Лана Чубаха: "Я не уявляю свого життя без Києва!"

Колаж: "ТиКиїв"

Ми продовжуємо досліджувати столицю разом із коміками наймасштабнішого українського стендап-проєкту "Підпільний Стендап". Як знайти кумедне в повсякденному та повсякденне в кумедному? Говоримо з нашою третьою героїнею — Ланою Чубахою. 

Лано, коли ти вирішила переїхати до Києва й чому вибрала саме його? 

Родом я із Кропивницького, але в 9 років ми з мамою перебралися до Києва. Перше враження: думала, що Севастопольська площа, біля якої ми жили, — центр міста, бо там є McDonald's (у рідному Кропивницькому його відкрили лише цього року), а гарна будівля, якою виявилася лікарня, в моїх очах була будинком Президента. В 9 років я в цьому не дуже тямила. (Сміється.) Ще мене дивували голуби — корінні кияни, на відміну від мене. Тому я обходила їх на тротуарі, бо вони вперто стояли собі й не пропускали пішоходів… Так я й "окиянилась", вражена фастфудом і птахами.

У якому районі живеш? Назви три найулюбленіші локації твого району.

Як самопроголошена амбасадорка та захисниця прав дискримінованих лівобережних киян, я дуже ціную свою зелену гілку "Славутич — Червоний хутір", а улюблені локації в мене ті, куди можна дістатися велосипедом швидше ніж за пів години: набережна озера "У щурика" (бо колись ми там побачила пацюка, що плив), парк "Партизанська слава" й берег Дніпра на Славутичі. Я вже в тому віці, коли хочеться бути наближеною до природи. (Посміхається).

А яке твоє улюблене місце у Києві?

Attention, sensitive content for extroverts! Удома з котами — місце моєї сили, там я люблю бувати найбільше. Поціновувачі гастрономічного дозвілля скажуть: "Ее, та це в тебе просто нормального бару/кав'ярні не було!" і, можливо, матимуть рацію, тому я відкрита до ваших порад та запрошень, шановні читачі! Ну, а якщо вже вибиратися з барлогу, то, звісно, оберу Underground Stand Up Club на Золотоворітській, 15. 

А ще подобається територія ВДНГ — там класно вигуляти песика з Patron Pet Center (це перший у світі центр адопції тварин унікального формату), а точніше, дати йому вигуляти тебе.

Пригадай першу локацію, де у тебе відбувся стендап у Києві? 

Вперше я виступила у 2014 році в закладі "Банка" на КПІ, де відбувалися перші "Відкриті мікрофони" в місті, а найкращому коміку вечора давали трофей — 5-літрову банку. Дуже теплі спогади у мене з цим місцем, адже тоді ми всі були такими newbies у жанрі, дуже підтримували одне одного й кайфували, не отримуючи за це грошей. 

Як би ти описала типового киянина у своєму стендап-виступі?

У моїй уяві це людина з розладом особистості. Це киянин, який іде у вихідний вранці під КМДА на мітинг, а вночі пише у чат ЖК: "Шановні сусіди, в кого можна купити алкоголь?" Немає типового киянина, але для мене є ідеальний — це кожен із моєї бульбашки. 

Якби ти створювала стендап-шоу на основі історії Києва, яку епоху б обрала?

Однозначно — сучасність! Мене неймовірно надихають теперішні кияни, вони — приклад ментальної й емоційної стійкості, а в стендапі я б розповідала про тих, хто цим прикладом не є. Ніщо в гуморі для мене поки що не перевершило комедію спостережень за людьми та відео зі смішними котами й собаками в TikTok.

Як Київ змінив тебе, чого навчив? 

Я поважаю голубів і знаю, що Президент живе не на Солом'янці. (Усміхається.) Київ навчив мене не лякатися чоловіків, які вискакують із кущів на Золотих воротах, коли ти хочеш погладити кіз, навчив орієнтуватись по моху, загубившись у "Метрограді"... І саме з Києвом я стала моногамною в стосунках із містом. Тепер я не можу уявити себе деінде. Люблю тільки Київ!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter