Україна на Берлінале 2024: 3 прем'єри, 2 проєкти та Оксана Забужко
![Україна на Берлінале 2024: 3 прем'єри, 2 проєкти та Оксана Забужко](/media/%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC.jpg)
3 українські фільми показують на 74-му Берлінському кінофестивалі, який проходить у Німеччині з 15 до 25 лютого. Це художня стрічка "Редакція" режисера Романа Бондарчука та документалки "Мирні люди" Оксани Карпович і "Трішки чужа" Світлани Ліщинської. "ТиКиїв" розповідає про кінопрем'єри, які Україна представила на кінофорумі Берлінале 2024.
Читай також: Гід на тиждень: куди піти в Києві 19-23 лютого
Редакція
![Фільм Редакція](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/fwsvit.jpg)
Режисер: Роман Бондарчук ("Українські шерифи", Dixie Land, "Вулкан")
Виробництво: Україна, Німеччина, Словаччина, Чехія
Дія сатиричної трагікомедії відбувається на Херсонщині. Головний герой — науковий співробітник природничого музею Юра. Він намагається рятувати рідкісних тварин від знищення та стає свідком підпалу лісу. За сюжетом, Юра несе фотографії зловмисників і свою статтю у місцеву газету, редакцію це не цікавить, але Юра залишається працювати там журналістом...
"Його наївне бачення світу руйнується у вирі фейкових новин, корупційних схем і фальсифікованих виборів", — зазначено в анонсі.
У головній ролі дебютував журналіст, а нині військовий Дмитро Багненко. Значна частина акторського складу — мешканці регіону.
![Фільм Редакція](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/zbgoby.jpg)
Для всієї знімальної групи "Редакція" — більше, ніж просто фільм. Це досвід, що випробовував межі наших можливостей та змінював наші життя. Монтуючи, ми повертались у рідні місця, багато з яких нині під окупацією, багато — зруйновані, і спогад про них існує лише на екрані. Участь у Берлінале — це можливість розповідати про Україну, нагадувати про необхідність підтримки нашої боротьби на одному з найвпливовіших кінофестивалів світу, — каже Роман Бондарчук.
Це четвертий повний метр Романа Бондарчука з Херсона. Він — лауреат Шевченківської премії за стрічку "Вулкан". "Редакція" продовжує серію його робіт, які досліджують Південь України. Зйомки проходили восени 2021 року у Херсоні та області, зокрема й на нині окупованих Олешківських пісках. Епілог дозняли у Словаччині у квітні 2023-го.
Світова прем'єра відбулася 16 лютого. Фільм увійшов до програми Forum, яка шукає нові форми кіномови. В український прокат картина вийде восени.
Читай також: 10 найочікуваніших українських фільмів 2024 року
Мирні люди
![Фільм Мирні люди](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/zbally.jpg)
Режисерка: Оксана Карпович ("Не хвилюйся, двері відчиняться")
Виробництво: Україна, Канада, Франція
Документальний фільм показує наслідки повномасштабної агресії росії та життя українців у нинішніх умовах. Ці кадри поєднуються з перехопленими записами телефонних розмов російських військових зі своїми рідними.
Стрічку описують як нетрадиційне роуд-муві, яке через подорож воєнним простором України розкриває повсякденність зла російського вторгнення.
![Фільм Мирні люди](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/intercepted.jpg)
Я хочу, щоб цей фільм побачила світова спільнота і насамперед росіяни. Ми зробили їм велику послугу, створивши такий їхній портрет, який вони самі про себе нізащо не зробили б. Коли злочинці сидітимуть за ґратами, а я вірю, що це станеться, хочу, щоб кожне їхнє слово та лінгвістичний зворот залишилися в історії. Це яскравий текст для вивчення фашизації суспільства і дегуманізації людини, — говорить Карпович.
Оксана Карпович із 2013 року живе у Монреалі. Це її другий повний метр після документалки "Не хвилюйся, двері відчиняться". Зйомки тривали у Київській, Харківській та Миколаївській областях влітку й восени 2022-го і влітку 2023-го.
Світова прем'єра відбулася 17 лютого так само у секції Forum.
Читай також: 10 фільмів лютого, які варто подивитися
Трішки чужа
![Фільм Трішки чужа](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/uwbtsd.jpg)
Режисерка: Світлана Ліщинська ("Веронські скарби", "Бальний король", "Маріуполь. Реконструкція")
Виробництво: Україна, Німеччина, Швеція
Документальна стрічка розкриває історію режисерки Світлани Ліщинської з Маріуполя та її родини. Авторка спілкується з матір'ю Валентиною, донькою Олександрою та онукою Стефанією. Досліджує колонізовану частину своєї свідомості та намагається зрозуміти, як радянський тоталітаризм і русифікація вплинули на стосунки в її родині.
Це історія чотирьох поколінь жінок, які через повномасштабне вторгнення переживають кризу ідентичності та проходять шлях трансформації.
![Фільм Трішки чужа](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/zvvpsr.jpg)
Сьогодні росія хоче повернути час назад. Але куди насправді вона хоче загнати нас? Чим ризикують люди, які підкоряться тоталітарному устрою і приймуть ситуацію? Я пропоную подивитися чесно на наше минуле, відкинувши ностальгію. І розпрощатися з ним назавжди. Ті, хто бачив фільм, кажуть, це про надію. А ще про те, як не було кому навчити нас любові і якось треба самим. І про свободу, індивідуальність, дозвіл бути, — каже Ліщинська.
Світлана Ліщинська понад 25 років працювала на телебаченні. Це її дебютний документальний повний метр. Роботу над стрічкою почала до повномасштабної війни, а продовжила вже під час.
Світова прем'єра пройде 20 лютого у програмі Panorama Dokumente, куди відбирають роботи з яскраво вираженим політичним або соціальним контекстом.
Читай також: Українські фільми про кохання, які варто подивитися
Образа
![Фільм Образа](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/cdagyz.jpg)
У конкурсній програмі фільмів про підлітків Generation 14plus 19 лютого відбулася прем'єра україномовної короткометражки "Образа" спільного виробництва США та Литви. 30-хвилинну драму зняв американський режисер українського походження Гліб Осатинський. Він народився в Харкові, а з 1994-го мешкає в Нью-Йорку. "Образа" розповідає про бунт 17-річного Яші проти батьків і вчителів в Україні 1990 року.
Проєкти фільмів Антоніо Лукіча та Катерини Горностай
У межах індустрійної події Берлінський ринок копродукції представили проєкти двох українських фільмів, які зніматимуть незабаром.
"Дівчина, яка кричить" — майбутня сатира Антоніо Лукіча, режисера "Мої думки тихі" та "Люксембург, Люксембург". У центрі сюжету — українка, яка після повномасштабного вторгнення виїжджає до Ірландії, де намагається стати акторкою. Цей проєкт отримав нагороду Eurimages Co-production Development Awards у розмірі 20 тисяч євро.
"Антонівка" — запланована трагікомедія авторки "Стоп-землі" Катерини Горностай. Дія розгортається у післявоєнній Україні. Йдеться про молоде подружжя, яке через нестачу грошей на власне житло переїжджає до будинку дідуся дружини, який пережив окупацію села.
Оксана Забужко в журі
![Оксана Забужко](/media/ckeditor_uploads/2024/02/19/uehjjs.jpg)
Учасницею міжнародного журі основного конкурсу стала письменниця Оксана Забужко. Вдруге, після Андрія Куркова 2005 року, представник України є у складі головного журі Берлінале.
Разом з іноземними колегами Забужко має переглянути 20 фільмів конкурсної програми та визначити лауреатів. За словами літераторки, її запросили під враженням від есею про кіно "Планета Полин: Довженко — Тарковський — фон Трієр, або Про дискурс нового жаху".
Я тут аутсайдер, а це завжди вигідно. У мене є власний підхід як у письменниці — думаю передусім про сценарій. Усе інше — це комунікація та моя любов до фільмів. І моє бажання надолужити все, що пропустила в кіно за останні два роки війни. Для цього варто було приїхати на Берлінале та провести десять днів у найбільш кінематографічній атмосфері Європи, за що я вдячна, — сказала Оксана Забужко на пресконференції з нагоди відкриття фестивалю.
Берлінале проводять щороку з 1951-го. Він входить до "великої трійки" найпрестижніших європейських кінофестивалів разом із Каннським і Венеційським. Цього разу у різних програмах показують понад 200 повнометражних і короткометражних фільмів.