У Михайлівському монастирі оцифрували барельєф з вершником, якому тисяча років

У Михайлівському золотоверхому оцифрували середньовічну кам'яну плиту із рельєфним зображенням вершника. Про це повідомляє ГО "Україна інкогнита".
Цифрову копію рельєфу зробили для віртуального музею, а оригінал усі охочі можуть побачити наживо у музеї Михайлівського золотоверхого монастиря (вхід до нього розташований під дзвіницею).
Плиті близько тисячі років, і на ній, ймовірно, зображено чудо святого Євстахія. Дослідники припускають, що у X-XI століттях у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала візантійське мистецтво рельєфу. Проте на відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу пірофіліт, родовища якого розташовувались поблизу Овруча.
Перед знищенням Михайлівського собору у 1936 році з його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких були зображені по два святих вершники: на одній Димитрій та Нестор (цю плиту забрали росіяни, і зараз вона зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій — Георгій та Феодор (зараз вона у Софії Київській).
Але у 1997 році українські археологи знайшли третю плиту — вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох на глибині пів метра. Століттями по цій плиті ходили люди, не підозрюючи про її цінність.
Цікаво, що у радянські часи такі плити з рельєфами називали "шиферними". Проте грецькою мовою цей матеріал називається пірофіліт. І саме цю назву використовують сучасні українські геологи, бо слово "шифер" асоціюється радше із покрівельним матеріалом, ніж зі стародавніми артефактами.