72 роки тому у Києві відкрили міст Патона: історія
Фото: Flickr
Міст Патона залишається для Києва однією з найважливіших переправ у місті. Сьогодні, 5 листопада, йому виповнюється 72 роки.
"ТиКиїв" розповідає історію головного об'єкта для української столиці.
Попередники мосту Патона
У 1713 році на місці сучасного мосту Патона розпочалося будівництво казенного наплавного мосту, який розбирали на час льодоходу. У 1744 році там звели стаціонарний дерев'яний міст, що належав Києво-Печерській лаврі.
У 1915 році під час Першої світової війни було збудовано стратегічний дерев'яний міст, який спалили польські війська під час відступу в 1920 році. Згодом, у 1921 році, він був відновлений, але в середині 1930-х знову зруйнований.
Після цього розпочалося будівництво нового металевого мосту, яке не змогли завершити до початку Другої світової війни. Під час окупації Києва німецькими військами на цьому місці спорудили тимчасовий міст, який підірвали під час боїв за столицю у 1943 році.
У листопаді 1943 року, одразу після визволення, у Києві збудували низьководний Наводницький міст, а з 1944 року — висоководний міст. Його розібрали після спорудження мосту Патона. Наразі над водою досі можна побачити залишки старих опор моста.
Будівництво нового шляхопроводу
У 1930-х роках директор Інституту зварювання АН УРСР Євген Патон розробив метод швидкісного автоматичного зварювання, який запропонував використати при спорудженні нового капітального мосту.
У 1940 році розпочалося будівництво Київського міського мосту, однак у вересні 1941 року його перервали через відступ радянських військ. Наступного року угорські саперні частини звели на опорах тимчасовий міст, який було повністю знищено восени 1943 року під час відступу німців.
Згодом міст через Дніпро довелось перепроєктовувати, будівництво розпочали у 1950 році.
Відкриття мосту Патона
5 листопада 1953 року, через 13 років після початку робіт, у Києві відкрили перший у світі суцільно зварений міст завдовжки 1543 метри, що сполучив береги Дніпра між Видубичами та Березняками. Його назвали на честь директора Інституту зварювання АН УРСР Євгена Патона, який помер за три місяці до відкриття.
Мостова переправа має 26 прольотів та складається з 264 однотипних блоків завдовжки 29 метрів, під час монтажу яких було зварено 10668 метрів швів.
1 листопада 1954 року на ньому запустили трамвайну колію. У 1968 році вперше в Радянському Союзі було встановлено напівжорстку декоративно-художню огорожу для покращення безпеки руху.
У 2004 році зі шляхопроводу демонтували трамвайну колію, а проїжджу частину розділили на сім смуг — по три в кожному напрямку з реверсною в центрі. А на крайніх смугах в обох напрямках запустили рух тролейбусів.
Однак реверсна смуга призвела до збільшення смертельних ДТП на мосту, тому того ж року Інститути імені Шимановського та Патона розробили проєкт реконструкції мосту. Згідно з ним планувалося розширення проїзної частини з 21 метра до 33 метрів, що дало б змогу облаштувати вісім смуг руху транспорту по 3,5 метра кожна, смуги безпеки та два тротуари для пішоходів по 1,2 метра.
У 2012 році на мосту відремонтували тротуари та деформаційні шви, замінили бар'єрне огородження й підсилили стовпи освітлення.
У 2017 році міст Патона визнали аварійним через надмірне навантаження. За результатами обстеження, проведеного у липні 2023 року, фахівці виявили масштабні пошкодження: суцільну корозію балок і прогонів, тріщини в опорах з утворенням сталактитних відкладень, руйнування бетону та наскрізну корозію в з'єднаннях.
Відомо, що за 72 роки існування його жодного разу капітально не ремонтували.
