Київський Театр на Подолі випробував систему аудіодискрипції
Виставами можна насолоджуватися навіть коли ти їх не бачиш! Київський Театр на Подолі впровадив технологію аудіодискрипції для незрячих та слабозорих глядачів. Як вона працює та які вистави можна відвідати?
Як це працює?
Нещодавно театр провів експериментальний показ вистави "Вільні стосунки" за п'єсою Даріо Фо та Франки Раме з використанням аудіодискрипції.
"Вільні стосунки" — комедія, у центрі якої історія подружжя, що переживає сімейну кризу через подружню зраду, має легкий гумористичний характер. За жартами й кумедними ситуаціями проступають актуальні проблеми багатьох сімей: зберегти родину, погодитися на вільні стосунки, розірвати шлюб? Висновки кожен глядач зробить свої. Режисер-постановник — Ігор Матіїв.
Але що це таке? Уяви, що у тебе є невидимий друг, який тихенько нашіптує на вухо все, що відбувається на сцені. Він розповідає про зовнішність акторів, їхні рухи, жести, зміни декорацій — все те, що ти б бачив, якби міг. Ось це і є аудіодискрипція.
А працює це так: професійний диктор або актор начитує спеціальний текст. Цей опис вміло вплітається між діалогами та іншими звуками вистави, не перекриваючи їх. Глядачі отримують спеціальні бездротові навушники й під час вистави чують як оригінальний звук спектаклю, так і додатковий опис. Результат: незрячі глядачі можуть уявити повну картину того, що відбувається на сцені, і зануритися в атмосферу вистави.
Світовий досвід
Аудіодискрипція вже давно використовується в театрах по всьому світу. У Лондоні, наприклад, багато театрів у знаменитому Вест-Енді пропонують вистави з аудіодискрипцією. Навіть легендарна "Мері Поппінс" у Театрі Принца Едуарда доступна для незрячих глядачів, а також популярні мюзикли!
А що вже казати про Бродвей! Там майже всі театри обладнані такими системами. Навіть суперпопулярний мюзикл "Гамільтон" можна "подивитися" з аудіооописом. Сіднейський оперний театр пішов ще далі — він пропонує аудіодискрипцію не лише для опер, але й для балетів. Уявляєш, як це — "побачити" танець, не бачачи його?
У Берліні в Deutsches Theater регулярно проводить вистави з аудіодискрипцією, роблячи класику та сучасні постановки доступними для всіх. Також у деяких театрах Європи працюють тифлокоментатори (від грецького "тифло", що означає сліпий), які живою розповіддю-перекладом передають сюжет та драматизм у грі акторів, описують світло та зміну декорацій тощо.
Деякі незрячі відвідувачі театрів зазначають, що тифлокоментар краще за автоматизовану аудіодискрипцію. Коли сидиш на виставі з живим тифло, дивишся її всю цілком і ні на що не відволікаєшся, а з автоматизованою аудіодискрипцією потрібно зосередитись на тому, щоб розібратися з технікою, оскільки періодично втрачається вайфай, через який подається тифлокоментар. Також актори грають наживо, імпровізують, а завчасно записаний коментар може не збігатися з їхньою грою.
Нові вистави з аудіодискрипцією
Перший показ у Театрі на Подолі відвідали 12 людей з інвалідністю та їхні супровідники. Вони були у захваті! Після вистави всі жваво обговорювали, як зробити театр ще більш доступним для всіх. Начальниця відділу політики безбар'єрності, гендерної рівності та ментального здоров'я Міністерства культури та інформаційної політики України Леся Хемраєва сподівається, що й інші українські театри підтримають цю ініціативу: "Театр на Подолі показує всім, як зробити культуру доступною. І це надихає інші театри приєднатися до руху".
Тим часом Театр на Подолі не збирається зупинятися на досягнутому. Вже заплановані нові вистави з аудіодискрипцією. 31 жовтня о 18:00 можна буде "побачити" виставу "Сніг у квітні" за Теннессі Вільямсом. А 8 листопада на глядачів чекає "Шановані безумці" Жана Жироду з системою титрування для тих, хто не чує.
До речі, про титрування — це ще одна крута штука, яка дозволяє глядачам з вадами слуху слідкувати за діалогами за допомогою текстових субтитрів. Текст вистави виводиться на екран або спеціальні окуляри в реальному часі. Використовують два методи: попередньо підготовлені субтитри, які оператор синхронізує з дією на сцені, або систему розпізнавання мовлення, яка автоматично перетворює голос акторів на текст. Часто застосовують кольорове кодування для різних персонажів та додають опис важливих звуків. Ця технологія дозволяє глухим глядачам повноцінно насолоджуватися театральним мистецтвом.
Чому це важливо?
Ініціатива Театру на Подолі — це важливий крок до створення суспільства, де кожен, незалежно від фізичних обмежень, може доторкнутися до мистецтва.
Впровадження таких технологій робить людей з особливими потребами не просто глядачами, а повноцінними учасниками культурного життя. І це справді вартує оплесків!
Сподіваємося, що практика аудіодискрипції приживеться не тільки в модних столичних театрах, а й стане такою самою здоровою нормою, як пандуси та доступне середовище в усій Україні.