Одяг із крильцями, сукні з "ліанами" й аксесуари-метелеки. Як ШИПЕЛИК став одним із найцікавіших українських брендів завдяки казковим колекціям

Ольга Шипелик — про естетику ШИПЕЛИК, хейт, свідоме виробництво та плани на розвиток. Фото надане брендом

Дизайни українського бренду ШИПЕЛИК покликані повернути казковість, оптимістичність і грайливість у доросле життя. Його колекції складаються з речей із фентезійним настроєм — від топів із крильцями, суконь із ліаноподібними бретелями, пуховиків із силуетом "кокон" до аксесуарів із розсипом метеликів.

Історія бренду, заснованого дизайнеркою Ольгою Шипелик, почалася близько 10 років тому. Але в ШИПЕЛИК визначають свій вік як шість років — тоді у фаундерки бренду народилася донька, її перша дитина. Саме вона є головним джерелом натхнення під час створення дизайнів марки.

Перед тим як перейти до сьогодення бренду, хочу поставити запитання про самобутню його назву. Вона походить від твого прізвища?

Це моє дівоче прізвище. Прізвище мого батька, діда й прадіда. Просто це нетипове слово, тому люди думають, що воно вигадане.

Чи складно бренду залишатися вірним своєму життєствердному, казковому напряму під час війни?

Я думаю, що це не про "складно" чи "легко", а про рішення. Ми з командою визначили для себе, що це як частина нашого служіння світу. 

В наші меседжі, комунікаційні зв'язки ми часто закладаємо щось трошки більше. Не через те, що це сенси в сенсах, посипані сенсами. А тому, що ми справді віримо в теорію кіл на воді. У те, що наша маленька річ, наприклад топ із крильцями, на якомусь мікрорівні дарує легкість і піднесення. І вона вплине на твій день, те, як ти комунікуватимеш із колегами, дітьми тощо та ставитимешся до викликів та проблем, бо в тебе за спиною, приміром, крильця.

Як народжуються концепції колекцій ШИПЕЛИК? 

У мене два види діяльності: я або працюю, або проводжу час із дітьми. Я багато граюся й досліджую та по-новому відкриваю для себе світ через призму дитинства, коли щодня ти робиш нове відкриття. Це насправді фантастичний досвід. Коли ми дорослі, то думаємо, наче знаємо все, можемо всіх оцінити й на кожного повісити ярлик. Але це не так. 

Ця призма свіжого, безоцінкового погляду допомагає бачити натхнення в дуже маленьких речах і знаходити нові підходи. Це стосується й операційної діяльності, наприклад, зміни бізнес-моделі чи формування фінансового плану. 

Бренд відомий передусім своєю фентезійністю. Водночас ви приділяєте багато уваги багатофункціональності, розробляючи вироби-трансформери, речі зі знімними елементами та з водостійких тканин. З чим пов'язаний такий підхід?

Десять років тому, коли з'явилися наші перші речі, ми визначили чотири стовпи, на яких будуватимуться всі рішення бренду. Один із них — екологічність. 

Щось відстібається, щось пристібається (у виробах ШИПЕЛИК — прим.). Чому? Бо так збільшується кількість виходів. Можна змінити вигляд, докупити якусь деталь і щось кастомізувати. Тобто ти можеш емоційно продовжувати життя речі. Вона радуватиме тебе довший період, і це допомагає зменшити кількість покупок. 

Ти сказала про чотири стовпи, на яких будуються рішення бренду. В чому полягають три інші?

Це турбота як базова цінність і спосіб сказати клієнту: "Я тебе люблю". 

Це чесність, яка стосується багатьох аспектів. Чесної комунікації з клієнтом до кінця. Чесного позиціювання: ми український бренд та продовжуємо нести наш культурний код, і неважливо, що ми рухаємося назовні. 

Це трансформування — наша важлива цінність. Вона полягає в тому, що ти можеш змінювати річ, додавати до неї елементи чи віднімати їх. Всі ці цінності ми транслюємо як назовні, так і всередині команди. Вони є для нас визначальними. Це критерії, за якими ми перевіряємо себе. І трансформування — це й здатність до змін, гнучкість і вміння адаптовуватися. Наприклад, щось автоматизовувати, а десь — диджиталізуватися.

Які ще принципи свідомої моди бренд використовує у своєму виробництві?

Ми стараємося мінімізовувати фізичні відходи. Зараз принципи розумного споживання ми поширюємо й на цифрову сферу, тобто на документи та кількість контенту. 

Наприклад, ми отримали певний UGC-контент, а потім ще якийсь. Ми його не використовуємо й думаємо: "Ну й нехай, зробімо ще щось". Але це теж перевикористання ресурсів. Може здаватися, що це просто пам'ять у чиємусь телефоні, але за цим стоять сервери та багато інших важливих речей. 

Ми поки не ставимо собі цих запитань, але AI прийшов у наше життя й зовсім скоро ми трохи більше думатимемо про те, скільки цифрового сміття продукуємо. І чи весь контент, що ми генеруємо, справді потрібен. І чи є той, який можна не створювати, бо він не приносить результату й не веде нас до цілі. 

Також, наприклад, із випадів крою (залишків тканини, що виникають після розкроювання, — прим.) ми створюємо пакування, хоча можемо замовити його окремо. Це буде дешевше й візуально цілісніше. Водночас це буде розтрата матеріалів. Тому ми жертвуємо якоюсь екстраестетичністю та виготовляємо із залишків пильники, кофри та мішечки — все, в що запаковуємо продукт й що даємо для його зберігання. 

Це знову ж таки про довговічність та сталість. Якщо річ лежить у пильнику, то вона краще зберігається, і так можна зменшити кількість прання тощо.

Також ми відправляємо все в коробках із бурого картону. Чи могли б ми замовити красиві білі коробки із золотим тисненням? Так, але це було б менш екологічно, бо в них складний процес перероблювання.

Є багато речей, які я хотіла, щоб, можливо, мали інший вигляд, але є цей стандарт сталості. Це просто норма та не є чимось екстра для нас. Ми сортуємо сміття за характером відходу, збираючи всі утеплювачі окремо. Їх віддаємо хлопцям, що шиють із них матраци. Постійно думаємо: "Де ми можемо використати оце? Перегляньмо крій чи, може, змінімо лекала, щоб не було перевикористання чи додаткового сміття". 

Ми говоримо й про кількість зусиль, яких команда докладає, і про те, чи можна робити щось більш вартісне. Це про людський ресурс — не тільки про фізичні матеріали. Про те, як люди використовують свої інтелектуальні й фізичні сили на роботі, чи працюють вони на межі своїх можливостей і чи не займаються тим, що не приносить їм радості від процесу. 

Коли люди поділяють важливість справи, це дуже класно впливає на них емоційно. 

Поговорімо про один з останніх бестселерів бренду — пуховик-кокон та його варіації. Як з'явилася ідея створити його? 

Пуховик-кокон — це частина нашої зимової колекції. Її візуальна мова побудована навколо "Хронік Нарнії". Кожна річ із колекції стилістично наближає нас до образу, який ми пам'ятаємо саме з книжки. "Кокон" — це один з образів Снігової королеви (йдеться про Білу Відьму з книжкової серії "Хроніки Нарнії" — прим.). 

Цей "кокон" завірусився. Це було для нас не дуже очікувано, бо коли він вийшов, на нього реагували з обережністю. Але потім, на початку січня, його почали замовляти зі скаженою швидкістю. Він залетів на іноземну аудиторію. 

У нас є така особливість: щоразу, коли ми створюємо колекцію, розуміємо, що спочатку вона продаватиметься не дуже добре, а через рік — почне. З першого разу щось може здаватися "занадто", а наступного сезону це буде саме те, що потрібно. Ну, ми завжди до цього готові. 

Чи можеш згадати ще кейси, коли ваші речі несподівано набували популярності?

Наприклад, є пухокуртка, яка з нами, напевно, з 2015-го чи 2016 року. Щороку ми її оновлюємо та мінімально покращуємо. Коли ми вперше показали цю куртку, не продали жодної. Наступного року купили одну, і після цього про неї почали запитувати, бо її дуже ефектно носили. 

Поступово ця куртка почала "розганятися". Був момент, коли вона потрапила в якийсь хейтерський TikTok, де всі писали щось на кшталт: "Яке воно страшне, зніміть, це тобі не пасує". Там було декілька мільйонів переглядів, і всі залишали образливі коментарі. Але через велике охоплення почало надходити дуже багато замовлень, і ми були завантажені до кінця року через такий "зліт". 

У нас таке стається час від часу: якісь речі можуть просто завіруситися. Зараз це буває набагато рідше, бо ми вже досить зрілі, розуміємо цю механіку й поступово торуємо собі шлях, знаючи, що ми послідовні у своїх діях, вірні власним цінностям і естетиці. 

Чи зберігаєте ви зараз особливий акцент на верхньому одязі?

Ми пріоритетно працюємо з ним — це продукти-локомотиви. Загалом ми вважаємо себе брендом верхнього одягу. Але працюємо з повним циклом, бо нам є що сказати, і мені завжди шкода жертвувати сезоном та не показувати літню колекцію. 

Чи планує ШИПЕЛИК активно розвиватися на світовому ринку?

Так, це наш план. Ми рухаємося помірними кроками до цієї цілі, бо ми дуже вузькі у своєму позиціюванні та портреті цільової аудиторії. Тому нам потрібна не одна країна, а весь світ. 

В яких країнах ви зараз помічаєте значну популярність ШИПЕЛИК?

Нас люблять у Румунії. Загалом у нас постійно зростає відсоток закордонних замовлень. Ми часто пов'язуємо це з тим, що змінюється "географія" українців. Але зараз нас цікавлять холодні країни, Північна Європа. Це те, де ми ростемо.

Водночас є дуже неочікувані речі, якщо ми говоримо про верхній одяг. Наприклад, продажі в Саудівській Аравії, Дубаю, Австралії та африканських країнах.

Якими є цілі бренду на 2026 рік?

Для нас рік уже доходить до завершення, тому ми готуємося до релізу зимової колекції. Зараз працюємо над новим напрямом, якого в нас ще ніколи не було. Це хвилююче. Якщо все вдасться, то плануємо реліз на кінець жовтня чи початок листопада. 

Також скоро покажемо класну благодійну колаборацію з іншим брендом. Ми ніколи не працювали безпосередньо з іншими брендами. У нас були співпраці, але, наприклад, із Kärcher, тобто з кимось із зовсім інших сфер. 

У своїх інтерв'ю ти також говорила про бажання реалізовувати соціальні ініціативи. Вже працюєш над якимись?

У мене є фокуси на кожне десятиліття мого життя. Зараз я в ері, коли починаю будівництво паліативного центру для дітей у Луцьку. Це те, чим я планую займатися найближчі 5-10 років. Я вірю, що це буде найважливіший проєкт мого життя. 

Паралельно ШИПЕЛИК дорослішає й стає автономним. Я не потрібна йому 24/7. Тільки в певний робочий проміжок, тому я вивільняюсь від цих завдань і починаю рухатися саме з хоспісом.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter