Київ у живописі: 10 цікавих столичних пейзажів із колекції Музею Києва
Картина художника Сергія Лисицина "Хрещатик. ЦУМ" 2007 року. Фото: Музей історії міста Києва
Яким Київ постає в українському живописі? Побачити це можна, зокрема, в Музеї історії міста Києва, який зберігає та експонує багато столичних пейзажів. Про деякі з них ти зможеш дізнатися в цьому матеріалі.
Спеціально для "ТиКиїв" добірку цікавих картин із зображенням столиці сформували співкуратор виставки "Історія однієї вулиці. Хрещатик", молодший науковий співробітник Андрій Биченок і завідувачка дослідницького відділу "Київ другої половини XVII — початку ХХ століття" Ольга Друг. Вони розповіли про десять міських краєвидів із колекції Музею Києва. Частина з цих творів нині також представлена в експозиціях закладу.
Олександр Хвостенко-Хвостов, "Хрещатик" (1954)
Полотно присвячене відбудові головної вулиці Києва, вигляд якої зазнав суттєвих трансформацій у повоєнні десятиліття. Після руйнувань Другої світової війни Хрещатик відновлювали згідно з новим містобудівним баченням, що мало на меті створення цілісного ансамблю з монументальними фасадами та розширеним простором. Картина дає змогу простежити, як у середині ХХ століття формувався новий образ центру столиці.
Зміни, спричинені війною, відбудовою та подальшою урбанізацією, призвели до поступового зникнення чи перебудови багатьох історичних об'єктів. Тож цей міський пейзаж набуває ваги як засіб фіксації архітектурного середовища та атмосфери минулої епохи. Робота показує, як проходило будівництво центральної вулиці міста і яким було повсякдення повоєнного Хрещатика.
Картина також експонується в межах виставки "Історія однієї вулиці. Хрещатик".
Володимир Журавель, "Гостинний Київ" (1982)
На полотні Київ постає як місто з яскраво вираженою архітектурою та розвиненим громадським простором. Назва роботи підкреслює емоційний зв'язок зі столицею, її гостинність і привабливість. Міська забудова стає тут тлом для особливої атмосфери буденного життя та взаємодії людей із середовищем.
Мистецтво 1970-1980-х років вирізнялося поєднанням офіційного погляду на урбаністику з особистим баченням художника. Поряд із суспільно відомим ЦУМом художник зобразив новий тоді фонтан, що також підкреслює додаткову рекреаційну роль Хрещатика. Тож цей твір є свідченням намагання автора зберегти власне емоційне бачення Києва, попри рамки радянської мистецької системи.
Картина також експонується на виставці "Історія однієї вулиці. Хрещатик".
Олександр Хвостенко-Хвостов, "Київ. Міст Патона" (1954)
Твір присвячений мосту Патона, який з'єднав береги Дніпра та став ключовою ланкою транспортної інфраструктури Києва.
У міському ландшафті міст був символом технічного прогресу та трансформацій другої половини ХХ століття, тож його образ дозволяє сприймати столицю як простір невпинного розвитку. У живописі такі об'єкти стали маркерами урбаністичних змін і появи нових міських краєвидів.
Картина також експонується на виставці "Київ — тиша і ритм".
Олександр Хвостенко-Хвостов, "Київ. Вечір. Пейзаж зимовий" (1954)
Картина відкриває інший вимір столиці. На відміну від творів, присвячених масштабній забудові чи транспортній інфраструктурі, зимовий міський пейзаж зосереджує увагу на настрої Києва та його мінливості залежно від пори року й часу доби.
Ліричне трактування міського середовища було одним зі способів збереження індивідуальності художнього висловлювання в умовах радянського ідеологічного контролю. Це полотно теж передає особисте враження від міста, не обмежуючись його архітектурною характеристикою.
Картина також експонується на виставці "Київ — тиша і ритм".
Сергій Лисицин, "Києво-Печерська лавра" (1999)
Панорамний міський пейзаж демонструє Верхню та Нижню території Києво-Печерської лаври. На другому плані розкинувся монастирський комплекс із Хрестовоздвиженською церквою, храмом Різдва Пресвятої Богородиці й зеленими пагорбами. Обрій доповнюють монумент "Батьківщина-мати" та краєвид лівого берега Дніпра.
Твір репрезентує Києво-Печерську лавру як невіддільну частину історичного ландшафту столиці, де архітектурна спадщина гармонійно вписана у природний рельєф. Особливого значення набуває співіснування споруд різних епох, які утворюють єдиний візуальний простір.
Нині картина перебуває у фондах музею.
Сергій Лисицин, "Літній день на Подолі" (2001)
Картина зображує Контрактову площу. Праворуч височіє пам'ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному, а поруч із ним розташовані Гостинний будинок і сквер.
Контрактова площа постає як серце Подолу, де архітектура поєднується з ритмом повсякденного життя. Акцент на постаті гетьмана та будівлі увиразнює зв'язок між минулим і сучасним для художника міським простором.
Нині картина перебуває у фондах музею.
Ісак Тартаковський, "Відбудова метро на Хрещатику" (1977)
Твір змальовує літній день на сучасному Майдані Незалежності. На передньому плані — дерев'яний настил із конструкціями, на якому працюють будівельники, а на тлі — будівлі Хрещатика. Серйозні будівельні роботи 1977 року були спровоковані розширенням метрополітену, перші станції якого відкрили 1960-го. На картині зображено будівництво пересадкового вузла між станціями "Хрещатик" і "Майдан Незалежності".
Полотно фіксує трансформацію центральної вулиці міста, пов'язану зі спорудженням метрополітену та втручанням в історично сформований простір столиці. Будівельний майданчик тут є головним елементом композиції, а кран, риштування та постаті робітників підкреслюють масштаб інженерних зусиль.
Нині картина перебуває у фондах музею.
Сергій Лисицин, "Гамірний день у Києві" (2008)
На картині зображено краєвид неподалік від Золотих воріт. Центр композиції займає Володимирська вулиця, а у глибині видно вулицю Прорізну та будинок Сироткіна.
Полотно розкриває міське середовище через поєднання архітектури, доріг і зелених насаджень. Документальність поєднується тут з емоційним сприйняттям художника, який передає своє враження від простору.
Картина також експонується на виставці "Київ — тиша і ритм".
Сергій Лисицин, "Андріївський узвіз" (2007)
Це пейзаж історичного центру Києва із зображенням Андріївського узвозу. Уздовж дороги розташовані будинки, які формують архітектурний ансамбль вулиці. А на самій вулиці відбувається культурне життя міста.
Художник передає не лише архітектурні особливості, а й загальну атмосферу простору. Він створює відчуття спокійного й живого середовища.
Картина також експонується на виставці "Київ — тиша і ритм".
Сергій Лисицин, "Хрещатик. ЦУМ" (2007)
Полотно зображує фрагмент Хрещатика на перетині з вулицею Богдана Хмельницького. Праворуч розташований Центральний універмаг, а за ним і ліворуч — низка інших будівель. На передньому плані — перехожі, автомобілі та дерева.
Саме ЦУМ є виразним композиційним акцентом картини, тоді як присутність людей і машин доповнює характер середовища, де різні елементи формують єдиний міський ритм. Особливу увагу привертає зіставлення архітектури й динаміки вулиці з осінньою природою, що створює ліричний настрій.
Картина також експонується на виставці "Історія однієї вулиці. Хрещатик".
Читай також: Світло і колір українського пейзажу: 8 картин Анатолія Криволапа з нової виставки до ювілею митця
