На скандальну виставу "Хазяїн" неможливо потрапити ще два місяці
Три прем'єрні покази вистави "Хазяїн" режисера Івана Уривського провели з аншлагами у столичному Театрі на Подолі наприкінці листопада. На наступні п'ять — вільних місць немає. Квитки на осучаснену версію п'єси Івана Карпенка-Карого розкупили на два місяці вперед. Потрапити на новинку можна буде не раніше, ніж у лютому 2024-го.
Що треба знати про один з найбільш обговорюваних спектаклів цього року — у матеріалі.
Про що "Хазяїн"
В основі вистави — соціальна комедія драматурга Івана Карпенка-Карого, яку він написав 1900 року. Головний герой п'єси — багатий землевласник Терентій Пузир. Він прагне досягти якнайбільших прибутків і не зупиняється перед аферами заради зиску. Зокрема, вдається до експлуатації робітників і шахрайства, за сюжетом.
Сам автор назвав твір злою сатирою на людську любов до стяжання та багатства без жодної іншої мети. Він висвітлив перехідний етап в історії України та становлення нової верстви великих землевласників. Висміяв таких підприємців, як Терещенки та Харитоненки, яких вважав глитаями і які стали прообразами героя.
"Хазяїн" — одна з ключових п’єс української драматургії. Уособлює наш менталітет — його переваги та недоліки. Критично дивиться на суспільство. Засобами гумору застерігає від потакання власним демонам, — зазначено в описі.
Що у виставі
Перший показ "Хазяїна" у Театрі на Подолі відбувся 26 листопада. Дія вистави так само розгортається в селі на Полтавщині. Але події та персонажів п'єси режисер переніс у сьогодення та помістив у декорації сучасного офісу. Зі смартфонами, камерами відеоспостереження, мінігольфом, діловими костюмами та електронною музикою. Свою постановку порівнює із ситкомом, "тільки на серйозні теми".
Мільйонер-корупціонер Терентій Гаврилович заробляє гроші нечесним шляхом. Бізнесмен маніпулює, принижує, залякує та підкуповує людей, щоб зберегти вплив і примножити статки. Оточив себе такими ж безпринципними особами, за сюжетом.
Почерк Івана Уривського — це сучасне бачення відомих творів. Навіть якщо ви добре знаєте п’єсу, можете бути впевнені, що сюжет вистави вас здивує. Постановник з повагою ставиться до тексту класика, але водночас розказує нову історію. Він досліджує, хто Хазяїн сьогодні, — йдеться в анонсі.
Головну роль виконує провідний актор Театру на Подолі В'ячеслав Довженко. Нині його можна також побачити у виставах "Камінний господар" Івана Уривського, "Цар Едіп" Давида Петросяна, "Замовляю любов" Сергія Павлюка.
Окрім того, у спектаклі грають Роман Халаімов у ролі Феногена, Богдан Бенюк і Михайло Кришталь у ролі Петра Петровича, Марія Деменко в ролі Соні, Михайло Кукуюк та Артем Мяус у ролі Порфирія та інші.
Хто такий Іван Уривський
Його називають суперзіркою сучасної театральної сцени, наймоднішим театральним режисером столиці та майстром модернових осмислень класики. 2018-го театральний блогер Сергій Винниченко написав, що в українському театрі розпочалася ера Івана Уривського.
Уривський народився 1990 року у Кривому Розі. Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв. За 10 років поставив 23 вистави у п'яти містах — Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківську та литовському Каунасі.
Усі його роботи — це адаптації знакових творів української та світової літератури, в яких є місце сучасній інтерпретації та авторському переосмисленню. За словами театрознавиці Людмили Олтаржевської, класика від цього режисера — багаторічний тренд нашого театру.
З 2020-го Уривський є провідним режисером Національного театру імені Івана Франка. Найбільші його хіти — торішній "Калігула" за п'єсою Альбера Камю та цьогорічна "Конотопська відьма" за повістю Григорія Квітки-Основ'яненка. Квитки на обидві вистави розкуповують за години після появи. На першу немає вільних місць до кінця лютого, на другу — до кінця грудня.
Нині на різних сценах також йдуть такі постановки режисера, як "Лимерівна" за Панасом Мирним, "Украдене щастя" за Іваном Франком, "Трамвай "Бажання" за Теннесі Вільямсом, "Пер Гюнт" за Генріком Ібсеном, "Підступність і кохання" за Фрідріхом Шиллером.
Його роботи "Фрекен Юлія" та "Лимерівна" перемагали на всеукраїнському театральному фестивалі-премії "Гра" в категорії "найкраща вистава камерної сцени". Цьогоріч на нагороду претендує "Калігула". Крім того, "Калігулу" та "Конотопську відьму" номінували на Шевченківську премію 2024 року.
"Хазяїн" став другим зверненням Уривського до творчості Карпенка-Карого після "Безталанної" у Театрі Франка. А також його другою співпрацею з Театром на Подолі після "Камінного господаря" за поемою Лесі Українки.
Що каже режисер
Іван Уривський розповідає, що давно хотів поставити "Хазяїна". По-перше, п'єса йому подобається. По-друге, йому цікаво щоразу підбирати нові ключі, щоб відкривати українську класику.
Основною в цьому творі для режисера стала тема корупції, з якою він ще не працював.
Цікаво подивитися, як сьогодні прозвучить текст, бо він актуальний, навіть дуже болючий. Корупція — немов бацила нашого суспільства. Постійно чуємо про неї в новинах. А під час війни — це ще страшніше, — каже Уривський.
Постановник підкреслює: хотів не просто висвітлити проблему, а наголосити, що все починається з нас самих. Зокрема, й корупція.
Цікаво поговорити про людську природу цієї тяги до наживи, як працює ця система. Карпенко-Карий ще століття тому чітко все описав. Тексту вже стільки років, а тема продовжує бути актуальною. Отже, корупція — бацила всього світу. Це не лише про гроші. Хабар — це про систему, в якій існує Пузир, в якого є свій земельний бізнес. По суті, він звичайний бізнесмен.
За словами Уривського, п'єса достатньо іронічна. І він так само з іронією намагався показати на сцені бізнесменів.
Я так на корупції акцентував, бо ця тема насичує п’єсу, бо так написав Карпенко-Карий. Хоча в тексті є й інші теми, звісно: кохання, сімейна історія з донькою, дружба, зрада.
Як оцінюють експерти
Театрознавиця Людмила Олтаржевська описує виставу як історію про перемогу меркантильності над моральністю. За її словами, тут немає традиційної для режисера поетизації. Натомість — типовий офісний простір із камерою та інтригами в курилці.
Скоротивши п’єсу і позбавивши її деяких персонажів та сюжетних відгалуджень, до слова Карпенка-Карого режисер поставився максимально уважно. Майже всі діалоги, що звучать у виставі, відповідають оригіналу. Звучать вони у цих декораціях природно і доречно. Про те, що з моменту написання п’єси до її нинішнього втілення минуло 123 роки, навіть не думається, — пише Олтаржевська у часописі "Театрально-концертний Київ".
Журналістка Тетяна Поліщук називає постановку динамічною та осучасненою. З поєднанням комічного і трагедійного та блискавичним розвитком сюжету за 100 хвилин без перерви.
Герої вважають, що нарешті "схопили Бога за бороду", прагнучи досягти максимальних прибутків та не нехтуючи нічим. Заради наживи пан Пузир іде навіть на шахрайство. Це історія про те, що "гроші не пахнуть", про шляхи до багатства задля багатства і до чого приводить людину жадібність, коли у гонитві за наживою втрачається людська подоба, а постає "хижак", — пише Поліщук на порталі Music-Review Ukraine.
У чому скандал
Після першого показу "Хазяїна" головний редактор видання "Главком" Микола Підвезяний написав у фейсбуці, що економ із п'єси Зеленський у виставі став Залуським. І запитав, чи це є цензурою. Зміна прізвища епізодичного персонажа з кількома репліками спричинила активне обговорення в соцмережах.
Частина коментаторів звинуватила режисера і театр у цензурі або самоцензурі та в політичній кон'юнктурі. Як через саме прибирання згадки про літературного тезку президента України, так і через подібність на прізвище головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Своїми спостереженнями про скандал поділилася, зокрема, артоглядачка Олена Чиченіна. У фейсбуці вона написала, як розділилися думки в її оточенні.
Люди, причетні до культурної сфери, активно виставу та її режисера захищають. Ті, хто звик варитися у суспільно-політичній темі, схильні бачити зашквар і самоцензуру. Особисто я вистави не бачила, тому багато патякати не буду, але загалом розумію позицію обох таборів. З поправкою на те, що люди культури усе ж розбираються в культурі значно більше. Квитки на "Хазяїна" розкуплені до хрін зна якого часу. Не факт, що це через розголос, але бажання ознайомитися із предметом срачу глибше — завжди вітається. І також є показником популярності автора.
На думку директорки Дикого театру Ярослави Кравченко, дискусія навколо зміни прізвища "притягнута за вуха", а Уривський не додавав "зайвих контекстів, де вони не потрібні".
Акторка Ірма Вітовська закликає "не шукати тут зради". Адже постановник "має право вирішувати твір у свій спосіб і розкрити його через будь-якого героя п'єси".
Журналістка Валентина Самченко радить "не принижувати митців підозрами і не вестися на чиїсь інтерпретації". Бо "режисер не хоче, щоб ця деталь, цей збіг перетягнув на себе смисловий центр вистави". А "побачити в зміні прізвища Зеленського на Залуського натяк на Залужного — це підозрювати всіх на світі у зраді".
Сам Іван Уривський закликав подивитися спектакль і зробити власні висновки. А також пояснив своє рішення відкорегувати прізвище економа.
У виставі деякі персонажі обʼєднані в один. Відповідно, деякі прізвища змінені, бо не хотілось використовувати дешевий прийом і спекуляції на відомому прізвищі, щоб потішити глядача. Та і в структурі вистави це виглядало б недоречно. Деякі персонажі взагалі відсутні, навіть жінки виконують чоловічі ролі. Немає елементів національних костюмів. Пʼєса сильно скорочена. Всі персонажі (особливо прізвища) пʼєси та вистави є вигаданими та не відповідають реальності й дійсності, не мають на меті когось образити чи скомпрометувати. А центральним персонажем є вівці, тому приходьте і робіть висновки самі! — пише у фейсбуці Уривський.
Пізніше в ефірі "Сніданку з 1+1" режисер додав, що вірішив дати економу прізвище свого друга, актора Театру Франка Івана Залуського. А цензура чи самоцензура, запевняє, у спектаклі відсутня. Але це гаряча тема, на якій "хочуть хайпувати" та "шукати того, чого немає".
Днями на сайті Театру на Подолі цього персонажа позначили вже на ім'я Харитон. Прізвища інших дійових осіб вистави теж прибрали.
Найближчі покази "Хазяїна" відбудуться 8, 9 та 26 грудня і 4 та 24 січня. Усі квитки продані.