Екскурсія містом: вулиця Січових Стрільців

Екскурсія містом: вулиця Січових Стрільців Фото: Getty

Екскурсії улюбленим місто тривають!

Ми вже встигли пройтися Контрактовою площею, побували на Андріївському узвозі та знаменитій Рейтарській, а сьогодні дізнаємось більше про вулицю Січових Стрільців.

Історія

Вулиця змінила багато назв. Декілька століть тому вона виникла як частина Житомирського шляху, а пізніше – Житомирської вулиці. У 1925-1929 роках називалася на честь Троцького, радянського політичного діяча. У 1929 році змінила назву на честь іншого радянського діяча й стала вулицею Артема (Федора Сергєєва). Під час німецької окупації міста була названа Лембергерштрасе, але місцеві жителі називали її Львівською. Згодом все-таки вулицю повернули до назви Артема, а у 2015 році їй дали ім'я на честь військових підрозділів Наддніпрянської армії УНР та збройних сил української держави, сформованих у 1917 році.

 

Будинок художника

Будинок художника, або, як його називають місцеві "дім семи повішених", розташований на початку вулиці. Спочатку він належав Спілці радянських художників України. І був побудований в стилі функціоналізму. Проте деякі архітектори вважають, що від самого початку проєкт був недосконалим, адже більше нагадував щось промислове, ніж вдалий приклад модернізму. Спілка художників також не була задоволена будівлею, тож вирішили додати скульптур, аби позначити фахову належність будівлі.

Безумовно, ти звертав увагу на чудернацькі скульптури на фасаді Будинку художника? Саме через них будинок почали називати "домом семи повішених". Ці бронзові жінки – символи мистецтвознавства, сценографії, скульптури, архітектури, живопису, графіки та декоративно-вжиткового мистецтва.

Фото: kyivmaps.com

Будинок номер 24

Ця садиба другої половини 19 століття, зведена в цегляному стилі, має особливе значення на цій вулиці, адже саме тут у Бессарабських казармах у 1918 році розквартировувалися Січові Стрільці.

0 / 0

"Квіти України"

Будівля 1985 року в стилі модернізму була зведена архітектором Миколою Левчуком. Цей будинок отримав відзнаку Національної спілки архітекторів України як один із найкращих архітектурних творів 1985 року. З 2021 року навколо цієї будівлі точаться суперечки, вона опинилася в центрі протистояння забудовників та активістів громадських організацій громадських організацій "Зберегти Квіти України" та "Мапа Реновації".

Фото: інстаграм save.kvity.ukrainy

У 2019 році будівлю купила компанія Rockwill Group та вирішила перебудувати її на восьмиповерховий офісний центр. Наприкінці червня 2021 року був зрізаний виноград, який обплутував будівлю більш як 30 років, були демонтовані вітражі, люстри та інші унікальні інтер'єрні об'єкти.

Вже наступного місяця небайдужі кияни влаштували мітинг проти свавілля забудовників, вимагаючи надання будинку статусу пам'ятки архітектури. Але забудовник все-таки продовжив демонтаж головного фасаду, на що місцеві мешканці відповіли зруйнований парканом і блокуванням будівельної техніки.

Громадські організації добилися розголосу справи, і 3 серпня 2021 року "Квіти України" було внесено до державного реєстру пам’яток. Але вже у грудні 2022 року Окружний адмінсуд Києва за скороченою процедурою розглянув позов забудовника та скасував припис Мінкульту про заборону будівництва, а також про надання будівлі статусу пам'ятки.

Більше про історію будівлі ти можеш прочитати тут. Тепер "Квіти України" – своєрідний символ боротьби активістів проти знищення культурних та архітектурних пам'яток України.

Кінотеатр "Київська Русь"

До святкування 1500-річчя міста на цій вулиці був побудований кінотеатр "Київська Русь". Він був найбільшим кінотеатром України, а також одним із найбільших у світі. У 1990 році в Києві відбувався фестиваль Британського кіно, а гостями "Київської Русі" стали відомі на весь світ знаменитості: Ліндсей Андерсон, Малкольм Макдауелл. Також у ньому побували Маргарет Тетчер і принцеса Діана.

Фото: фейсбук Ukrainian Modernism

 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
photo_2023-02-03_9.18.15_PM.jpeg - Богдан Білошенко
Захоплююся темпом життя цього великого міста та намагаюся не відставати. Вірю, що вивчати Київ можна все своє життя!

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації