"Це вже не просто вечірки": як Rhythm Büro змінює українську рейв-культуру
Фото: пресслужба Rhythm Büro
12–13 квітня київський колектив та серія івентів Rhythm Büro святкує 10-річчя масштабною дводенною подією, що об'єднає світових артистів та експериментальне візуальне мистецтво. Про трансформацію проєкту під час повномасштабної війни та майбутнє електронної музики розповідають співзасновники Rhythm Büro Ігор Глушко та Олександр Павленко.
Як змінилася філософія Rhythm Büro за 10 років?
Саша: Ми завжди прагнули створювати не просто події, а особливу атмосферу, де музика, простір і люди формують єдине ціле. За ці роки ми стали досвідченішими, уважнішими до деталей і водночас зберегли головне — наше бачення музики, відкриття нових імен та бажання ділитися змістовним звучанням.
Ігор: Ми пройшли шлях від камерної вечірки на 250 людей до масштабного фестивалю, і тепер функціонуємо в умовах повномасштабної війни. Всупереч змінам у форматах і вподобаннях аудиторії, ми завжди ставимо музику на перше місце й не йдемо на компроміси заради моди чи вигоди.
Яку роль сьогодні відіграє рейв-культура в Україні?
Саша: Це вже не просто вечірки, а інструмент благодійності та спосіб підтримати одне одного. Люди приходять за розвантаженням, натхненням, енергією, яку дає сцена — попри все. Важливою є підтримка локальної сцени. Артисти, промоутери, візуальні митці — усі зараз працюють, створюють щось нове, попри всі труднощі. Ми створюємо "кращі часи" вже зараз.
Ігор: Я не перебільшую значення цієї культури, але вбачаю її користь у двох речах: вона повертає людям (і цивільним, і військовим) відчуття нормальності й слугує каналом культурної комунікації із Заходом. Це спосіб нагадати нам всім, що ми поруч, зі спільними цінностями.
Як формувався лайн-ап 10-річчя?
Саша: Минулого року почув live Feral і відразу зрозумів, що цей саунд обов’язково треба привезти до Києва — він глибокий, енергійний і дуже характерний. Feral — італійський продюсер і лайв-виконавець, відомий атмосферним техно з елементами ритуального звучання.
За Garçon стежимо вже давно, і, як на мене, це сьогодні один із найкращих DJs у світі. Garçon — швейцарський диджей із винятковою селекцією, уособлення нової хвилі психоделічного техно (селектор — диджей, який не просто міксує треки, а досконало відчуває момент, добирає музику з глибоким смаком).
Ігор: Запрошувати артистів під час війни — непросто. Через безпекові ризики та складну логістику ми здебільшого зверталися до тих, з ким мали особистий контакт — Marco Shuttle, Zadig, Anthony Linell, Shoal. Це мінімізувало ризик скасування подій. Але цього разу до 10-річчя ми вирішили повернутися до ідеї відкриття нових артистів для української аудиторії.
Blind Observatory — єдиний із хедлайнерів, хто вже грав у нас: він закривав вечірку 5 лютого 2022 року. Тепер він виступить із opening set у неділю, 13 квітня — хотіли спробувати новий формат. Кожен слот ми формували, виходячи зі звучання. Feral представить енергійний, але гіпнотичний лайв-сет. Garçon — яскравий представник нової хвилі психоделічного техно саме як диджей (не продюсер), і для нас це важливий акцент. А Timnah ми запросили, бо хотіли вийти за межі звичного техно — розраховуємо на нестандартну й цікаву музику.
"Я завжди казав, що хочу грати музику, яку люблю, для людей, з якими мені приємно тусуватися, у місцях, куди б я пішов сам. Такі "справжні" локації — завжди трохи далі, і не всім агентам хочеться ризикувати. Але саме такі виступи мене й цікавлять.
У лютому 2022-го я вперше грав у Києві на Rhythm Büro. Коли розпочалося вторгнення росії, я не відірвався — стежив за новинами, зацікавився OSINT-розслідуваннями (розслідуваннями на основі відкритих джерел, — Прим.ред.) і шукав способи допомогти. А ще "усиновив" собаку з Харкова і допомагаю організації Petners збирати кошти для притулку в Гостомелі та доставляти корм у прифронтові міста. Це залишилось важливою частиною мого життя, і питання їхати чи ні, навіть не стояло", — ексклюзивно для "ТиКиїв" розповів Blind Observatory.
Blind Observatory — берлінський диджей і продюсер, чия творчість зосереджена на темах наукової фантастики, футуризму та астрономії. У своїй музиці він поєднує ранні впливи техно та електро, створюючи гіпнотичне, атмосферне звучання з просторовими і міжгалактичними елементами. У 2016 році заснував лейбл Gravitational Records, який став платформою для його власних релізів і близьких по духу артистів. Його диджей-сети описують як кінематографічні та глибоко продумані — це подорожі між емоційною напругою, спокоєм і потужною енергією танцмайданчику.
Чи охоче артисти їдуть в Україну?
Саша: Дехто — без жодних вагань, їм важливо підтримати українську сцену, відчути цей контекст наживо. Інші зважують усі ризики, що абсолютно зрозуміло. Але загалом відчуваємо щирий інтерес і бажання приїхати — особливо з боку артистів, яким справді цікаво бути частиною того, що тут відбувається.
Ігор: Усе індивідуально. Відомі артисти фестивального масштабу найчастіше не готові приїхати — не лише через безпекові ризики, а й тому, що складно логістично вписати виступ в Україні у свої тури. Але це ніколи не було нашим фокусом. Ми не прагнули гучних імен заради статусу. Нам цікаві ті, хто розділяє наше бачення й дійсно хоче бути тут. Для когось це — жест солідарності чи новий досвід, а для когось — просто не на часі. Ми завжди ставимось до цього з розумінням.
Хто зіграє з українських артистів?
Ігор: На головному танцмайданчику є два особливі слоти серед локальних артистів. Віра Логданіді — співзасновниця Rhythm Büro, диджейка та продюсерка з понад 20-річним досвідом — вперше виступить в Україні з власним лайв-сетом. До цього вона грала лайв лише раз — на фестивалі в Нідерландах. Алекс Саваж представить спеціальний експериментальний техно-сет.
На другому танцмайданчику в межах шоукейсу Closer виступлять не лише резиденти клубу, а й нові обличчя. З усього складу на подіях Rhythm Büro до цього грали тільки я (Ігор), Борис та Рома Кримський — усі інші будуть дебютувати. Це, зокрема, Ochii b2b Hanna, Shults.Sashaa, Валерія Ободзинська та Сергій Яценко. Ми попросили всіх учасників вийти за межі звичного саунду й підготувати щось нестандартне — щось, чого від них не очікуєш.
Розкажіть детальніше про концепцію івенту. Чому вирішили робити дводенну подію? Які сюрпризи чекають на відвідувачів?
Саша: Ми додали дві візуальні інсталяції, а також новий світловий проєкт від наших постійних партнерів — Blck Box / Tenpoint. Це команда, яка не просто займається технічним оформленням, а завжди мислить художньо: їхні роботи інтегруються в простір і працюють на створення особливої атмосфери. Цього разу вони готують несподівані рішення, що будуть взаємодіяти з архітектурою локації.
Ігор: Ми хотіли підкреслити, що ця подія — особлива, і вперше зробили її дводенною. Це дозволяє не лише подовжити часовий формат, а й зробити звучання багатограннішим. Наприклад, у суботу, 12 квітня, головний танцмайданчик буде наповнений глибшим, медитативним техно, тоді як у неділю, 13 квітня, очікується енергійніший вайб. Ми також працювали над зонуванням простору: використали особливості архітектури локації, щоб створити нову логіку руху всередині. Головна сцена матиме архітектурно переосмислений вигляд — незвичне розташування, яке, сподіваюсь, додасть атмосферності. Буде також інсталяція Earthseed від нідерландсько-угорських митців Bambí Benkö. Крім того, ми готуємо ще кілька інсталяцій, нові логістичні рішення для відвідувачів і переосмислену систему розміщення барів.
Ви також видаєте вінілові платівки артистів з електронної музичної сцени: John Beltran, Aes Dana, Anthony Rother, Sebastian Mullaert. Як ви знаходите та обираєте цих артистів для свого лейблу?
Ігор: Коли я запускав лейбл у 2016 році, мені хотілося якимось чином окреслити його присутність на сцені, а ще дати платформу для розвитку карʼєр Саші (Na Nich) і Віри (зараз Vera Logdanidi, раніше Vero). Тому перші релізи лейблу фокусувались переважно на їх творчості, а також реміксах від деяких іноземних артистів — але все це було заради привернення уваги від аудиторії.
Зараз я більше сконцентрований на реалізації певних задумів за звучанням. Наприклад, компіляція There Will Be Light з самого початку планувалася як великий проєкт з ембієнт-музикою. Мені хотілося, щоб артисти чітко усвідомлювали, чого я від них очікую. На підготовку цього проєкту пішло понад три роки, але я задоволений результатом — вініловий тираж наразі вже розпродано.
Я б хотів застосувати схожий підхід і до іншого проєкту, над яким уже працюю: це буде подвійна LP-компіляція з доволі чітким вектором звучання. Це буде більш ритмічна історія, ніж There Will Be Light, але всі деталі поки що не готовий розкривати. Вибір артистів зараз здебільшого залежить від того, наскільки вони відповідають концепції релізу. Якщо це буде відоме міжнародне ім’я — чудово, але для нас важливішою є відповідність ідеї, а не гучність імені.
Як ви вважаєте, що робить вінілові релізи Rhythm Büro особливими для колекціонерів та шанувальників електронної музики?
Саша: Вінілові релізи Rhythm Büro — це своєрідний фільтр, який відбирає музику з особливою увагою до звучання та концепції. Тут кожен слухач може знайти саме той саунд, який йому найбільше підходить.
Ігор: Складно сказати, бо такі речі, мабуть, краще видно збоку, ніж зсередини. Як вініловому диджею для мене принципово важливо, щоб музика виходила у цьому форматі. Ми ставимось до кожної платівки як до чогось особливого: це ідея, продуманий звук, класний дизайн обкладинки й загальна дотичність до всього, що ми робимо як Rhythm Büro.
Гадаю, що лейбл уже має достатню дискографію, яка формує серйозну базу для подальшої діяльності: кожен новий реліз привертає увагу і до попередніх. Це дозволяє створювати не випадкові збірки, а концептуальні релізи, які живуть довше і глибше резонують із людьми. Сподіваюся, ми зможемо продовжити рухатися цим шляхом і реалізувати ще багато ідей через цю платформу.
Як ви плануєте розвивати Rhythm Büro в майбутньому?
Саша: Можливо, ми повернемось до вечірніх концертів, як це було з Actress, і розширимо цей формат. Головне — знайомити людей з новою музикою й створювати атмосферу глибокого занурення у звучання.
Ігор: Під час повномасштабної війни важко планувати щось наперед — ти не впевнений, що буде навіть за кілька тижнів. Якщо святкування 10-річчя пройде вдало (а наразі все до того йде), тоді плануватимемо наступні події. Дуже хочеться впроваджувати нові ідеї, креативні рішення, змінювати підходи, але обʼєктивно — війна серйозно обмежує можливості. Подивимось, як буде далі.
Лейбл паралельно розвивається — я працюю над наступними релізами. А коли повернемося до звичного ритму життя, важливо буде знову подумати про міжнародну експансію. Це не тільки про розширення аудиторії, а й про культурний обмін і нові можливості — і для слухачів, і для нас самих.
Яким ви бачите майбутнє української електронної музики в контексті наших воєнних реалій?
Саша: Електронна музика має всі шанси не просто відновитися, а стати сильнішою й впливовішою. Це буде важлива частина культурного переосмислення. Зростає впізнаваність української сцени у світі — і вона дедалі більше помітна на міжнародному рівні.
Ігор: Мені здається, що зараз сцена існує у дуже зрізаному форматі — частина артистів і слухачів виїхали або змінили фокус. З іншого боку, ми нарешті позбулися меншовартості — і можемо з гордістю дивитися на те, що створює українське суспільство й творча спільнота зокрема. Гадаю, українські діячі будуть усе більше інтегруватися у світову культурну мережу, зберігаючи при цьому власну унікальність. А після перемоги України ми знову побачимо натовпи іноземців, які приїжджають на наші рейви!
