Київ під керівництвом Олександра Попова: Дарницький міст, 6 станцій метро та Євро-2012
Фото: facebook.com/alexsandr.popov.info
Ми продовжуємо "серіал" про очільників Києва. Після відставки у 2010 році співочого "космоса" Леоніда Черновецького столицею став керувати Олександр Попов, якого в народі називали "господарником". Цікаво, що Попов не був мером, а став головою КМДА...
На цій посаді він протримався 3 роки, за які відкрив 6 станцій метрополітену, провів реконструкції НСК "Олімпійський", інфекційного відділення Олександрівської лікарні, відкрив нові розв'язки біля мосту Патона та Жулянського шляхопроводу й автомобільне сполучення Дарницького моста між двома берегами столиці.
Господарник, який планував перетворити Київ у місто-сад
16 листопада 2010 року указом тодішнього президента України Віктора Януковича Попова призначили головою КМДА. Юридично Олександр Павлович не був мером, але керував столицею саме він. Тоді Попов пообіцяв докласти максимум зусиль для розвитку Києва.
Ця робота потребує і зусиль, і об'єднання всіх киян та програм, якими займається уряд. Лише спільно ми досягнемо позитивних результатів, — запевнив тоді громадськість Попов.
Підполковник СБУ та син будівельників
Олександр Павлович народився 22 листопада 1960-го у Кривому Розі (Дніпропетровська область). Його батько Павло та мати Ганна були будівельниками. Через те, що батьки багато працювали, до шкільного віку Олександра виховувала бабуся.
Бабуся була моїм другом. Я ріс з нею, коли мама і тато працювали на комсомольських будівництвах, і, звичайно, її роль у моєму формуванні величезна. Та що там — її характер частково мені передався! Вона була людиною доброю, розумною, комунікабельною. Її поважали, любили, йшли до неї за порадою. Такі люди вміють давати дітям стрижень, — каже він.
Мати Попова Ганна Харитонівна розповідала журналістам, що Олександр Павлович обожнює солодке.
Сашко дуже любить солодощі. Коли ще був мером Комсомольська, я на день народження пекла йому заварні тістечка та торт. Хоча він не любить подарунки й увагу, завжди святкував ювілеї лише у колі сім'ї, а в останні роки брав вихідні і їхав кудись відпочивати, — поділилась його мати.
Олександр Павлович одружився зі своєю сусідкою Іриною. Дружина працювала музичним керівником дитсадка, подружжя має сина Дмитра та доньку Ольгу. За словами ексочільника міста, його іміджем завжди займалася дружина, він полюбляв стильні костюми, особливо від українського бренду Voronin.
Не так вже рано я одружився. Мені було 24 роки, і я зробив цей крок виважено. Сім'ю цементують повага, діти, які поважають батьків, уміння боротися зі своїм его. Дружина досі до нас — до мене і дітей — ставиться, як до маленьких. Вона вміє. У цьому багато тієї теплоти і сердечності, яка міцно прив'язує до дому, — розповідав журналістам Попов.
Донька Ольга вчилася на журналіста та працювала у сфері торгівлі, а син Дмитро був майстром на Полтавському гірничодобувному комбінаті.
Я хотів, щоб син працював з IT-технологіями, але він обрав професію гірничого інженера. І я знаю, що до нього на виробництві ставляться з повагою. Він працює позмінно, і вночі теж. Керує як змінний диспетчер величезним кар'єром з масою техніки, тобто це велика відповідальність, і у нього виходить, наскільки я знаю, — ділився тоді із журналістами Олександр Павлович.
Попов дуже полюбляє футбол і вболіває за "Динамо" (Київ), йому вдалося передати й синові любов до цього виду спорту.
Він іноді приїжджає в Київ на вихідні, і, якщо грає "Динамо" або збірна, ми йдемо на стадіон. Він у мене великий уболівальник і сам грає у футбол. Я його в дитинстві навчив, тому що сам довго займався футболом, і для нього це теж стало хобі. Дуже радий, що передав синові любов до футболу, — коментував тоді Попов.
Від інженера до керівника столиці
Олександр Павлович закінчив Тюменський інженерно-будівельний інститут за фахом "інженер-будівельник". Після армії, з 1982 до 1984 року, Попов працював майстром на підприємстві "Кременчукрудбуд", пізніше — виконробом РБУ Полтавського ГЗК.
А потім протягом шести років (з 1987 по 1993 рік) був співробітником КДБ (елітний підрозділ економічної розвідки), а згодом — СБУ. Майже рік навчався на курсах підвищення кваліфікації зв'язківців у Києві, працював у Чорнобилі, після чого переїхав до Полтави. Дослужився до підполковника СБУ, потім пішов у відставку та став керувати маркетинговою компанією "Інкомбуд".
Указом президента Леоніда Кучми від 6 грудня 2001 року №1192/2001 за вагомий особистий внесок у становлення та розвиток місцевого самоврядування України, високий професіоналізм Попова Олександра Павловича нагороджено орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
З 1994 по 2007-й його чотири рази обирали мером Комсомольська (Полтавська область). З березня 2007-го Попов очолив Міністерство з питань житлово-комунального господарства України. Того ж року він приєднався до Партії регіонів, від якої до 2010 року був народним депутатом. Тоді ж знову отримав посаду міністра ЖКГ в уряді Миколи Азарова.
Указом президента Віктора Ющенка від 6 грудня 2006 року №1040/2006 за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Попова Олександра Павловича нагородили орденом "За заслуги" ІІ ступеня.
Також влітку 2010 року Попов став першим заступником голови КМДА, а восени за указом Януковича зайняв крісло "мера" столиці.
Указом президента Януковича від 23 серпня 2011 року №845/2011 за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння народу та з нагоди 20-х роковин незалежності України нагороджений орденом "За заслуги" І ступеня.
Місто під керівництвом Попова
У перший рік правління Попова у місті зменшилася політична напруга, вщухли скандали, настав довгоочікуваний порядок після правління "космонавта". Олександру Павловичу випала доля готувати місто до "Євро-2012".
Під його керівництвом були відкриті 6 станцій метро: "Васильківська", "Деміївська", "Голосіївська", "Виставковий центр", "Іподром" та "Теремки". У 2011-му запустили кільцеву електричку, яка стала новим видом транспорту для столиці та поліпшила життя жителям Лівого берега. До "Євро-2012" придбали нові автобуси й тролейбуси, а згодом запустили й новий швидкісний трамвай — "Каштан" вітчизняного виробництва.
У грудні 2010 року в експлуатацію була введена нова розв'язка на Деміївській площі. Того ж року почали перебудову Поштової площі, і вона набула ту форму, яку ти бачиш сьогодні. У грудні відкрили рух по Дарницькому мосту. А у 2011 році закінчили масштабну реконструкцію найбільшого стадіону України "Олімпійський", яка тривала з 2008-го. Стадіон став виглядати сучасніше завдяки скляному фасаду та покриттю у вигляді підвісного навісу з напівпрозорої синтетичної мембрани, що накриває 100% глядацьких місць. Покрівля-мембрана пропускає на поле сонячні промені і поліпшує таким чином ріст трав'яного газону.
Також команда Попова прославилася тим, що почала прибирати мафи (в яких продавався алкоголь та тютюнові вироби) біля метро і навчальних закладів.
Восени 2010 року відкрилася естакада по вулиці Набережно-Хрещатицькій та було запущено рух у бік Подолу мостом на вході до Гавані.
У 2012 році містяни отримали "Картку киянина", яку почали впроваджувати при Черновецькому. Ця картка розроблялася, щоб пільгові категорії населення мали безплатний проїзд у громадському транспорті, знижки на покупки в магазинах та аптеках. Але кияни були не в захваті, тому що не всі знижки діяли, а проїзд у метро для пільговиків і так був безплатний.
З великих проколів можна виділити рясний снігопад 2013 року, який просто "поклав" рух міста. Ніч на 23 березня багато киян провели у своїх машинах, тоді люди застрягли у сніговому полоні. Києвом могли пересуватися лише БТРи та лижники. Міська влада так і не змогла вчасно впоратися зі стихією, тому столиця завмерла на кілька днів.
Що команда Попова не встигла зробити?
Команда Олександра Павловича планувала збудувати розв'язки на Верхньому та Нижньому Валах та Дарницькій площі (тоді Ленінградській площі). Готували й будівництво нової міської кільцевої автодороги, яка мала б стати першою платною дорогою в Україні. Не встигли провести й реконструкцію Андріївського узвозу та перебудування Пейзажної алеї.
Територія Пейзажної алеї є заповідником. Це означає, що на цій території за будь-яких умов, поки буде існувати заповідна зона, не можна будувати нові об'єкти. Нині ця алея знаходиться під охороною ЮНЕСКО.
Указом тодішнього президента Віктора Януковича від 25 січня 2014 року №42/2014 Олександра Попова було звільнено з посади голови КМДА. У 2020-му Попов пішов на місцеві вибори та майже пройшов у других тур з Віталієм Кличком, але посів друге місце, оскільки нинішній очільник міста набрав 51%. Зараз Олександр Павлович працює депутатом КМДА.
А чим тобі запам'яталися роки правління Олександра Попова? Пиши в коментарях нашого Телеграм-каналу.
