Вони будували Київ: Авраам Мілецький

Вони будували Київ: Авраам Мілецький Фото: Unsplash

Авраам Мілецький – людина, яка зробила неймовірний внесок в архітектуру Києва. Його проєкти називають пам'ятками модернізму, деякі з них стали візитівками міста. Дізнайся більше про одного з найвидатніших зодчих міста другої половини 20 століття.

Біографія

Авраам Мілецький народився у Києві в 1918 році у єврейській родині. У 1935 році вступив на архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Тоді викладачами інституту були відомі архітектори – П. Альошин, О. Вербицький, В. Заболотний, Й. Каракіс. Тож ймовірно, що Аврам Мілецький отримав наукову базу саме у них.

Першу роботу майбутній зодчий отримав ще під час свого студентства в архітектурній майстерні "Цивільпроект". Проте кар'єру архітектора, що тільки розпочалася, перервала війна, адже майже з перших її днів Мілецький вирушив на фронт.

Роки війни, втрата мами й бабусі у Бабиному Яру сильно вплинули на архітектора, що можна простежити у його роботах.

Після демобілізації архітектор повернувся до своєї праці та почав творити у "Київпроекті". З 1979 року Авраам Мілецький став керівником архітектурної майстерні "Київпроекту".

Парк Вічної Слави

Це одна з найперших масштабних робіт Мілецького після закінчення війни. Після трагічних подій архітектор хотів встановити Меморіал жертвам Бабиного Яру, але, на жаль, проєкт так і не побачив світ. Проте Мілецький разом з іншими архітекторами розробив проєкт Парку Вічної Слави, який відкрився у 1957 році.

Фото: Вікіпедія

У цьому парку можна побачити 27-метровий гранітний обеліск – Пам'ятник невідомому солдату. Ця робота Авраама Мілецького вшановує пам'ять загиблих воїнів Другої світової війни.

Фото: Вікіпедія

Готель "Україна"

На тому місці, де зараз розташований відомий столичний готель, раніше був найвищий будинок країни – хмарочос Гінзбурга. Тож за задумами авторів, а також за настановою Олександра Довженка було вирішено, що треба звести новий хмарочос. Групі архітекторів (Анатолій Добровольський, Авраам Мілецький, Борис Приймак та ін.) це вдалося. Після закінчення будівництва споруда тривалий час вважалася одним із найвищих будинків України.

Фото: ukraine-hotel.kiev.ua

Готель "Салют"

Ще одна з найцікавіших будівель Авраама Мілецького – готель "Салют". За задумом, він мав був бути втричі вищим, але радянська бюрократія завадила цьому. Проте і зараз цей готель – яскравий приклад футуристичного модернізму – залишається візитівкою архітектора.

Фото: Unsplash

Крематорій

Досі єдиний в Києві крематорій на Байковому кладовищі є однією з найцікавіших споруд міста і яскравим прикладом неомодернізму.

Фото: Dmytro Soloviov, 2019 р.

Свого часу Київський крематорій створювали три архітектори – Авраам Мілецький, Ада Рибачук та Володимир Мельниченко. Саме завдяки цій співпраці талановитих архітекторів крематорій має саме той вигляд, який ми знаємо сьогодні.

Фото: Вікіпедія

Проте не все було так просто. Річ у тім, що під час будування залів прощання також відбувалося зведення Стіни пам'яті. Це наймасштабніший витвір монументального мистецтва України. Барельєф відображав роздуми на вічну тему життя та смерті. Над цією композицією працювали Ада Рибачук та Володимир Мельниченко. За деякими даними та свідченнями Рибачук та Мельниченко, саме Мілецький був тією людиною, яка ініціювала бетонування стіни та знищення рельєфу.

Палац для дітей та юнацтва

До зведення крематорію Ада Рибальчук та Володимир Мельниченко працювали з Мілецьким ще в одному проєкті й створили Палац для дітей та юнацтва, але саме як художники-монументалісти. А от архітекторами Палацу стали Авраам Мілецький, Едуард Більський і Аріадна Лобода.

Фото: kyivpastfuture.com.ua

На той час споруда дійсно вражала, адже Мілецький переосмислив сучасний дитячий простір. Завдяки його роботі Палац для дітей та юнацтва став дійсно масштабним та вражав не тільки своїми розмірами, а й найсучаснішими архітектурними задумами.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
photo_2023-02-03_9.18.15_PM.jpeg - Богдан Білошенко
Захоплююся темпом життя цього великого міста та намагаюся не відставати. Вірю, що вивчати Київ можна все своє життя!

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації