13 травня 2024 16:00

У пошуках Nemo: хто такі небінарні люди та скільки їх було на Євробаченні

Фото: Corinne Cumming/EBU

На Євробаченні вперше перемогла небінарна людина — Nemo зі Швейцарії. Та особи з цим гендером були на сцені конкурсу й раніше. Хто ж ці небінарні люди, скільки їх було на Євробаченні та до чого тут "Гра престолів"? З'ясуймо!

Читай також: Найкращі виступи України на Євробаченні

Небінарні люди — це хто?

Кара Делевінь — небінарна гендерфлюїдна акторка (she/her). Фото: Getty Images

Стать — комплексне поняття, яке поділяється на 8 рівнів (або типів):

генетична стать (за набором статевих хромосом);
гаметна стать (морфогенетична структура яйцеклітин та сперматозоїдів);
гонадна стать (морфогенетична структура сім'яників та яєчників);
гормональна стать (баланс чоловічих та жіночих статевих гормонів);
соматична чи морфологічна стать (статеві органи та вторинні статеві ознаки);
психічна стать (психічне та сексуальне самовизначення людини);
соціальна стать (визначення ролі людини в сім'ї та суспільстві);
громадянська стать чи стать виховання (реєструється при видачі паспорта).

Донедавна соціум традиційно визнавав лише дві статі — чоловічу та жіночу. Ця ідея має наукову модель під назвою "гендерний бінаризм". Її прибічники розподіляють членів суспільства до однієї з двох груп на основі типу геніталій. Поведінку людини ж вони оцінюють за усталеними ролями в соціумі: жінка — фемінна "берегиня", чоловік — маскулінний "мисливець".

У випадку з інтерсекс-людьми, народженими з органами, які не підходять під типові визначення для чоловіків або жінок, бінаризм на практиці часто призводить до примусової зміни статі хірургічно.

Але існує таке поняття як гендерна ідентичність — усвідомлення особистістю себе як представника чи представниці статі, гендеру, відчуття свого жіночого або чоловічого або андрогінного тіла, усвідомлення своєї приналежності до чоловічої, жіночої або якоїсь іншої статі у соціальному контексті.

Американська сексологиня, професорка біології Енн Фаусто-Стерлінг пропонує класифікацію 23 статей та відхід від розподілу виключно на чоловічу та жіночу статі. Вона запевняє, що сучасні вчені підтримують ідею статі як культурної конструкції.

Небінарні ж люди не визнають своєї належності до жодної з двох статей — ба більше, вважають, що особистість має право не називатися ані жінкою, ані чоловіком.

До речі, саме це оспівують Nemo у своєму переможному хіті:

Знайте всі:
Я більше не граємо в цю гру

Та зірвали кайдани.

Я пройшли крізь вогонь і воду,

Аби звернути на свій шлях.

Я зламали цей код, о-а-о.

(Nemo — The Code)

Небінарні особи є частиною ЛГБТК-спільноти. Вони можуть бути як агендерами, тобто не визнавати гендерного поділу взагалі, так і усвідомлювати різну гендерну ідентичність залежно від соціального контексту, приміром:

гендерфлюїд — мінлива гендерна ідентичність. Такі люди можуть періодично почуватися то жінкою, то чоловіком, відмовлятися від статі або визнавати належність до обох статей одночасно;
бігендер — ці особи можуть відчувати себе то чоловіком, то жінкою залежно від настрою, співрозмовників, довкілля та інших факторів;
тригендер — його представники відчувають рівно три гендерні ідентичності — чоловічу, жіночу, небінарну. Це може відбуватися або водночас, або нарізно.

Гендерна ідентичність не є автоматичною надбудовою над біологічною статтю, вона поетапно формується в особистості у ході виховання та соціалізації.

Деякі консерватори не приховують огиди до небінарних людей. Їх улюблений аргумент — "це неприродно". Чи справді це так — наука знає відповідь.

У психіатрії дійсно існує поняття "гендерної дисфорії" — це коли люди не можуть прийняти свою стать від народження й через це відчувають дистрес. Ось тільки це не хвороба. Національна служба здоров'я Великої Британії пояснює, що гендерна дисфорія може лише спричинити ментальні недуги — сама ж вона вироком не є. Більшість людей із гендерною дисфорією психічно нормальні.

Як правильно звертатися до небінарних осіб?

Сем Сміт — небінарний артист (they/them). Фото: wikipedia.org

Тобі, напевно, впало в очі, що ми пишемо про небінарних людей у множині — навіть якщо йдеться про одну особу. Не хвилюйся, з граматикою все гаразд — але варто знати, що стосовно небінарних осіб у різних мовах є винятки.

Щодо себе небінарні люди воліють уникати займенників "він/вона" (he/she). В англомовних країнах рішення знайшли: звертаючись до небінарних людей, там найчастіше вживають займенник they/them — тобто "вони/їх". Це навіть не порушує літературної норми: англійська мова й раніше допускала неформальне вживання they в однині, якщо тобі невідома стать людини. А в XXI сторіччі цю практику офіційно визнали в більшості мовних посібників.

В Україні ситуація складніша. На відміну від англійської, наша мова має чіткий поділ за родами, а займенник "вони" переважно вживають у множині. Та є лазівка.

В'ячеслав Бродовий, неофіційний перекладач саги "Пісня льоду та вогню", зауважує, що адаптував романи згідно з українськими старожитностями, щоб передати колорит всесвіту Джорджа Мартіна. Одна з "фішок" його перекладу — звертання до батьків у множині, бо саме так виявляли повагу до старших за часів Русі-України, Литви, Речі Посполитої та козацтва.

Візьміть мене з собою, як поїдете на Стіну, — у раптовому пориванні попрохав Джон [Сноу]. — Батько дозволять, якщо ви попросите!

(з перекладу "Гри престолів")

Цю стародавню практику можна знайти і в текстах українських класиків, наприклад:

Дядько Лев казали, що тут мені дадуть ґрунтець і хату, бо восени хотять мене женити...

(Леся Українка "Лісова пісня")

Отже, ми маємо приклади звертання до однієї людини у множині — тоді чому б не висловити пошану й небінарним особам?

Цей принцип уже застосовують деякі українські медіа з Білого списку ІМІ, зокрема, "Українська правда" та "Дзеркало тижня". Утім, не всі: наприклад, "Радіо Свобода" та "Слово і діло" поки дотримуються традиційного написання. Наші ЗМІ не мають єдності й щодо правил самого письма:

"Суспільне" повідомляє, що "Nemo отримали", але "небінарна людина перемогла". Редакторка "Главкому" вважає, що таке написання — це груба логічна й синтаксична помилка;
BBC News Україна пише: "перемогу отримали небінарний співак";
"Дзеркало тижня" зазначає: "представники Швейцарії розбили".

Елліот Пейдж — транс- і небінарний актор (he/they). Фото: Getty Images

То де ж правда? У небінарних людей позиція проста: аби дізнатися, як варто звертатися до людини, можна просто запитати її про це. Цей принцип чудово працює в неформальному спілкуванні, втілюючи цінності взаємоповаги й толерантності. Однак не кожна особа публічно декларує, як саме її називати. І не всі медіа мають доступ до умовних Nemо, щоб уточнити займенник.

Наймудріший вихід — публічні дискусії за участі українських журналістів та мовознавців. Лише так можна знайти компроміс.

Небінарні люди на Євробаченні

Без сумніву, Nemo — головна небінарна зірка Євробачення. У листопаді 2023 року артист Немо Меттлер оголосив себе небінарною особою і попросив звертатися до себе "вони", бо не вважає себе ані чоловіком, ані жінкою. А втім, артисти з такою гендерною ідентичністю виступають на конкурсі не вперше.

У переможному для Джамали 2016 році вперше з'явилися небінарні представники. Від Німеччини виступали Джеймі-Лі з піснею Ghost ("Примара"). За правилами конкурсу, Німеччина має гарантоване місце у гранд-фіналі. Однак Jamie-Lee це не врятувало — вони посіли останню 26-ту сходинку.

У тому ж році Швейцарію представляли небінарний артист Rykka. Їхня конкурсна пісня мала назву The Last of Our Kind ("Останні з нашого роду"). Rykka не пощастило зовсім: вони не пройшли у фінал, посівши останнє місце у півфіналі.

У 2021 році від Австралії брали участь Монтень із треком Technicolour ("Різнобарвний"). Тоді вони ще вважали себе бісексуалкою — камін-аут небінарної особи Montaigne зробили два роки по тому. Через карантинні обмеження їм не вдалося заспівати на сцені — в ефірі транслювали попередньо записаний виступ. У фінал Монтень не пройшли — це досі найгірший результат Австралії на конкурсі.

Поза фіналом опинились і Роксен, що співали від імені Румунії в 2021 році. Назва їхньої заявки — Amnesia ("Амнезія"). Результат — 12-те місце у півфіналі.

Цьогоріч небінарним особам усміхнулась удача. Ірландію представили Bambie Thug ("Бембі-головоріз"). Не менш епатажна й назва треку — Doomsday Blue ("Понурий судний день"). Врешті Bambie Thug посіли 6-те місце у фіналі Євробачення-2024 — це перший успіх небінарних людей на конкурсі.

Але справжнього тріумфу досягли співак Nemo зі Швейцарії. Новаторський номер на пісню The Code ("Код") підкорив глядачів. Журі віддали Nemo 365 балів, забезпечивши перше місце в турнірній таблиці. Телеглядачі були менш прихильні: їхніх 226 балів вистачило лише на 5-ту сходинку. Та в сумі балів Nemo випередили фаворита букмекерів — Baby Lasagna з Хорватії — та перемогли!

Nemo — це історична постать для Євробачення. Уперше небінарна особа не просто вийшла у фінал конкурсу, а й здобула кришталевий кубок. На тлі поразок попередників тріумф Швейцарії дає зрозуміти, що суспільство вже готове сприймати небінарних людей. До речі, найвище серед держав Nemo оцінила Україна: і журі, і глядачі віддали артистові максимальні 12 балів!