Чому міленіали уникають телефонних розмов і що з цим робити
Фото: Unsplash
Зимові свята — традиційний період телефонних дзвінків друзям і рідним. Однак далеко не всім цей формат спілкування до душі. Наприклад, торішнє опитування британського сервісу Face For Business виявило, що 62% людей відчувають тривогу, пов'язану з телефонним спілкуванням. Особливо яскраво телефобія проявляється у міленіалів. 76% людей, які народилися між 1981 і 1996 роками, намагаються усіляко уникати розмов телефоном.
Розповідаємо, чому дзвінки можуть викликати тривогу у покоління Y та як позбутися цього страху.
Вторгнення в особистий простір і втрата контролю
Текстові повідомлення стали рідною мовою покоління міленіалів. У чатах, форумах та SMS народжені на зламі тисячоліть будували стосунки, шукали друзів, підтримували зв'язок із близькими. На тлі популярності листувань телефонні розмови почали асоціюватися з проблемами — якщо дзвонять, значить справа нагальна.
На думку психологині Вікторії Хеймат, дзвінок викликає тривожність через непередбачуваність.
Повідомлення можна перечитати, сформулювати, стерти. Дзвінок — це тут і зараз, без права на паузу.
"Так, ми боїмося дзвінків. Бо вони асоціюються з проблемами, вимогами, конфліктами. А повідомлення — це наше маленьке право на контроль у світі, де занадто багато хаосу", — каже експертка.
Спілкуючись з офісними працівниками, дослідники Face For Business запитали, чому ті відчувають тривогу, пов'язану з телефонними діалогами. Одна з головних причин — страх розгубитися, відповідаючи на запит, адже, підіймаючи слухавку, ми не знаємо мету дзвінка та не можемо підготувати відповідь заздалегідь.
Також люди бояться, що співрозмовник подумає про них негативно, їхній власний голос звучатиме дивно, вони не зрозуміють реплік на тому кінці дроту через поганий зв'язок, розмову можуть підслухати.
У людей із соціальним тривожним розладом небажання говорити телефоном може переростати у справжню фобію, яка часто супроводжується такими станами та звичками:
- постійне уникання телефонних розмов;
- відкладання важливих дзвінків на потім;
- нав'язливе обдумування розмови, яка вже відбулася;
- стрес через збентеження під час діалогу;
- хвилювання через невпевненість у тому, що саме говорити.
Нервове збудження може мати фізичні прояви, як-от прискорене серцебиття, нудота, тремор, проблеми з концентрацією уваги.
Як подолати страх перед телефонними розмовами
Психологиня Арлін Кунчік, яка працює з тривожними розладами, пропонує два методи подолання телефонної фобії — когнітивна реструктуризація та експозиційна терапія. Обидва підходи є елементами когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).
Когнітивна реструктуризація передбачає спростування негативних переконань і заміну деструктивних думок конструктивнішими альтернативами.
Наприклад, ти боїшся здійснювати дзвінки, тому що впевнений, що це дратує співрозмовників. Щоб позбутися тривоги, став собі питання в моменти нерішучості: "Чи братиме людина слухавку, якщо справді зайнята?", "Чи стала б людина давати мені свій номер, якби не хотіла зі мною говорити?" тощо. З часом ти почнеш відчувати хибність власних негативних установок і рівень страху перед дзвінками знизиться.
Експозиційна терапія полягає у поступовому подоланні страху через перебування у ситуаціях, які тривожать. Важливо йти від найлегших завдань до найскладніших. Наприклад, при телефонній фобії можна почати з короткого дзвінка на лінію обслуговування клієнтів. Потім подзвонити другу чи родичу, якого добре знаєш. Ускладнюючи завдання, зателефонуй малознайомій людині з простим питанням, далі — ще одному контакту зі складнішим запитом. Останніми кроками будуть твої дзвінки у присутності іншої людини та групи людей.
Після важких дзвінків закріплюй успіх винагородою. Роби щось, що тобі подобається — переглянь серію улюбленого серіалу, прийми ванну, почитай книгу, посмакуй особливу страву тощо.
