Книжки про Київ, які варто почитати: радить команда Читальні Ханенків
Книжки про Київ, які можна знайти в Читальні Ханенків. Фото: Ада Хрол
З квітня цього року в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків працює Читальня Ханенків. Це читальна зала та освітній простір для студентів, дослідників і всіх, хто цікавиться культурою. Серед понад 1500 наявних там книжок є література про Київ.
Спеціально для "ТиКиїв" представниці команди Музею Ханенків Катерина Мазур, Юлія Шевченко та Юлія Москаленко розповіли про п'ять цікавих пізнавальних книжок про столицю, які можна знайти на полицях Читальні.
Що треба знати про Читальню Ханенків
У добірці Читальні Ханенків є каталоги виставок, праці про митців і мистецькі школи, наукові та критичні публікації з теорії та історії мистецтва, архітектури, археології тощо. Тут представлені сучасні видання культурних інституцій з Франції, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Литви, України, а також література останніх десятиліть із книгосховища музею та книжки, подаровані меценатами.
Простір описують як платформу для глибшого осмислення теорії та історії культури й розвитку освітніх і наукових ініціатив із доступом до актуальної спеціалізованої літератури. Він відкритий у робочі години за вхідним квитком до Музею Ханенків (150-250 грн).
"Київ: Провідник" за редакцією Федора Ернста (видавець Олександр Савчук)
Видання підготували до 10-річного ювілею Всеукраїнської академії наук. Його офіційною метою було ознайомити численних гостей міста з новою радянською культурою та досягненнями Жовтневої революції. Але мистецтвознавець Федір Ернст та його колеги — такі видатні науковці, як Микола Макаренко, Петро Курінний, Василь Базилевич, Євгенія Спаська та Олекса Новицький, — використали цю нагоду, щоб висвітлити тисячолітню українську спадщину Києва.
Перший наклад провідника по Києву вийшов 1931 року та одразу був розкритикований. А сам автор через свою принципову позицію та німецьке походження зазнав переслідувань. У жовтні 1933-го його заарештували органи ГПУ за сфабрикованою справою "Української військової організації". Після відбуття терміну в таборах Біломорканалу Федору Ернсту заборонили повертатися до Києва.
16 липня 1941 року вченого знову заарештували — за звинуваченням у "шпигунстві", а 28 жовтня 1942-го розстріляли в Уфі. У 1950-х його "Провідник" помістили у спецхрани бібліотек. Для ознайомлення з ним був необхідний спеціальний дозвіл.
У "Провіднику" Ернст зафіксував архітектурне обличчя Києва до початку масштабних більшовицьких руйнувань 1930-х років і Другої світової війни. Гортаючи його сторінки, можна побачити описи споруд, які згодом знищила радянська влада. Книжка також має малюнки, мапи, маршрути.
Видання буде цікавим абсолютно різним колам читачів, зокрема екскурсоводам, урбаністам, студентам і поціновувачам занедбаних промислових зон чи київських схилів. Сучасній молоді в путівнику буде особливо цікаво відкривати локації, які сьогодні є центрами культурного, розважального чи гастрономічного життя. Наприклад, можна дізнатися, що було на місці сучасного Closer на Кирилівській або на місці чого тепер вирує життя у Kyiv Food Market та "Освіторія Хаб".
У Читальні Ханенків ти знайдеш "Провідник" у зручному кишеньковому форматі, який є репринтним перевиданням оригінального путівника. Видавець повністю відтворив текст та ілюстрації.
Олена Сердюк, "Київське житло другої половини XIX — початку XX століття" (видавництво "Центр Європи")
Це мандрівка Києвом через історії конкретних будинків. Дослідниця київської архітектури та історії міста Олена Сердюк зібрала приблизно пів тисячі адрес, частина яких згодом зазнала перебудов, руйнувань або невдалої реставрації. Видання цінне не лише як ґрунтовне дослідження, а і як своєрідний візуальний архів Києва.
Книжка поєднує науковий текст з унікальними фотографіями альбомного формату. На архівних світлинах можна роздивитися фасади, інтер'єри, ліпнину, ковані балкони, парадні сходи та автентичні брами. Ці деталі перетворюють знайомі вулиці на історичний детектив.
Авторка розповідає про справжній будівельний бум кінця XIX століття, коли земля в Києві стрімко дорожчала, а архітектори змагалися за висоту й розкіш прибуткових будинків. Водночас за престижними фасадами ховався разючий соціальний контраст: заможні мешканці винаймали просторі квартири з ліпниною та мармуровими камінами, тоді як студенти й ремісники тулилися в мансардах.
Олена Сердюк також показує європейський характер тодішнього Києва. Місцеві архітектори запозичували мотиви паризьких палаців, італійських палаццо та німецьких замків. Яскравий приклад — будинок Богдана та Варвари Ханенків, де поєдналися риси італійського Відродження, французького рококо, готики та нідерландської традиції.
Книжка зацікавить тих, хто любить архітектуру та історію Києва: гідів, краєзнавців, фотографів, архітекторів і всіх, хто звик роздивлятися деталі під час прогулянок. Після неї столичні будинки вже складно сприймати просто як частину міського пейзажу — за кожним фасадом починаєш бачити окрему історію.
Ярослав Файзулін, Максим Майоров, Олександр Кучерук, "Київські адреси Української революції 1917–1921" (видавничий дім "Комора")
Ілюстрований путівник працює як справжня машина часу. Історики Ярослав Файзулін, Максим Майоров та Олександр Кучерук прагнули показати, що незалежність України не виникла з нічого 1991 року. Бо її фундамент — інституції, армія та культура — сміливо гартувався в українському Києві ще століття тому.
Гортаючи сторінки цього видання, ти дізнаєшся, що 100 років тому в місті не було готових міністерств. Через це для урядових установ пристосовували все, що було під рукою. Поки в Оперному театрі чи філармонії проголошували доленосні Універсали, Колегія Павла Галагана, Жовтий корпус університету й Картинна галерея Федора Терещенка перетворювалися на штаби та кабінети нових міністрів.
Путівник веде читача не лише парадними фасадами, де виступали Симон Петлюра чи Володимир Винниченко. Він заглядає в казарми легендарних Січових стрільців, у редакції перших вільних газет і в затишні приватні квартири, де велися палкі політичні дискусії. Книжка також відкриває трагічну топографію київських некрополів, де спочивають видатні діячі тієї доби — від голови Центральної Ради Михайла Грушевського до Георгія Нарбута, автора дизайну перших українських гривень.
Написано коротко, динамічно та лаконічно. Автори зібрали унікальні архівні фотографії та доповнили їх емоційними цитатами безпосередніх учасників подій. Тому читати цю книжку — це як гуляти з крутим екскурсоводом, який раптом каже: "Дивись, повз цей балкон на Володимирській, 57, колись марширувало перше українське військо, а ось тут Євген Чикаленко віддавав останні гроші на українську справу".
Тетяна Швидченко, Надія Харт, Діана Андрієвська, "Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому" (видавництво "Стилет і стилос")
Історикиня Тетяна Швидченко, мисткиня Надія Харт і літературознавиця Діана Андрієвська зізнаються в любові Києву. Це їхня спроба описати життя міста 100 років тому, яке так схоже на наше життя сьогодні.
Видання зручно розділене на три тематичні частини, кожна з яких представляє окремий прошарок київської еліти: "Ті, що несли щит. Київ мистецький", "Ті, що несли меч. Київ войовничий" і "Ті, що несли вінець. Київ літературний". Героями книжки стали військові, політики, митці та літератори — Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Людмила Старицька-Черняхівська, Броніслава Ніжинська та інші постаті того часу, які творили нову державу та нове мистецтво. Через їхні біографії розкривається й сам Київ.
Цю історичну подорож доповнюють ілюстрації, натхнені графічним мистецтвом першої половини ХХ століття. Також є фотографії, які порівнюють сучасний вигляд будівель і міського простору зі світлинами 100-річної давнини.
"Столиций Київ" — це захоплива мандрівка містом початку ХХ століття, вулиці, парки та площі якого бачили буремні дні Української революції, були свідками проголошення української незалежності та боротьби за неї. Після прочитання кожен почне інакше сприймати ці вулиці, впізнаватиме будинки, в яких мешкали герої книжки, та зможе побачити Київ новим поглядом.
"Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ — середини ХХ століть" (видавництво "Дух і літера")
Це збірка досліджень про місто, яку впорядкували історикині Олена Бетлій, Катерина Диса та Ольга Мартинюк. Вони пропонують поглянути на Київ як на живий організм, який творили містяни.
Видання охоплює переломну епоху модернізації міста — від пізньоімперських до повоєнних радянських років. 17 нарисів розповідають про щоденне життя киян того часу. Наприклад про те, як поява трамвая змінила міські звички, як жінки виборювали собі шлях до університетських аудиторій та як парки й сади ставали улюбленими місцями для відпочинку.
Також тут можна знайти сатиричні карикатури, враження іноземних мандрівників зі старих путівників та історії перших міських мітингів. Особливо зворушливими є спогади про Київ після 1943 року, коли кияни поверталися до зруйнованих домівок і спостерігали за відбудовою Хрещатика.
Спираючись на архіви, тогочасну періодику, мапи та світлини, різні автори вдало поєднують мікроісторію, урбаністику та гендерні студії. Тексти сприймаються легко, адже в центрі досліджень лишаються людські історії та деталі повсякдення.
Видання може бути корисним дослідникам київської історії, урбаністам, гідам і всім, хто бажає відчути старий Київ крізь призму буденності його мешканців.
Читай також: 7 мистецьких видань, які хочеться роздивлятися
