Чому мільйони українців спілкуються російською: історія створення проєкту "Мовне питання"
Фото: пресслужба проєкту "Мовне питання"
Чому мільйони українців вважають російську рідною мовою? В ютубі з'явилося відеопояснення на основі історичних фактів. Його створили за підтримки науковців Софії Київської та Міністерства освіти і науки України.
Мовне питання порушила меценатська фундація OLOS. Її 18-хвилинний ролик — це хронологічна стрічка. Автори покроково пояснюють, як росія сторіччями нищила та принижувала українську мову. А русифікацію відкрито називають культурною "спецоперацією": це — алюзія на так звану СВО, якою рф маскує повномасштабне вторгнення в нашу державу.
Ідея відео постала в діалозі з підприємцем та ключовим меценатом проєкту "Мовне питання" Дмитром Брезинським. Він помітив, що частина його персоналу повернулася до російської мови в побутовому спілкуванні.
Частина людей, що відмовилася від "язика" на початку великої війни, зараз переживає відкат. Бо це напруга, бо так швидше і легше. Але насправді — через те, що причина відмови була суто емоційною: ненавиджу росіян, не хочу бути, як вони. Без розуміння історичного підґрунтя, справжньої історії української мови, з підсвідомою вірою у парадигму "українське = сільське". Звісно, такий перехід був стихійним і, як показало життя, тимчасовим. Адже бракує "знаю, люблю і ціную українську" — є лише "обурений і мщуся російській", — нарікає Дмитро Брезинський.
Про яке історичне підґрунтя йдеться? "Мовне питання" детально описує русифікацію України на прикладі злочинів московського сусіда. Згадаймо основні:
- 1720 рік — заборона українських книг Петром I;
- 1784 рік — указ Катерини II про заборону викладати українською та заміну українських церковних книг на російські;
- 1863 рік — Валуєвський циркуляр: таємне розпорядження міністра внутрішніх справ росії Петра Валуєва, яке забороняло друк книг українською;
- 1876 рік — Емський указ: заборона українських вистав, пісень, книг та мови указом Олександра III;
- 1950-ті — пропаганда образу української мови як "сільської" та "неосвіченої" на радянському телебаченні;
- 1970-ті — обмеження щодо захисту дисертацій українською мовою;
- 1984 рік — указ переведення діловодства музеїв на російську мову;
- 1991 рік — наш час — загарбницька політика росії на основі "спільного минулого" та "єдності" з незалежною Україною.
Історичні матеріали авторам надали, зокрема, науковці Національного заповідника "Софія Київська" разом з його очільницею Нелею Куковальською.
Стародавні графіті на стінах Софії Київської закарбували навіки свідчення того, що розмовною мовою історичного центру Руси-України була саме українська. Попри столітні намагання загарбників зробити нас німими, відняти нашу мову — вона вистояла. Вистояла, як уже тисячу років у Софії стоїть Богоматір-Оранта, Непорушна Стіна, символ української стійкості, — розповіла Неля Куковальська.
Автори доробку сподіваються, що їхні аргументи допоможуть донести понині російськомовним українцям важливість переходу на мову Кобзаря. На їх переконання, відео здатне пояснити, чому розмовляти українською — не лише вкрай важливо, а й життєво необхідно в контексті національної безпеки.
Культурна спецоперація значно витонченіша й ефективніша, ніж так звана СВО. Пропагандистські війни вдаються Московії значно краще. Ми хотіли показати, якою є справжня історія України, мотивувати глядача робити власні дослідження, зацікавити історією тих, хто наразі не розуміє всієї її глибини та сили впливу на свідомість людини, — каже Дмитро Брезинський.
Читай також: "Вивчити українську легко: 10 онлайн-курсів"
