У КМДА взяли на облік знищену більшовиками церкву та ще 26 пам’яток археології
Архівні фото Трьохсвятительської церкви
Протягом 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА взяв на державний облік 27 пам'яток археології, що у Києві.
У департаменті кажуть, що на особливу увагу серед цих об'єктів заслуговують залишки фундаментів церкви Святого Василія (Трьохсвятительської) 12 століття, які є об'єктом культурної спадщини. Як і чимало інших старовинних храмів, цю церкву у 1930-х роках знищила радянська влада.
Сучасні історики вважають, що муровану церкву Святого Василія Великого у 1183 році побудував київський князь Святослав Всеволодович. Проте до XIX століття включно засновником храму вважали князя Володимира Великого.
Церква пережила монголо-татарську навалу 1240 року, і у XVI столітті продовжувала існувати як церква Трьох Святителів: Святого Василія Великого, Святого Григорія Богослова і Святого Івана Золотоустого.
Радянська влада розібрала церкву у 1934 році для спорудження урядового центру, який так і не збудували. Зараз єдиною згадкою про зруйнований храм є назва сучасної Трьохсвятительської вулиці. Проте існує вірогідність виявити під час археологічних розкопок залишки цієї історичної пам'ятки.
Також на державний облік взяли такі пам'ятки археології:
- Городище з посадом Троєщина-Вигурівщина 10–12 століть;
- Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря кінця 17–18 століть (вул. Григорія Сковороди, 2);
- Культурний шар Києво-Печерського монастиря 10–20 століть (вул. Лаврська, 9);
- Культурний шар Копиріва кінця 10–13 століть (пл. Львівська та прилеглі до неї ділянки);
- Могильник 10 століття на північному схилі гори Юрковиці;
- Палац 10 століття (Андріївський узвіз, 38);
- Печі для випалу вапна 11 століття (вул. Ірининська, 5–6);
- Печі для випалювання плінфи 10 століття (вул. Володимирська, 2);
- Багатошарове поселення на Старокиївській горі (вул. Володимирська, 2);
- Поселення трипільської культури в урочищі Лиса гора третього тисячоліття до нашої ери (вул. академіка Писаржевського);
- Поселення пізньотрипільської культури Софіївського типу 3100–2500 років до нашої ери (між вул. Олени Теліги та Кирилівською);
- Фундаменти стін двору митрополита 11–13 століть (вул. Володимирська, 24);
- Культурний шар Гнилецького печерного монастиря 12 століття (урочище Церковщина);
- Фундаменти будівлі (лазні) 11–12 століть (вул. Володимирська, 24);
- Фундаменти палацу (південного) 10–11 століть (вул. Володимирська, 2);
- Фундаменти палацу (західного) 10–11 століть (пров. Десятинний, 7);
- Залишки різночасових споруд 10–12 століть (вул. Володимирська, 2);
- Фундаменти Софійських воріт кінця 17 століття (вул. Володимирська, 11);
- Фундаменти та залишки стін церкви Успіння Богородиці 12 століття (пл. Контрактова);
- Залишки храму 12–13 століть (вул. Андріївська, 7);
- Залишки фундаментів церкви 11–13 століть (вул. Борисоглібська, 11);
- Монастирський льох 1713 року у садибі Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська, 4–6);
- Залишки Федорівського храму 1874 року (вул. Багговутівська, 4а);
- Фундаменти дзвіниці Свято-Пантелеймонівського монастиря у Феофанії 1863 року;
- Фундаменти дзвіниці Троїцької церкви у Китаєві 1835 року;
- Комплекс підземних споруд у садибі Софійського собору (вул. Володимирська, 24).
Нагадаємо, пам'ятку архітектури — садибу Терещенків на бульварі Шевченка відреставрують згідно з рішенням суду. Нещодавно її повернули до комунальної власності Києва.
