Вибух мозку. Круте кіно з потужним фіналом
Кадр із фільму "Імла"
Фільми з неочікуваним фіналом, коли все перевертається догори дриґом, а те, що здавалося білим — виявляється чорним… Таке кіно цінується на вагу золота. Пропонуємо тобі переглянути п'ять яскравих фільмів, що дійсно варті твого часу!
Кловерфільд, 10
Мішель отямлюється після ДТП і з подивом дізнається, що у світі стався ядерний вибух і що вона нині перебуває у приватному бункері Говарда (він якраз поспішав в укриття, коли побачив її непритомну на узбіччі дороги). Виходити назовні не можна — там радіація. Виникає запитання: вибух справді стався чи Мішель просто потрапила до рук витонченого маніяка-психопата?
На цьому кіно варто повчитися як, виявляється, можна знімати: у двох локаціях, з двома-трьома акторами та копійчаним бюджетом. І при цьому відірватися від екрана просто неможливо! До самого фіналу! Не дивно, що фільм зібрав у прокаті $110 млн (при бюджеті $15 млн).
У тіні Місяця
Три трупи за один вечір. У різних кінцях міста. Вбивства відбулися з різницею у кілька хвилин. Жертви між собою ніяк не пов'язані, але вбито їх однаково: у кожної на шиї виявлені сліди від уколів. Розгадати цей кривавий ребус намагається детектив Томас Локгарт. І йому щастить: свідок повідомляє, що бачив на місті злочину молоду жінку у синьому худі.
Переслідуючи підозрювану, детектив намагається її заарештувати, але вона гине на його очах — поїзд метро розриває дівчину буквально на шматки… Все це — лише прелюдія до історії. Бо через 10 років детектив знову зустріне ту, що померла.
У фільмі багато неочікуваних сюжетних твістів. Адже "У тіні Місяця" — це як чарівна пігулка від майбутньої хвороби Альцгеймера. Це кіно розворушить тобі всі сірі клітини мозку!
Дівчина у лабіринті
Коли Саманті було 13, її викрав невідомий злодій у масці кролика. Проте їй таки вдалося від нього втекти, але сталося це аж… через 15 років! Весь цей час вона перебувала у якомусь дивному місці — лабіринті, породженому чиєюсь хворобливою уявою. І тепер досвідчений профайлер (Дастін Гоффман) намагається зібрати докупи її понівечену психіку, щоб довідатись бодай якусь інформацію про злодія.
Спочатку трохи дратує якась суто серіальна манера знімання. Але до неї доволі швидко звикаєш. Далі — просто насолоджуєшся тим, у які неймовірні нетрі постійно завертає сюжет. Фінал — то взагалі окрема феєрія! Як і гра Гоффмана (двократний лауреат премії "Оскар”"). Пам'ятаєте культову фразу з "Твін Піксу": "Сови не те, чим вони здаються"? Так от це також і про "Дівчину у лабіринті".
Імла
"Імла" — це вельми вільний переклад. Бо у французькому оригіналі стрічка має назву "Вежа". І йдеться в ній про те, як одного разу навколо будинку згустилася суцільна ніч. І якщо людина висовувала в цю темряву руку, то її відрубало — наче пилкою зрізало… Тож люди виявилися заручниками у стінах власного дому.
Моторошне кіно. І дуже реалістичне попри фантастичну фабулу. Бо люди поступово починають… воювати одне з одним. За життя, рештки їжі та ліки. Вчорашні сусіди розділилися на три табори: чорних, білих та арабів. І кожен "клан" готовий порвати (а пізніше і з’їсти) своїх супротивників. Жінки продають свої тіла, чоловіки полюють на котів та собак (а коли тих не стане — на тарганів). І ніч, що прийшла нізвідки, триватиме роками….
Імла
Ще одна "Імла" — проте вже американська. До того ж це екранізація повісті "Туман", яку Стівен Кінг випустив ще у 1980 році. Чим цікава ця історія (про містечко, яке накрив густий туман, з якого вийшли жахливі монстри), то це саме своїм потужним фіналом.
Але не просто фіналом, а відмінним від того, що був у книзі письменника! І це той нечастий випадок, коли кіношна версія виявилася набагато яскравішою та жорсткішою за літературну.
