 

Відгуки експертів

Дійство базується частково на фольклорному матеріалі, але є стильною обробкою та складною сумішшю. Поєднує елементи театру, кіно, ­музики, танцю та перформансу. Про це розповідала мені в інтерв'ю театрознавиця Ганна Веселовська.

Коди української історії та культури зрозумілі й без слів. Працюють на різних рівнях — візуальному, акустичному, свідомості й підсвідомості. Тут не тільки тема Чорнобиля як великої втрати та незагоєної рани суспільства. А й втраченого минулого взагалі. І що нас зв'язує з ним — якісь сакральні моменти. Чорнобиль — модель історичних травм українців. Що більше озвучуватимемо такі речі в театрі, то важливішими вони будуть для всієї країни. Сцена — місце не так для розваги, як для проговорювання, — каже Веселовська.

Також експертка зазначає, що Chornobyldorf руйнує стереотипи для європейців, "у свідомості яких ми якась пострадянська держава". Вона вважає виставу одним із проєктів, які транслюють нашу культурну ідентифікацію, "завдяки чому нас впізнаватимуть і розумітимуть за кордоном".

За словами літературознавиці Тамари Гундорової, вистава говорить про світ, у якому цивілізація розпалася, і все треба починати спочатку. Спроби відновлення культури — "болісні, оголені і дотикові". А образи вона описує як амальгаму етно-фольк-техно-класик-панку.

Chornobyldorf подає ще один варіант нуклеарного постапокаліпсису, але не у вигляді зустрічі з монстрами та мутантами у театрі жахів, а через ситуацію долання інформаційної ентропії серед культурного хаосу, безмовності і беззвучності. Це спроба світотворіння, почата не з чистого листка, а написана на уривках чужих листів і спогадів про світ, яким він був до вибуху, до "кінця". Від того світу залишилися фрагменти пам'яті, якісь артефакти, уривки мелодій, відлуння міфів. В постісторичну добу фрагменти минулого складаються в нову мозаїку і сплавляються в нову амальгаму, — пише Гундорова для LB.ua.

Журналістка Ганна Щокань називає Chornobyldorf сучасною авангардною оперою.

Гра на препарованих інструментах, оголені артисти та уламки радянської спадщини — композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів називають свій твір археологічною оперою. Вони і справді, наче археологи, збирають з решток класичної культури, що знайшли на розкопках, конструкт нової музичної реальності. Як і годиться конструкту, Chornobyldorf адаптується до стін і сцени класичного театру оперети і стає іншим твором, відмінним від того, що глядачі могли бачити на другому напівреконструйованому поверсі Мистецького арсеналу 2,5 роки тому, — пише Щокань для "УП.Життя".

Що кажуть автори

Є ймовірність, що наступний показ вистави виявиться фінальним в Україні. Це припущення висловили обидва автори на моє запитання, ось чому передусім варто потрапити на подію. 

Бо кожен показ може бути останнім. Це стосується всього — і війни, і нашої діяльності. А ще варто потрапити, тому що більше нічого схожого в Україні, на жаль, немає. Нам хотілося б, щоб ми існували не у вакуумі, але навколо тільки розмовний або пластичний театр, — каже Ілля Разумейко. 

Також, на його думку, грати багато не треба. "Є вистави, які ставили на сцені 300 разів. Як "Солодка Даруся" Івано-Франківського театру. І вони цим пишаються. Але це не ті постановки, які впливають". 

Роман Григорів додає, що з огляду на те, що нині вони пишуть нову оперу, може бути важко грати цю. "Тобто, можливо, це останній Chornobyldorf", — говорить він.  

Крім того, возити виставу Україною — нерентабельно, стверджує продюсерка Ольга Дятел. За її словами, зробити цю постановку вимагає багато часу та витрат. Підготовка одного показу — це місяць роботи. Команда не завжди може собі таке дозволити — ні в питанні фінансів, ні в питанні зусиль. 

Нинішній столичний показ вирішили зробити, зокрема, як таку собі репетицію перед Нью-Йорком. "Розуміємо, що все одно треба періодично грати, щоб потім легше було", — пояснює продюсерка. Якщо в Києві буде солдаут, як вона має на меті — "це якраз буде не в мінус". Бо попередній показ в опереті не окупився, а був збитковим приблизно на 150 тис. грн. Тоді як їздити на міжнародні фестивалі резонно, бо "вони все оплачують, якщо запрошують".

"В Україні нас не запрошують, ніхто не зацікавлений", — зазначає Разумейко.

Британська газета The Times сказала, що це сучасний український шедевр, який варто побачити кожному. Тому можна дослухатися до них. Ми всі референси збираємо, бо не будемо ж самі писати своїми словами, що "приходьте, ця вистава вам точно потрібна". Це трохи некрасиво, — додає Ольга Дятел. 

Читай також: Події в Києві до десятої річниці Революції Гідності

  • ДЕ? Вул. Велика Васильківська, 53/3. Київський національний академічний театр оперети
  • КОЛИ? 28 листопада о 18:00
  • СКІЛЬКИ? 200-1200 грн 
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
01.jpeg - Ілля Прокопенко
Фанат культури. Пишу про кіно, театр, образотворче мистетцво, музику, літературу. Закінчив Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка. П'ять років працюю культурним журналістом.

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації