Концерт Олександра Пономарьова й Михайла Хоми: лірика, танці, хіти й дилема з матюками

Фото: організатори концерту/ Євген Воронцов

20 квітня в столичному ПК "Україна" відбувся спільний концерт Олександра Пономарьова та Михайла Хоми "Україна переможе". "ТиКиїв" побував на концерті й готовий поділитися найцікавішими подробицями!

Два золоті голоси української сцени, Олександр Пономарьов та Михайло Хома, утворили дует ще до повномасштабного вторгнення, записавши пісні "Чому?", "Пазли", а згодом — з іншими зірками. Після 24 лютого 2022 року співаки вирішили використати свою творчу синергію для допомоги державі: створили спільне шоу, разом об'їхали багато країн, збираючи завдяки своїм виступам кошти для ЗСУ. Всього за цей час артисти зібрали понад 3,5 млн євро на дрони та автівки для військових.

І от, нарешті, знайшли у своєму щільному графіку місце, щоб дати концерт в українській столиці, ще й долучили до нього Заслужений академічний Ансамбль пісні й танцю ЗСУ. Кияни цьому, звісно, зраділи: зала Палацу "Україна" того вечора була переповнена, а черга на вхід тягнулася майже від метро.

Якщо ви думаєте, що на сцену одразу вийшли Пономарьов з Хомою і заспівали "Горить, палає техніка ворожа", то, звісно ні: спочатку на сцені з'явився ведучий концерту Юрій Горбунов.

Він згодом представив Михайла Хому, а той вже розпочав концерт, виконавши "Молитву за Україну" Миколи Лисенка.

"Як вам ідея, щоб духовний гімн України став державним? — закинув думку в маси співак. — Адже і в США, і у Великій Британії є два гімни…"

Поки глядачі розмірковували над цією пропозицією, Михайло подякував батькам за те, що він українець:

"Я зрозумів: українська пісня, українська мова — це потужна зброя, — продовжив Хома. — Люди за кордоном стоять в черзі, аби потиснути мені руку, коли чують наші пісні. А ще надпотужна зброя — це врода української жінки, — зізнався Михайло і заспівав славнозвісну "Марічку".

І заспівав настільки потужно, що, напевно, в усіх присутніх виникло питання: як можна було стільки років ховати такий співочий талант під маскою DZIDZIO?

"Як я скучив за концертами! — зізнався згодом Михайло. — Всюди був, а вдома хочеться виступати. Часом просять виступити перед сім'ями загиблих героїв: і що я маю співати? І от навесні 2022-го один талановитий композитор вислав мені пісню: страшну, але необхідну, аби подякувати солдатам, які віддали життя за Україну".

Цією піснею виявилася "Колискова для героя", після якої глядачі плескали стоячи…

Але цього вечора підводитись глядачам доводилося часто. Наступною їх зворушила 10-річна Анна-Марія Герман — незряча дівчинка, яка, співаючи в церквах Львова, зібрала 2 млн грн для ЗСУ.

"Я побачив її в телесюжеті, — розповів Михайло Хома. — І дізнався, що в неї була мрія познайомитися з DZIDZIO, а ще — мати коляску й ляльку. Я купив їй коляску й ляльку, а ще вирішив, що саме Анна-Марія має заспівати зі мною пісню "Ліхтарики".

Анна-Марія заспівала і "Ліхтарики" разом із Михайлом, і пісню "Герої не вмирають" а капела — і зала знову аплодувала стоячи, а одна з глядачок подарувала дівчинці бабусину хустку, якій понад 100 років.

"Анно-Маріє, тобі аплодує головний концертний зал України! — сказав дівчинці Михайло Хома. — Дякуємо за твій вчинок!"

Ті ж і DZIDZIO

Але Михайло Хома не був би собою, якби не згадав того, кому завдячує своєю популярністю — DZIDZIO.

"На концертах для військових після четвертої пісні хлопці починають кричати: "Давай "Сару!" То шо я маю робити?" — розповів співак і таки "ввімкнув DZIDZIO". Дав і "Я і Сара кльова пара", і "Василину", пішов у зал, завів хоровод, вивів його на сцену… Звісно, щасливі були не лише дорослі, а й діти, які радісно побігли на сцену дарувати квіти й просто танцювати.

"Діти, йдіть зі сцени, бо люди купили дорогі квитки!" — згодом отямився Михайло і нарешті запросив на сцену Олександра Пономарьова.

Дуетом вони заспівали пісню "Миліша" і презентували новий твір "Темна нічка", яку записали разом із Тарасом Тополею. На жаль, Тарас того вечора був на іншому концерті, тож довелося "віддуватися" й за нього.

А потім Михайло забрав усі букети, і почалася обов'язкова частина кожного з концертів Пономарьова й Хоми: аукціон для допомоги ЗСУ, яким керував Юрій Горбунов.

Почали з "легкої ваги": футболки із зображенням співаків — її продали за $1100.

"В цій футболці ви після концерту прийдете за куліси фотографуватися з хлопцями", — пояснив ведучий щасливому володарю лота.

Далі "з молотка" пішли Пересопницьке Євангеліє, яке продали за $2000, м'яч з підписами гравців Збірної України з футболу — $1500, марки з підписом Романа Грибова, який послав руський воєнний корабель за відомою адресою — $1500, конверт та марка з підписом Кирила Буданова — $ 3000, картина "На Андріївському узвозі" — $500 та футболка з підписом Кріштіану Роналду за $2500.

А ще по залу просто пустили декілька капелюхів, і всі охочі просто кидали свій донат на FPV-дрони.

Як народжуються пісні

А потім можна було й знову поспівати. Цього разу сцену зайняв Олександр Пономарьов, який розповів, що свою знамениту "Пісню за Україну" написав задовго до повномасштабного вторгнення, коли йому наснилося, що на нас напала росія… "Я був під таким враженням, що навіть тушкованку замовив. І написав цю пісню", — зізнався співак.

А ще була знаменита пономарьовська лірика: "А ти просто кохай", "Любиш чи не любиш", "Ніченькою темною", "Доня", "Він чекає на неї", і, звісно, "Я люблю тільки тебе".

Після чого на сцену знову вийшов Михайло Хома.

І Олександр раптом вирішив розкрити таємницю його перетворення з кумедного DZIDZIO на серйозного співака: "Колись ми з Кузьмою поїхали на дитячий конкурс "Чорноморські Ігри" і побачили там цього хлопця — він чудово співав! Минув час, і от мені якось телефонує Кузьма: "Подивись на проєкт DZIDZIO" — виявилось, що то і є той хлопець з конкурсу.

А потім я якось прийшов до нього і сказав: "В Біблії сказано, що якщо людина закопує свій талант, це —  погано. DZIDZIO показує лише 10% твого таланту, а ти маєш його реалізовувати на повну!"

"А я прийшов додому, подумав, що Бог мене покарає, і вирішив співати на повну", — доповнив Михайло.

Звісно, потім прозвучали і спільна "Чому?", до виконання якої долучився весь зал, і "Гей, соколи!", і  знаменита "Горить, палає техніка ворожа", яку підтримав вже і Юрій Горбунов.

А Олександр Пономарьов зізнався, що в нього були два варіанти приспіву: без лайки і з уточненням напрямку для російського воєнного корабля. Тоді співак вирішив попросити поради у військових, і вони однозначно сказали, що адресу для корабля треба лишити: "А якщо тобі матюки буде незручно співати, то ми їх заспіваємо".

Звісно, глядачі цю пісню слухали стоячи, підспівуючи й підстрибуючи.  

Після чого Юрій Горбунов оголосив, що щойно Палата представників Конгресу США проголосувала за виділення допомоги Україні, і всі разом святкували цю подію, наче День Перемоги.

А наостанок був "Гімн України" — дуже логічний фінал для такого концерту, що підносить дух.   

Тепер чекаємо на концерт з нагоди Дня Перемоги!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter