Хто претендує на Шевченківську премію 2024?
Вистава "Конотопська відьма" режисера Івана Уривського. Фото: ft.org.ua
Лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка оголосять 9 березня, у день народження Кобзаря. Таємним голосуванням 6 лютого переможців конкурсу вже визначив новий комітет, склад якого затвердили торік. А 4 березня указ про присудження підписав президент. Найвищу в Україні державну відзнаку за внесок у розвиток культури й мистецтва цього року вручать у п'яти з семи номінацій. "ТиКиїв" розповідає, хто претендує на Шевченківську премію 2024.
Контекст. У двох номінаціях — "Кіномистецтво" та "Літературознавство й мистецтвознавство" — переможців цьогоріч не обрали. У першій категорії номінантами були режисери Дмитро Сухолиткий-Собчук за фільм "Памфір" і Володимир Мула за стрічку "Юкі". А в другій — літературознавці Ігор Набитович за біографію "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький" і Людмила Тарнашинська за монографію "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління". Проте комітет має право в будь-якому разі нагородити сімох лауреатів. Це означає, що у двох з інших п'яти номінацій, де переможців визначили, їх буде одразу двоє.
Читай також: 7 виставок березня, які варто відвідати
Література
Поетка, бойова медикиня й розвідниця Ярина Чорногуз — за свою другу збірку віршів "[dasein: оборона присутності]" 2023 року. Вона містить твори, написані за півтора року на фронті, більшість із яких — під час повномасштабного російського вторгнення. Поезію називають своєрідними листами з передової — усвідомлення вибору піти на війну, перебування на передовій, біль від утрати побратимів і посестер.
Поет, воєнний кореспондент і військовий Дмитро Лазуткін — за збірку "Закладка" 2022-го. Вона складається з поезії про любов і війну, створених до та під час повномасштабної агресії. Її описують як книжку таємниць, почуттів і правди на фоні бойових дій. Деякі вірші звучать як пророцтва, інші — як репортажі, свідчення, фіксація наслідків війни.
Поет, науковець і журналіст Ігор Павлюк — за збірку "Танець Мамая" 2023-го. До неї увійшли вірші 2017-2022 років із рефлексіями на соціально-політичні й культурно-історичні події. Виділяють їх експресіоністичну виразність, філософічність, екзистенційні переживання та сатиричність.
Письменник і літературознавець Степан Процюк — за романи "Руки і сльози" та "Місяцю, місяцю" 2022-го. Обидві книжки є біографічними психологічними творами про письменників. Перший — про Івана Франка, другий — про Григора Тютюнника.
Прогноз: Ярина Чорногуз — "[dasein: оборона присутності]".
Публіцистика, журналістика
Воєнні кореспонденти — фотограф Євген Малолєтка, режисер Мстислав Чернов і продюсерка Василиса Степаненко — за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя 2022-2023 років. Серед них — фото- й відеорепортажі, розслідування й фільм "20 днів у Маріуполі". Протягом трьох перших тижнів повномасштабного вторгнення автори цих матеріалів залишалися останніми міжнародними репортерами в оточеному місті й висвітлювали знищення Маріуполя та його мешканців.
Письменник, культуролог і військовий Олександр Михед — за книжку "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" 2023-го. Це збірка щоденникових есе першого року повномасштабної війни. Зокрема, про пережите разом із дружиною, про батьків, які були в Бучі під час окупації, про зміну людей, мови, речей, відчуттів у нинішніх умовах.
Поет, філософ і культуролог Іван Коломієць (Вано Крюґер) — за книжку "Розчахнута квітка" 2020-го. Це збірка літературознавчої есеїстики про канон української поезії, а також про відстоювання ідеї відкритого суспільства та ідеалів свободи творчості.
Прогноз: Євген Малолєтка, Мстислав Чернов і Василиса Степаненко — матеріали про облогу Маріуполя та Олександр Михед — "Позивний для Йова".
Музичне мистецтво
Співачка Джамала — за сьомий альбом Qirim 2023 року. Платівка містить 14 старовинних кримськотатарських пісень, які розкривають історію й культуру одного з корінних народів Криму. Кожна з них представляє певний регіон чи місто півострова. Проєкт став результатом своєрідної етнографічної розвідки Джамали та її команди. Він поєднує симфонічну музику з народними мелодіями.
Композиторка Кармелла Цепколенко — за твори 2022-го: кантати "Читаючи історію", "Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?", дуель дует №14 і симфонію №5. Ці роботи стали реакцією авторки на повномасштабне вторгнення росії. У своїй музиці вона відображає перебіг боротьби, стійкість українського народу, героїзм наших воїнів і волю до перемоги.
Композитор Олександр Шимко — за містерію "Вирій" 2022-го. Це ораторія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано й симфонічного оркестру, написана на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти. Тема твору — шлях душі на землі та в потойбіччі.
Прогноз: Джамала — Qirim.
Візуальні мистецтва
Фотографка Олена Гром — за цикл робіт "Мистецтво жити в критичній зоні" 2022 року. Це проєкт на перетині концептуального, репортажного й документального жанрів про гідність і силу повертатися до зруйнованих міст, участь у їхній відбудові, волю до життя та віру в майбутнє. У світлинах авторка зафіксувала наслідки російської окупації Бучі та життя українців після неї. Серед понад 400 фото — майже 60 портретів українців, які пережили окупацію, а також типологія написів війни, інтер'єрів, ландшафтів тощо.
Художник Олександр Животков — за виставку "Вівтар" 2023-го. Цей проєкт експонувався в Національному центрі "Український дім" і представляв окремі твори та серії 2013-2023 років. У своїх скульптурних рельєфах із каменю та дерева митець передає сучасну трагедію України, яка бореться проти рашизму, та символічно відтворює події та емоційні стани нашого часу.
Художник Андрій Єрмоленко — за серію робіт "Ukrainian resistance // Український опір" 2018-2023 років. Вона об'єднує різні серії плакатів, які є реакцією на суспільно-політичні події в Україні та світі.
Прогноз: Олександр Животков — "Вівтар".
Театральне мистецтво
Режисер Максим Голенко та художниця Юлія Заулична — за виставу "Зерносховище" 2022 року. Це постановка Рівненського музично-драматичного театру за п'єсою Наталки Ворожбит. Вона розповідає про Голодомор 1932-1933 років через історію жителів села Зелений Кут на Полтавщині, яке радянська влада перетворила на цвинтар. Творці вистави проводять паралелі між трагедією XX століття й нинішньою війною та акцентують на тому, що росія — давній ворог, який буде переможений.
Режисер Іван Уривський, художники Петро Богомазов та Тетяна Овсійчук і композиторка Сусанна Карпенко — за виставу "Конотопська відьма" 2023-го. Це спектакль Національного драматичного театру імені Івана Франка за повістю Григорія Квітки-Основ'яненка, який описують як філософсько-поетичну притчу. У ньому йдеться про полювання на відьом і вбивства місцевих мешканок, яке через відсутність дощу влаштували в містечку Конотоп на Сумщині.
Прогноз: "Зерносховище" та "Конотопська відьма".
Читай також: 7 фільмів березня, які варто подивитися
Раніше "ТиКиїв" розповідав про 7 вистав березня, які варто подивитися в столиці. Дізнавайся про "Зерносховище", "Декамерон", "Самотній Захід" та інші театральні прем'єри в нашому матеріалі.
