Немов живі: як Юлія Олійник створює гіперреалістичні квіти з глини для інтер'єру й фешн-індустрії

Ботанічна скульптура Юлії Олійник. Фото надані героїнею

За Instagram-блогом художниці з Харкова Юлії Олійник, де вона публікує свої гіперреалістичні квіти з глини, стежать понад 200 тисяч людей. Її ботанічні скульптури вирізняються надзвичайною деталізованістю, якої вона досягає завдяки кропіткій ручній роботі, та вже привернули увагу представників глобальної фешн-індустрії. Зокрема, вироби Юлії прикрашають образи відомого нью-йоркського весільного бренду.

Для "ТиКиїв" Юлія Олійник розповідає, як після живопису та графічного дизайну опанувала керамічну флористику, як саме досягає високої реалістичності у своїх роботах і чому бачить великий потенціал свого мистецтва в модному дизайні.

Хто ти за освітою?

Я художниця з багаторічною академічною базою. Мій шлях у мистецтві розпочався ще в дитинстві: протягом шести років я відвідувала художню школу, де закладалися основи мого світосприйняття.

Згодом я здобула академічну освіту на факультеті живопису в Харківському художньому коледжі — саме там я навчилася відчувати колір та світло. Після цього продовжила навчання в Харківській державній академії дизайну і мистецтв, де шість років присвятила вивченню графічного дизайну.

Ці 18 років художньої підготовки дали мені розуміння композиції, форми та колористики, які я сьогодні втілюю у керамічній флористиці. Мої квіти — це результат поєднання класичного живопису та сучасного дизайну.

Коли та як ти вперше захопилася керамічною флористикою?

Мій шлях в керамічній флористиці розпочався у 2012 році. На той час я працювала художницею в анімаційній студії, але випадкова зустріч із цим мистецтвом в інтернеті змінила все. Мене захопила ідея створення квітки, що не в'яне, і я відчула — це саме та точка, де мій досвід у живописі та дизайні об'єднується в єдину форму.

Тоді в Україні не було ні спеціальних інструментів, ні матеріалів для цього мистецтва, а про майстер-класи годі було й мріяти. Тож я купила базові інструменти та почала свій власний пошук — методом спроб та помилок, опираючись лише на власне художнє бачення.

Коли я опублікувала перші свої роботи в інтернеті, то одразу відчула, що це відгукується аудиторії. Це надихнуло мене зробити рішучий крок, і після закінчення академії я повністю зосередилася на квітах. З 2013 року це залишається моєю основною професійною діяльністю. 

Весь цей час я самостійно досліджувала анатомію природи та шукала власні способи роботи з матеріалами. Без спеціалізованих шкіл, що навчають цього мистецтва, майстер-класів чи вчителів я пройшла шлях із нескінченних експериментів, що дало мені змогу розробити свою унікальну авторську техніку, яку я продовжую вдосконалювати й сьогодні.

Розкажи більше про свою авторську техніку.

У моїй техніці немає місця автоматиці чи готовим формам — тільки руки, увага до кожної деталі й тихе відчуття форми, яке народжується в процесі. Я свідомо не використовую жодного механічного приладдя (катерів-трафаретів чи пресів), що створює ідеальну, але "німу" симетрію.

Людська рука не може й не повинна створювати дві ідентичні форми. Кожна пелюстка, кожна тичинка та кожен листок народжуються винятково в моїх долонях, і саме в цій неможливості повторення криється справжня природа життя.

Природа ніколи не буває бездоганно симетричною, і я наслідую цей принцип: відсутність штучних шаблонів дає змогу кожному елементу мати свій характер і неповторний вигин.

Я вірю, що саме людська унікальність дарує той живий відбиток, якого немає в роботах, створених автоматично. Так, такий підхід потребує часу. Дуже багато часу. Але саме він, цей час, і ця "недосконалість" людського дотику наповнюють квіти справжньою індивідуальністю. 

Я створюю не копії природи, а її живе відображення, де кожна маленька недосконалість — це найвищий доказ справжності.

Що в керамічній флористиці захопило тебе настільки, що ти займаєшся цим уже понад десять років?

Квіти. Думаю, це, безперечно, бездонна тема — справжній нескінченний діалог із природою.

Ще під час навчання на факультеті живопису вони були не просто моєю улюбленою темою, а й основою дипломного проєкту. Тоді я вчилася розуміти їх на площині та шукала спосіб передати їхню суть на полотні. Але справжнє одкровення сталося, коли я почала відчувати цю красу в об'ємі. 

Створюючи ботанічну скульптуру, я відкрила зовсім інший вимір. Надихаючись природою, поєднуючи форму та живопис, я нарешті змогла закарбувати ту крихку мить життя квітки в природі — тією самою мовою, якою природа говорить із нами.

Процес того, як із безформного шматочка білої глини народжується витончена, сповнена життя квітка, — це щоразу майже диво. І саме це захопило мене назавжди. Це постійний творчий пошук, тому що природа щоразу підказує щось нове. 

Яким є твій процес створення квітки — від виготовлення однієї пелюстки до фінального виробу, готового до передачі клієнту?

Мій процес починається зі споглядання та глибокого аналізу. Я часто фотографую квіти, приділяючи особливу увагу макрозніманню.

Я ретельно вивчаю, як змінюється пігмент пелюсток та листя на різних етапах життя квітки; як витончено вигинається край та як влаштовані складна природна грація й архітектура кожної рослини. Вивчаю рослину навіть до стадії сухої квітки. Для мене сухі квіти —  це не кінець, а особливий стан природи у всій її крихкій красі, який я також прагну відтворити. 

Коли структура зрозуміла, починається справжня алхімія: я додаю художні олійні фарби безпосередньо в білу глину, створюючи складні кольорові градації для кожного етапу моделювання. Починаю з найкрихкіших елементів. Здебільшого це тичинки, яких зазвичай потрібні сотні. Потім працюю над кожним колом пелюсток, щоб колір ніби йшов із самої глибини матерії. 

Фінальний етап — найважливіший. Коли форма готова, я повертаюся до свого коріння живописця. З палітрою та олійними фарбами я виконую художнє тонування, працюючи з об'ємом так само, як із полотном. Накладаючи складні відтінки, нюанси та акценти, я втілюю те саме "дихання життя", після якого скульптура нарешті оживає.

Завершальний штрих — пакування, яке я також створюю власноруч для кожної роботи. Я вірю, що клієнт має відчути цю магію та авторський дотик ще до того, як побачить саму роботу. Власноруч створене паковання — це продовження моєї поваги до мистецтва та до клієнта, в чиїх руках воно зрештою опиниться.

Зазвичай робота над однією квіткою триває від тижня до місяця, адже пелюстки висихають природним шляхом, і це справжній діалог із часом, який не терпить поспіху.

А скільки часу займає створення одного букета?

Створення композиції із декількох або більше квітів — це завжди довгий шлях, що триває від кількох місяців до пів року. Для мене час у роботі — це компонент, що так само важливий, як глина чи фарби.

Цінність роботи не вимірюється кількістю окремих рослин чи розміром композиції. Вона криється у колекційній вартості часу та майстерності, вкладених у неї. Це парадокс, але робота над дрібними квітами, наприклад, конваліями, незабудками чи бузком є набагато масштабнішою за обсягом та напругою. Вона може забрати більше душевних сил та годин кропіткої праці, ніж велика квітка.

Чим менше суцвіття, тим вищою має бути концентрація уваги та ювелірної тиші, якої потребує кожен міліметр, щоб передати нюанси, майже невловні для ока. 

Які інструменти ти використовуєш, щоб надати квітам реалістичного вигляду?

Мій головний інструмент — це руки та тонкий металевий стек. Завдяки стеку я розкачую глину, індивідуально регулюючи товщину кожної деталі, відповідно до природи конкретної рослини. У керамічній флористиці важливо, щоб матеріал не відчувався, як глина, набуваючи ботанічної правдоподібності та характерної для живої природи пластики.

Для надання природної фактури я використовую вайнери — силіконові відбитки, зняті безпосередньо з живих квітів. Вони дають змогу перенести на роботу унікальний "паспорт" рослини: кожну тонку прожилку, кожен капіляр, відтворюючи ту саму фактуру, яку неможливо вигадати штучно.

Заразом для створення випуклих форм я використовую інструменти з кульками різного діаметра. А за допомогою ножиць із тонкими гострими кінцями ювелірно працюю з кожним контуром індивідуально: висікаю кожну зазублину та найменший вигин, що формує характер листка чи пелюстки.

Проте справжня магія реалістичності починається на моїй палітрі. Художні олійні фарби — мій незмінний інструмент.

Що найскладніше в створенні таких квітів?

Найскладніше — це виклик, який кидає така робота твоєму терпінню, адже потрібно втримувати внутрішню тишу протягом тижнів чи місяців, проживаючи кожен етап заради результату.

Звісно, попри те, що творчість для мене — це медитація, у проєктній роботі важливо залишатися надійним партнером і дотримуватися узгоджених термінів. Я глибоко інтегрована у ці процеси, тож фінальний результат має бездоганно відповідати високим критеріям та тій репутації, яку я роками вибудовувала в професійних колабораціях.

Але я переконана: коли світ поспішає — мистецтво повертає цінність часу. Для мене час — такий самий матеріал, як глина чи фарби. Без нього неможливо передати ту крихку індивідуальність, якою сповнена кожна моя робота.

Як би ти описала свій авторський стиль?

Мій стиль — це естетика ботанічної скульптури, яку я визначаю як новий мовний стан матерії. Це простір, де класична ботанічна точність зустрічається з філософським переосмисленням природи. Якщо шукати відповідь на запитання "як це виглядає?", то це живопис, що набув фізичного об'єму.

Це не просто копіювання флори, а the fine art of capturing nature's moment — високе мистецтво фіксації невловної миті. 

Я свідомо відходжу від сухого гіперреалізму на користь художньої драматургії. Мій стиль проявляється у дослідженні повного життєвого циклу квітки: від пружного, наповненого силою бутона до драматичної пластики зав'ядання. 

Де ти черпаєш натхнення для створення своїх виробів?

Моє натхнення — це безумовна мова природи. Я знаходжу його всюди: у випадковій квітці на узбіччі чи в роботах світових флористів, особливо з Британії та США. Іноді достатньо однієї фотографії чи ілюстрації, де зафіксована незвична природна пластика, щоб у мені народилася ідея майбутньої скульптури.

Також мене захоплює робота з натури, але тут криється парадокс: квітка з глини створюється значно довше, ніж триває її життя в природі. Тому я намагаюся вловити її характер та запам'ятати її ритм, надаючи цій миті мистецького безсмертя.

Ким є твої клієнти? Це зазвичай люди, які хочуть прикрасити свій інтер'єр?

Мої клієнти — це поціновувачі, які купують емоцію, усвідомлюючи, що мистецтво не буває масовим. Вони цінують ботанічну скульптуру як спосіб додати своєму простору унікальності та філософської глибини. Для них важливо мати ексклюзивний витвір, який існує в єдиному екземплярі, що підкреслює їхній смак.

Якщо ж говорити про співпрацю з брендами, то ти співпрацюєш з іноземними фешн-марками?

Так, я працюю винятково з міжнародними брендами. Мої роботи — це invisible presence (у спільних проєктах з брендами творчість Юлії стає доповненням дизайнерської концепції, яка залишається в центрі уваги — прим.). У світі високої моди моя ботанічна скульптура використовується кутюр'є та дизайнерами, допомагаючи втілювати їхні найсміливіші задуми, завершуючи образи та стаючи частиною філософії бренду.

Чи замовляють у тебе квіти заклади? Наприклад, ресторани чи готелі?

У мене немає досвіду співпраці з HoReCa (термін, що позначає сегмент сфери послуг: готелі, ресторани, кейтеринг тощо — прим.), оскільки я не працюю над масовими проєктами. Моя творчість — це камерна історія. Я беруся лише за ті проєкти й замовлення, які мають високу художню цінність і дають змогу втілити індивідуальний, ексклюзивний підхід.

Чи були у тебе замовлення з особливою історією? Можливо, в клієнтів була нестандартна ідея для букета?

Для мене кожен проєкт і замовлення — це унікальна історія, адже я не працюю за шаблонами. Найбільш знакові мої проєкти пов'язані з міжнародними брендами, де мої скульптури стають частиною їхньої філософії.

У приватних замовленнях я люблю втілювати найсміливіші ідеї клієнтів, перетворюючи їхні спогади чи емоції на вічні ботанічні скульптури.

Скільки коштує один твій виріб?

Точної межі немає, адже кожен виріб — це ексклюзивний витвір, який існує в єдиному екземплярі. Ціна формується індивідуально, оскільки вартість залежить від складності концепту, розробленого кутюр'є, дизайнером чи клієнтом, та часу виконання.

Які квіти найскладніше створювати? Ті, що потребують найбільшої деталізації?

Я можу втілити будь-яку ботанічну форму, але вважаю, що мені варто попрацювати над класичним тюльпаном. Відчуваю, що над формою цієї квітки мені було б цікаво поекспериментувати, адже з художнього погляду вона мені не настільки цікава, як інші квіти. Мене більше захоплюють квіти зі складнішою структурою.

А які квіти тобі найбільше подобається створювати?

Загалом мені здається, що в мене всі квіти улюблені, адже кожна з них дійсно прекрасна сама по собі й має свою унікальність. Але, напевно, протягом мого шляху найчастіше мені доводилося працювати саме з бузком і півоніями. 

Над бузком потрібно працювати особливо ретельно, тому що в ньому величезна кількість дрібних елементів, і кожен з них зроблений вручну. Також я дуже люблю незабудки та конвалії. Інколи мої особисті вподобання збігаються з бажаннями клієнтів, що дає мені змогу втілювати свої творчі задуми в життя, створюючи вироби з особливою душею.

Творчим людям інколи дуже важко зупинитися в роботі над виробом і зрозуміти, що йому більше не потрібні жодні доповнення чи вдосконалення. Коли ти розумієш, що це вже фінальний результат?

Коли я завершую роботу, то завжди знаю, що наступного разу хотіла б покращити. Відчуття абсолютної завершеності приходить рідко. Найчастіше зупинитися допомагають чіткі дедлайни: настає момент, коли треба поставити крапку й рухатися далі.

Ти навчаєш своєї авторської техніки інших людей. Скільки учнів зазвичай приходять на твої майстер-класи?

У 2016 році, коли я викладала офлайн у Харкові, у мене було максимум десять людей у групі. Охочих було більше, але я фізично не змогла б приділити всім увагу, якби група була більшою.

Зараз в мене тільки онлайн-викладання. Усі мої курси англійською мовою, тому їх може пройти необмежена кількість людей з усього світу. Підхід до онлайн-викладання в мене надзвичайно ретельний та з повною відданістю якості: під кожну квітку розробляється індивідуальна методологія, залежно від її складності.

Усі курси зняті в професійній подачі та максимально деталізовано: з використанням багатьох планів та докладною озвучкою, щоб кожен учень міг зрозуміти та побачити найменші нюанси роботи та відчути мою присутність.

А якщо, наприклад, у тебе є певний майстер-клас англійською, то скільки загалом людей його переглядають?

Якщо взяти за приклад курс зі створення сакури, то це вже близько 200 студентів. Але навіть через кілька років на нього продовжують підписуватися, і ця цифра постійно зростає.

Яку квітку ти мрієш створити?

Це японська хризантема. Зараз я поки що візуально її вивчаю та збираю референси. Вона також дуже об'ємна за обсягом роботи, адже має багато пелюсток і складну форму, як окремої пелюстки, так і квітки загалом.

Як ти бачиш розвиток своєї творчості? Можливо, плануєш запуск нових курсів чи цікаві творчі проєкти?

Я розділяю свою діяльність на два напрями: мої особисті творчі амбіції та прагнення ділитися своїм мистецтвом через викладання.

Мені дуже цікаві колаборації та постійні проєкти у фешн-індустрії, адже я бачу в цьому великий потенціал. Я розумію, що ботанічна скульптура — це універсальна візуальна мова як для брендів, так і для дизайнерів: такі квіти мають реалістичний вигляд, але не зів'януть, і їх можна використовувати в різних образах та масштабах.

Плани у мене амбітні та масштабні, і на цьому етапі свого творчого шляху я активно вибудовую комунікацію, будучи відкритою для колаборацій і цікавих проєктів.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter