Малевич, не-Рєпін та інші: 5 найцікавіших доробків із Держреєстру національного культурного надбання
Фото: колаж "ТиКиїв"
Нещодавно в Держреєстрі національного культурного надбання з'явилися нові музейні предмети зі збірок українських музеїв. А сам перелік поповнюється ще з 1992 року! Ось 5 найяскравіших доробків та їхніх авторів із реєстру — їх має знати кожний свідомий українець!
Які музейні предмети з'являться в Державному реєстрі національного культурного надбання — вирішує Експертно-фондова комісія Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. 30 грудня 2024 року фахівці комісії зібралися вперше після тривалої перерви.
Казимир Малевич "Супрематизм-65"
Попри те, що росія нахабно видає Малевича за російського митця, направду ж Казимир Северинович — киянин польського походження. Навіть під час арешту в графі "національність" Малевич власноруч написав "українець".
Картина митця "Супрематизм-65" зберігається в колекції Харківського художнього музею. На полотні — яскравий приклад художнього стилю супрематизму, який Малевич започаткував у 1915 році. Художнє бачення світу та формування супрематичної творчості митця сформувало українське село, де пройшли його дитинство і юність. Цю картину комісія внесла до реєстру на останньому засіданні.
Марія Башкирцева "Горе"
Марія Костянтинівна — уродженка українського села Гавронці Полтавської губернії. Вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва: її роботи завойовували численні медалі та призи на виставках, у захваті від неї були французькі газети та журнали. Деякі доробки мисткині навіть залишилися в Луврі!
Сьогодні оригінали картин Башкирцевої є рідкістю: більша їх частина знищена під час Другої світової війни. Одна з робіт "Горе" — на обліку Сумського художнього музею імені Никанора Онацького.
Ілля Ріпин "Запорожці пишуть листа турецькому султанові"
Ілля Юхимович — саме Ріпин, а не Рєпін, адже походить із козацького роду на прізвисько Ріпа. Перші професійні навички з написання ікон митець отримав у церквах Слобідської України. А поховали Ріпина на його власній садибі, поруч із невеликим пагорбом під назвою "Чугуївська гора". Така була воля Ріпина в пам’ять про рідне місто в Україні.
Картина Іллі Ріпина "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" є частиною колекції Харківського художнього музею. Майже 20 років митець працював над двома варіантами картин, присвячених запорожцям, здійснював експедиції містами поселення вихідців із Січі, наполегливо відшукував нащадків творців української слави.
Ніхто в усьому світі не відчував такої свободи, рівності й братерства, як запорожці, — захоплено писав Ріпин.
Федір Кричевський "Автопортрет у свитці"
Уродженець Ірпеня на Київщині Федір Григорович Кричевський — це один із засновників і перший ректор Української академії мистецтва. Коли в 1919 році більшовики організували штучний голод, Кричевський поїхав у село Шишаки, де колись придбав невелику хату і перебудував її за проєктом брата. Ця хата згодом стала філіалом Академії на час літньої практики студентів. У Шишаках Кричевський зібрав чималу колекцію народного мистецтва: килимів, вишивок, кераміки, іконопису.
Частиною колекції Сумського художнього музею імені Никанора Онацького є "Автопортрет у свитці" (1924) Федора Кричевського. Що цікаво, це не єдиний власне автопортрет митця: він також малював "Автопортрет" у 1911-му й "Автопортрет у білому кожусі" в 1932 році.
Вільгельм Котарбінський "Смерч/Янгол із піднятим мечем"
Польсько-український художник Вільгельм Олександрович народився у польському селі Неборув, а ось помер у Києві. Саме Котарбінський розписував столичний Володимирський собор із 1886 до 1896 року. Його праця також видна на стінах палаців, де зараз розташовані Національний музей імені Тараса Шевченка та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Доробок "Смерч/Янгол із піднятим мечем" був створений Котарбінським у 1900-х роках. Але це не єдина окраса Сумського художнього музею імені Никанора Онацького: на балансі також є картини "Битва в повітрі/Демон і Тамара", "До зірок/Поцілунок янгола", "Наплакалася/Біля могили" та "Раби".
Остання відкрита версія Держреєстру національного культурного надбання — від 30 листопада 2021 року. Ми налічили там 226 музейних предметів — явно замало з огляду на культурне багатство України. Маємо надію, що незабаром у мережі з'явиться актуальний перелік, і в ньому буде кратно більше цікавих доробків.
