Ганна Кочегура: "Київ навчив мене пити каву в надзвичайно великих кількостях"
Колаж: "ТиКиїв"
Ми продовжуємо досліджувати столицю разом із коміками наймасштабнішого українського стендап-проєкту "Підпільний Стендап". Як знайти кумедне в повсякденному та повсякденне в кумедному? Говоримо з нашою другою героїнею — Ганною Кочегурою.
Ганна Кочегура — стендап-комікеса, філологиня й літературознавиця родом із Запоріжжя. Переможниця в номінації best comedian female Незалежного стендап-фестивалю.
Ганно, ти родом із Запоріжжя. Коли ти вирішила переїхати до Києва та чому?
Я вступила до Київського національного лінгвістичного університету. Мої батьки теж після школи вступали на навчання в інших містах, тому для мене це були цілком буденні плани: випустився зі школи — час прямувати в доросле життя... Хоча я уявляла, що навчатимусь у Харкові, як батьки. Про Київ чомусь страшно було й думати, бо це столиця, але я все ж вирішила спробувати — і все вдалося! Після навчання вже настільки полюбила місто, що й не думала нікуди переїжджати.
У якому районі живеш? Назви три найулюбленіші локації твого району!
Зараз я живу в Печерському районі. Він дуже різний — є популярні місця, де завжди багато людей, але є і тихі локації, де можна усамітнитись. Саме це мені тут і подобається — все близько і для виступів, і для зустрічей із друзями. Мої улюблені місця — це Парк Слави та Співоче Поле. Тут дуже зелено і гарно. Якщо спуститись трохи вниз від Парку Слави — там тихо і затишно. А ввечері можна дивитися на міст Метро і радіти, що не треба в цей час стояти у заторі.
Навесні я читала в цьому парку книгу з історії України: замислилася про те, що всі ці люди, про яких я читаю, ходили цими пагорбами... Київські князі, гетьмани, письменники, видатні діячі та діячки. Це було дивне усвідомлення — як багато сторіч вже існує місто і скільки всього тут відбулося!
Назви своє улюблене місце, локацію у Києві. Де найчастіше любиш проводити час?
У мене багато улюблених місць: люблю прогулятися Володимирською гіркою, а звідти спуститися на Поділ. Багато часу проводжу в районі Золотих воріт. Тут розташований наш клуб, і ще тут багато закладів, де завжди відбувається щось цікаве. Також обожнюю Ботанічний сад біля станції метро "Університет"! А ви знали, що йому цього року виповнюється 185 років?
Люблю прогулянки від метро "Золоті ворота" до Лук'янівки — під час них обожнюю розглядати старі будинки. Вони всі різні й цікаві. Я взагалі з тих людей, які дуже люблять блукати годинами улюбленим містом, бо "тут же близько".
Пригадай першу локацію, де у тебе відбувся стендап у Києві?
Перший виступ був у невеличкому барі на вулиці Січових Стрільців. Я вже не пам'ятаю його назву, бо він дуже швидко закрився. Ще був культовий бар "Амігос" на Подолі, де проводили "Відкриті мікрофони". Культовим він вважався, тому що там було дуже важко зацікавити публіку своїм стендапом. Але якщо вже там щось "зайшло", то на інших локаціях це буде хіт.
Як би ти зобразила типового киянина у своєму стендап-виступі?
Важко зобразити саме "типового", бо кияни такі різні. У столиці всі кудись поспішають... Коли я приїжджаю в інші міста, то помічаю, що трохи швидше все роблю, навіть коли роблю замовлення в закладі або щось купую. Бо в Києві завжди така динаміка, що треба поспішати й не дай боже будеш повільно йти в метро... за тобою утвориться черга.
Мені подобається в киянах те, що вони відкриті й свідомі. Вони багато читають, розкуповують всі квитки в театри та шукають якісь способи самовираження і розвитку.
Якби ти створювала стендап-шоу на основі історії Києва, яку б епоху вибрала?
Мабуть, вибрала б епоху Ярослава Мудрого. Це був час розбудови й становлення Києва як важливого європейського центру. Хотілося б просто відчути ці часи. І подивитися, якими ж були ті самі Золоті ворота.
Золоті ворота — головна парадна брама давнього Києва, видатна пам'ятка давньоруської фортифікації, збудована в період між 1018 та 1037 роком, у часи правління князя Ярослава Мудрого. "Місто Ярослава" на Старокиївській горі було найбільшим населеним пунктом тогочасної Європи.
Як Київ змінив тебе, чого навчив?
Я живу тут із вісімнадцяти років, тому в Києві відбулося моє становлення як дорослої особистості. Спочатку мені було важко пристосуватися, бо все було новим і невідомим, та й починати жити окремо від батьків завжди важко. Здається, весь перший курс я харчувалася кабачковою ікрою. Але потім вже просто зрослася з містом. Якщо порахувати, то в столиці я мешкаю вже стільки років, скільки прожила у рідному Запоріжжі.
Київ навчив мене рости й розвиватися, ніколи не зупинятись. Навчив мене свідомості й активної позиції. Ну, а також пити каву в надзвичайно великих кількостях.
Квитки на мінієвротур Ганни Кочегури вже у продажу
